Постанова 4819 № 766/13264/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 року м.Херсон Номер справи: 766/13264/18 Номер провадження: 22-з/819/13/20 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач) Ігнатенко П.Я., суддів: Воронцової Л.П., Полікарпової О.М. за участю секретаря Шибінської А.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні заяву адвоката Загоруйка Геннадія Анатолійовича, який діє від імені ОСОБА_1 ,про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 03 липня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: 03 липня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі рішення,яким в задоволені позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», подало апеляційну скаргу. Постановою Херсонського апеляційного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», - задоволено частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2019 року, - скасовано та ухвалено нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в зв`язку зі спливом строку позовної давності. 27.01.2020 року адвокат Загоруйко Г.А., який діє від імені ОСОБА_1 ,звернувся до Херсонського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій зазначив, що до закінчення судових дебатів при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції ним у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі доказів щодо розміру судових витрат, які сторона сплатила у зв`язку з апеляційним розглядом справи. У зв`язку з чим, просить долучити до матеріалів справи складений ним оригінал довідки № 13/2019/766/13264/18 за його підписом про оплату наданих послуг від 23.01.2020 року та ухвалити у даній справі додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5589,90 гривень, понесені ним під час апеляційного розгляду справи. У ході розгляду заяви адвокат Загоруйко Г.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав заяву, просить задовольнити. Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 134 ЦПК разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), зазначив, що відшкодування судових витрат передбачає встановлення їх реальності, необхідності та розумності їх розміру. У справі «Георгуліс та інші проти Греції» (Georgoulis and others v. Grece) Європейський суд з прав людини, пославшись на наведену вище справу «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), зазначив, що згідно з його практикою, відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, розумний характер їх розміру. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16. На підтвердження витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справив сумі 5589,90 грн,на стадії апеляційного розгляду справи адвокатом Загоруйко Г.А. надано: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на суму 2921,10 грн, копію договору про надання правової допомоги № 13/2019 від 01.10.2019 року, а також надано акти виконаних робіт, підписані адвокатом та ОСОБА_1 від 23.12.2019 року на суму 4173 грн та від 23.01.2020 року на суму 1416,90 грн і рахунки на оплату зазначених сум (а.с. 122, 124-125, 176-177, 204, 205). Після апеляційного розгляду при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення, адвокатом також надано складену ним в простій письмові формі довідку від 23.01.2020 рокупро оплату наданих послуг загальною сумою 5589,90 грн (а.с. 219). Досліджуючи докази несення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про фактичну оплату гонорару ОСОБА_1 своєму адвокату. Надана довідка не є фінансовим документом, а тому не є належним і допустимим доказом несення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в даній справі. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Відмовити у задоволенні заяви адвоката Загоруйка Геннадія Анатолійовича, який діє від імені ОСОБА_1 , про стягнення витрат на професійну правничу допомогув цивільній справі № 766/13264/18 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду. Дата складання повного судового рішення 10 лютого 2020 року. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова