Постанова 4813 № 504/3093/19

Номер провадження: 33/813/136/20 Номер справи місцевого суду: 504/3093/19 Головуючий у першій інстанції Добров П. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.01.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Томашевської К.В.,особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, встановив: Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.5 ст. 212-3 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Зі змісту вказаної постанови, вбачається що Уповноваженою особою Членом Ради адвокатів Одеської області Козловим О.О. на підставі заяви адвоката Латки І.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ОД№000019 від 15 серпня 2019 року про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 212-3 КУпАП. З вказаного протоколу вбачається, що проведеною Радою адвокатів Одеської області перевіркою встановлено, що 08.07.2019 року, з метою отримання інформації, адвокат Латка І.В. в інтересах клієнта звернувся до Територіального сервісного центру №5147 Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про те, чи перебуває в арешті автомобіль Mitsubishi Galant, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Якщо так, то повідомити, також, коли, ким та на підставі якого документу було накладено арешт. Адвокатський запит складено відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до нього додані всі необхідні документи, а саме завірені належним чином копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на ведення справи. В порушення положень ч. 2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», повідомленням від 11.07.2019 p. N 31/15-692аз начальником Територіального сервісного центру №5147 Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області Островською А.В. неповно надано інформацію на адвокатський запит, зокрема, зазначено тільки про наявність арешту. Не погоджуючись з постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 15.07.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Ради адвокатів Одеської області з заявою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Представник Ради адвокатів Одеської області, в рамках підготовки до розгляду цієї заяви, письмово повідомив ОСОБА_1 про надходження відповідної заяви, роз`яснив її права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повідомив, що розгляд даної заяви буде здійснюватися Радою адвокатів 15.08.2019 року та запропонував їй з`явитися до Ради адвокатів для участі в розгляді заяви або письмо, поштою направити свої пояснення в строк до 15.08.2019 року. Однак, ОСОБА_1 не з`явилася до Ради адвокатів Одеської області для участі в розгляді заяви та не надала в зазначений строк свої письмові пояснення, в зв`язку з чим дану заяву було розглянуто без її участі. Радою адвокатів Одеської області не було порушено строк складання протоколу, передбачений ч. 2 ст. 254 КУпАП, дійсно, заява про притягнення до адміністративної відповідальності надійшла до Ради адвокатів Одеської області 15.07.2019 року, але розглядалася вона Радою адвокатів 15.08.2019 року, в той же день було складено протокол, таким чином, Радою було дотримано строк складання протоколу; порушення строку направлення протоколу на два дні, зумовлене затримкою поштових операцій, жодним чином не впливає на наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення та взагалі не може бути підставою для закриття провадження у справі. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та провадження у справі закрити, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновків що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова районного суду залишенню без змін, з наступних підстав. Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Частиною 5 ст. 212-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Згідно зі ст.34 «Закону України «Про дорожній рух», інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів надається у порядку і за формою, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. За запитом посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів, нотаріусів, інспекторів з паркування, інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом (власником, належним користувачем транспортного засобу) чи за державним номерним знаком у письмовій або електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 260 затверджено Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів, який визначає механізм надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів. Згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 260, інформація з реєстру про наявність обмежень щодо експлуатації транспортного засобу зазначається в обсязі: "є" або "немає". Адвокату Латка І ОСОБА_3 було надано відповідну інформацію щодо наявності арештів відносно автомобіля Mitsubishi Galant, 1997 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , що ним самим не заперечується. Проте, у наданні відомостей щодо того коли, ким та на підставі якого документу було накладено арешт, адвокатові було правомірно відмовлено. Згідно п.п. 8 п. 5 Положення про РСЦ МВС в Одеській області, РСЦ МВС в Одеській області забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом. Згідно ч. 2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно ч. 2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Захист інформації - сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї. Частинами 1,2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Згідно п.п. 4, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. З матеріалів справи вбачається, що запитувана адвокатом Латка І.В. інформація на підставі адвокатського запиту та долученого ордеру від 08.07.2019 року серії ОД №389121, була необхідна для надання правової допомоги ОСОБА_4 , однак, порушені у запиті питання стосуються майна особи, яка не є замовником адвокатських послуг і не надавала дозволу на їх збирання, зберігання та використання інформації та є інформацією з обмеженим доступом. Також у адвокатському запиті адвокатом ОСОБА_2 не зазначено, з якою метою він здійснює збір цієї інформації та для чого вона потрібна. Таким чином, зважаючи на положення діючого законодавства, вивчивши матеріали справи, суд дійшов вірного висновку про те, що ненадання вищезазначеної інформації сервісним центром на адвокатський запит є правомірним, а отже, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.5 ст.212-3 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.212-3 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Колегія суддів вважає необгрунтованими викладені адвокатом Латка І.В. у апеляційній скарзі доводи, виходячи з наступного. Питання надання інформації з ро зареєстровані транспортні засоби з Єдиного державного реєстру транспортних іасобів (далі ЄДР ТЗ) врегульовано у ст.34-1 Закону України «Про дорожній рух». Зокрема, ч.3 ст. 34-1 визначено, що за запитом адвокатаа інформація з ЄДР ТЗ у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається: - за суб`єктом (власником, належним користувачем транспортного засобу) чи за державним номерним знаком; - у письмовій або електронній формі шляхом безпосереднього доступу до ЄДР ТЗ, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Також, у статті 34-1 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів надається у порядку і за формою, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 25 березня 2016 №260 «Деякі питання надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників» затверджено Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів. Зазначеним Порядком визначено, що інформація з реєстру про наявність обмежень щодо експлуатації транспортного засобу зазначається в обсязі: є або немає. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про інформацію", інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без п згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема, членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім`ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно з п.п. 8 п. 5 Положення про РСЦ МВС в Одеській області, РСЦ МВС в Одеській області забезпечує, в межах своїх повноважень, реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом. Водночас, кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, Законом України «Про дорожній рух» та постановою КМУ від 25 березня 2016 №260 «Деякі питання надання інформації про зареєстровані транспорті засоби та їх власників» встановлено спеціальні норми права, якими необхідно керуватися запитувачами інформації при отриманні інформації з ЄДР ТЗ, або отримувати інформацію за письмовими запитами відповідно до Закону з дотриманням положень чинного законодавства щодо захисту конфіденційної інформації. З урахуванням викладеного, адвокат має право звернутися з адвокатським запитом стосовно особи, інтереси якої він представляє, та отримати повну інформацію стосовно транспортню засобів, зареєстрованих за цією особою. Проте, адвокатом ОСОБА_5 І ОСОБА_6 В. не представлені документи, які б давали підстави вважати, що запитувана інформація стосується майна особи, яку він представляє, і ця особа надає згоду на її отримання. У разі звернення адвоката із адвокатським запитом про надання конфіденційної інформації щодо інших осіб, у задоволенні такого запиту має бути відмовлено. Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що запитувана адвокатом Латкою І.В. інформація «коли, ким та на підставі якого документу було накладено арешт» стосується особи, якій він не надає правову допомогу, та є інформацією з обмеженим доступом, у зв`язку із чим вказана інформація правомірно не була надана на адвокатський запит. З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Керуючись ст.ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суддя, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова