Постанова КЦС ВС № 766/13264/18

Постанова Іменем України 25 листопада 2020 року м. Київ справа № 766/13264/18 провадження № 61-3719св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Загоруйка Геннадія Анатолійовича, на додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2019 року у задоволені позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом. Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», подало апеляційну скаргу. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Херсонського апеляційного суду від 23 січня 2020 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким відмовлено в задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Додатковою постановою Херсонського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Загоруйка Г. А. , який діяв від імені ОСОБА_1 , про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутні докази несення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у цій справі. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 в особі представника Загоруйка Г. А. , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Крім того, зазначено, що матеріали справи містять достатні докази на підтвердження оплати ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Доводи інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, додаткову постанову апеляційного суду - без змін. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили. Рух справи у суді касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи. 31 березня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи Загоруйко Г. А. є адвокатом та на підставі Договору № 13/2019 від 01.10.2019, нотаріально посвідченої довіреності та ордера надає правничу (правову) допомогу ОСОБА_1 у вказаній справі. Суд установив, що 27 січня 2020 року адвокат Загоруйко Г. А. , який діє від імені ОСОБА_1 , у відповідності до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України звернувся до Херсонського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, до якої додав довідку № 13/2019/766/13264/18 від 23 січня 2020 року про оплату ОСОБА_1 наданих послуг на професійну правничу допомогу та просив стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 589,90 грн, понесені ним під час апеляційного розгляду цієї справи. Адвокат Загоруйко Г. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , під час апеляційного розгляду справи надав: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на суму 2921,10 грн, копію договору про надання правової допомоги № 13/2019 від 01 жовтня 2019 року, а також акти виконаних робіт, підписані адвокатом та ОСОБА_1 від 23 грудня 2019 року на суму 4 173 грн та від 23 січня 2020 року на суму 1 416,90 грн і рахунки на оплату зазначених сум.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України). Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У відповідності до положень пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в стягненні з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідача ОСОБА_1 , виходив з відсутності підстав для стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, оскільки відсутні докази, які свідчать про фактичну оплату гонорару ОСОБА_1 своєму адвокату. За викладених обставин, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, а саме - приписів пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України, оскільки належним чином не врахував, що в матеріалах справи міститься довідка адвоката Загоруйка Г. А., яка видана 23 січня 2020 року та підтверджує факт повного розрахунку з ним ОСОБА_1 за отримані ним за Договором № 13/2019 від 01.10.2019 про надання правової допомоги послуги. Крім того, матеріали справи містять: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; копію договору про надання правової допомоги № 13/2019 від 01 жовтня 2019 року; акти виконаних робіт, підписані адвокатом Загоруйком Г. А. та Сиволонським П. О. від 23 грудня 2019 року на суму 4 173 грн та від 23 січня 2020 року на суму 1 416,90 грн; рахунки на оплату зазначених сум. При цьому слід ураховувати, що встановлені частиною третьою статті 137 та частиною восьмою статті 141 ЦПК України приписи щодо процедури доведеності розміру витрат на правничу допомогу відповідачем ОСОБА_1 в особі адвоката Загоруйка Г. А. дотримані. При таких обставинах додаткова постанова Херсонського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року не може вважатись законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції. При вирішенні питання щодо можливості стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідача ОСОБА_1 апеляційний суд з урахуванням обставин і складності справи повинен надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого надати обґрунтований висновок про наявність або відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. З метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалене у справі додаткове судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Висновки Верховного Суду про розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги У випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18). При таких обставинах, оскільки постанова про передачу справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору по суті, висновки Верховного Суду про розподіл судових витрат у такому випадку будуть вважатися передчасними. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Загоруйка Геннадія Анатолійовича задовольнити. Додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року скасувати, справу в частині ухвалення додаткового рішення направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун