Постанова 4856 № 802/3745/15-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 802/3745/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 04 серпня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - відповідач 1, 2, 3) про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ 18.06.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про бездіяльність та судовий контроль за виконанням судового рішення, у якій позивач посилаючись на ст.ст. 382, 383 КАС України просить: - поновити строк звернення до суду із цією заявою, у зв`язку із карантинними обмеженнями; - визнати протиправною бездіяльність відповідача при виконанні постанови суду від 27.01.2016 по справі № 802/3745/15-а, та порушення його прав, як стягувача; - зобов`язати відповідача подати протягом 10 діб звіт про виконання судового рішення; - винести окрему ухвалу щодо Мінюсту, відносно неналежного виконання судових рішень, що стали причиною звернення до ЄСПЛ. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 заяву ОСОБА_1 в частині винесення окремої ухвали та визнання протиправною бездіяльності повернуто заявнику. В задоволенні заяви про подання звіту про виконання судового рішення відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що вказуючи на допущену протиправну бездіяльність відповідачем при виконанні рішення суду , позивач жодного доказу в підтвердження вказаних обставин не надав, при цьому даний недолік заяви є підставою для її повернення заявнику. Також вказано, що заяву подано до Вінницького окружного адміністративного суду лише 18.06.2021, тобто з істотним порушенням встановленого процесуальним законом строку. Крім того, позивач зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю не надає докази в підтвердження не виконання відповідачами рішення суду, а тому відсутні підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивачем зазначено в заяві, що додаткові і належні докази будуть надані суду в засіданні. При цьому не долучення таких доказів до заяви не є підставою для її повернення. Стосовно строку позивач вказує, про бездіяльність відповідача дізнався 10.06.2021 та 18.06.2021 звернувся до суду із заявою, тобто в межах строку встановленого ст. 383 КАС України. Також вказує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду наявна підстава для встановлення судового контролю. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на пропуск позивачем строку для звернення до суду із вказаною заявою та відсутністю доказів на підтвердження його доводів. Також вказано, що встановлення судового контролю є правом суду, а не обов`язком, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 23.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 04.08.2021. 29.07.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить при розгляді справи за його апеляційною скаргою врахувати, що кінцевою метою апеляційної скарги, як і заяви до суду першої інстанції, є виконання законного рішення суду у цій справі. Статтею 311 КАС України вказано, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Урядового повноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо нездійснення координації роботи пов`язаної з виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною; - визнано протиправною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністертсва юстиції України щодо нездійснення контролю за виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною; - зобов`язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заходи спрямовані на здійснення контролю, а Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною. Дане судове рішення залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016. Позивач 18.06.2021 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про бездіяльність та судовий контроль за виконанням судового рішення , у якій посилаючись на ст.ст. 382, 383 КАС України вказав, що рішення суду від 27.01.2016 в частині зобов`язання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заходи спрямовані на здійснення контролю, а Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" станом на день ухвалення цього рішення не виконано. Оскільки рішення суду в даній частині не виконано, слід встановити судовий контроль і винести окрему ухвалу відносно Мінюсту. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Перевіряючи відповідність заяви ОСОБА_1 вимогам, встановленим статтею 383 КАС України колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України пов`язане саме із оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини 2 статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження. Тобто, перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили. Згідно матеріалів справи постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково та, зокрема, зобов`язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заходи спрямовані на здійснення контролю, а Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною. Вказане судове рішення залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016. Копії вказаної ухвали суду від 05.04.2016 та постанови суду першої інстанції від 27.01.2016 позивачу видано 11.04.2016, що підтверджується відмітками на заявах. Крім того позивачем отримано копію ухвали суду від 05.04.2016 повторно 08.06.2016. 12.04.2016 Вінницьким апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №802/3745/15-а на виконання постанови від 05.04.2016. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 05.04.2017. 24.01.2017 постановою головного державного виконавця закінчено виконавче провадження ВП №50963031 за виконавчим листом №802/3745/15-а виданим 12.04.2016. 02.02.2018 постановою головного державного виконавця відновлено виконавче провадження за виконавчим листом №802/3745/15-а виданим 12.04.2016. 04.04.2019 постановою головного державного виконавця закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №802/3745/15-а виданим 12.04.2016. Отже, про прийняте судом рішення позивач був обізнаний ще у квітні 2016 року, останнім днем строку пред`явлення до виконання виконавчого листа було 05.04.2017, однак із заявою в порядку, передбаченому, статтею 383 КАС України заявник звернувся до суду лише 18.06.2021. Обставини, з якими заявник пов`язує поважність причин пропуску строку звернення із цією заявою, а саме введення карантинних обмежень та перебування на лікуванні, є безпідставними, оскільки частина 4 сю 383 КАС України вказує, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. При цьому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання збіг 05.04.2017, тобто задовго до поширення коронавірусної хвороби. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Колегія суддів зазначає, що поважними визнаються лише такі причини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи. При цьому, строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб позивач, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено невиконанням судового рішення, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з даною заявою, доводи позивача наведені ним на підтвердження поважності причин пропуску, встановленого частиною 4 статті 383 КАС України строку на звернення із заявою, не є такими, що свідчать про наявність непереборних обставин, що перешкоджали йому звернутись із заявою у встановлені строки. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником подана заява в порядку ст. 383 КАС України, яка не відповідає вимогам частини 4 статті 383 КАС України. Відповідно до частини другої пункту 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. Колегія суддів звертає увагу на те, що частина 5 статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 26.04.2021 у справі №9901/226/19. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку на звернення із заявою, через що заява ОСОБА_1 , подана у порядку статті 383 КАС України, підлягає поверненню. Стосовно заяви позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду колегія суддів зазначає наступне. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із частинами першою та другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Водночас слід зазначити, що стаття 382 КАС України орієнтована на перевірку того, як виконує судове рішення суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене це рішення. Як зазначалося вище, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково та, зокрема, зобов`язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заходи спрямовані на здійснення контролю, а Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною. Вказане судове рішення залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016. 12.04.2016 Вінницьким апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №802/3745/15-а на виконання постанови від 05.04.2016. Разом з тим в матеріалах справи міститься постанова головного державного виконавця від 04.04.2019 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №802/3745/15-а виданим 12.04.2016. Однак в заяві про встановлення судового контролю та в апеляційній скарзі позивачем вказується про невиконання рішення суду в повному обсязі належним чином. В даному випадку колегія суддів враховує, що жодних доказів вчинення відповідачами дій з метою повного та належного виконання судового рішення від 27.01.2016 в матеріалах справи немає. Постанова державного виконавча про закінчення виконавчого провадження не містить інформації щодо вчинених відповідачами дій з метою виконання рішення суду. Таким чином колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення. При цьому факт виконання відповідачами рішення суду чи його не виконання, а також навність поважних причини такого невиконання, підлягає оцінці за результатами розгляду поданого звіту. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до змісту ст. 382 КАС України, звіт щодо виконання судового рішення повинен бути поданий до суду, який його ухвалив, в даному випадку до Вінницького окружного адміністративного суду. Що також забезпечить виконання судом вимог щодо контролю за поданням такого звіту, без направлення справи до апеляційної інстанції. Також апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити, що за приписами ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. VIII. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. У силу п. 2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року в частині відмови у встановленні судового контролю скасувати та прийняти в цій частині нову постанову. Заяву ОСОБА_1 в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити. Зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини протягом 10 днів подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №802/3745/15-а. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року в частині повернення заяви ОСОБА_1 поданої в порядку 383 КАС України залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.