LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813504/3734/25

від 25.02.2026 ·

Номер провадження: 33/813/102/26 Номер справи місцевого суду: 504/3734/25 Головуючий у першій інстанції Литвинюк А. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.02.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Доброславського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення: за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. З вказаної постанови вбачається, що 09.08.2025 року о 22:00 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Чорноморське, вул. Захисників України, 34, ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, 09.08.2025 року о 22:00 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Чорноморське, вул. Захисників України, 34, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці маневру, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (паркан), що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу. Своїми діями водій порушив вимоги п. п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постановою Доброславського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2025 року об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (справа №504/3734/25, провадження 3/504/1939/25); за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (справа №504/3735/25, провадження 3/504/1940/25). Присвоєно справі єдиний номер 504/3734/25. Не погоджуючись з постановою Доброславського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)суд першої інстанції припустився суб`єктивної оцінки доказів вини ОСОБА_1 за відсутності прямих доказів керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння; 2)відеозапис, який міститься в матеріалах справи є епізодичним, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано, не зафіксовано і відмови від проходження такого огляду. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 про розгляд справи на 04.02.2026 року на 11:30 год. 03.02.2026 року від ОСОБА_1 на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 25.02.2026 року на 11:30 год. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 про розгляд справи. 25.02.2025 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте надав заяву про відкладення слухання справи. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -супровідний лист з якого вбачається, що з метою встановлення всіх обставин та за наявності визначення правової кваліфікації, матеріали справи надіслані до СПД №1 ВнП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області. В разі встановлення наявності ознак кримінального правопорушення, негайно повернути матеріали для прийняття рішення про внесення вказаних відомостей до ЄРДР; -довідка з якої вбачається, що поліцейським з РПП СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області розглянув матеріали ДТП без травмованих, за повідомленням зі служби 102, яке мало місце за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Чорноморське, вул. Захисників України,

34. При відпрацюванні даних матеріалів було встановлено, що 09.08.225 року о 22:00 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Toyota Сorolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався в безпеці маневру, не звернувся за допомогою до інших осіб в наслідок чого допустив наїзд на перешкоду (металевий паркан), що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу та майна. Також ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та у закладі охорони здоров`я. Відносно ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративне правопорушення ЕПР1№417985 за ст. 124 КУпАП та серії ЕПР1 №417939 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і направлено до Доброславського районного суду Одеської області для прийняття рішення згідно чинного законодавства України. Враховуючи викладене та у зв`язку із тим, що відсутні достатні факти, які б підтверджували, що у даному випадку вбачаються ознаки порушення кримінального законодавства України, матеріали перевірки списані у діловодство СПД №1 ВнП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області та результати розгляду повідомлено зацікавлених осіб; -рапорт з якого вбачається, що 09.08.2025 року о 23:11 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 09.08.2025 року о 22:10 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Чорноморське, вул. Захисників України, 34, водій та пасажир авто Toyota Сorolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувають у нетверезому стані; -протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417939 від 09.08.2025 року з якого вбачається, що 09.08.2025 року о 22:00 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Чорноморське, вул. Захисників України, 34, ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що ознайомлений, згоден; -письмові пояснення ОСОБА_2 з яких вбачається, що 09.08.2025 року о 22:00 год. вона знаходилась у дворі буд. 34 по вул. Захисників України в с. Чорноморське Одеської області, де стала свідком того, як водій автомобіля Toyota реєстраційний номер ОСОБА_3 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на перешкоду (паркан). В її присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та у закладі охорони здоров`я. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за ст. 124 КУпАП; -письмові пояснення ОСОБА_4 з яких вбачається, що 09.08.2025 року о 22:00 год. вона перебувала за адресою АДРЕСА_2 , де стала свідком того, як водій автомобіля Toyota реєстраційний номер ОСОБА_3 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на перешкоду (паркан). В її присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та у закладі охорони здоров`я. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за ст. 124 КУпАП; -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, однак огляду проведено не було з підстав відмови останнього; -протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417985 від 10.08.2025 року з якого вбачається, що 09.08.2025 року о 22:00 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Чорноморське, вул. Захисників України, 34, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці маневру, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (паркан), що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу. Своїми діями водій порушив вимоги п. п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом згоден. Просить суд призначити штраф; -письмові пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що 09.08.2025 року о 22:00 год. він керував своїм транспортним засобом Toyota Сorolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Чорноморське по вул. Герої Захисників України, 34, задаючи заднім ходом не помітив, що приблизився до паркану та упершись в нього зігнув металеву конструкцію. Потім проїхав кулька метрів вперед зупинився. Наїхав на металевий паркан неосознано, хотів його потім відремонтувати. Більше нічого пояснити не може; -схема місця ДТП на якій відображено місце розташування транспортного засобу на момент приїзду працівників поліції; -фотографія із фіксацією на ній ушкоджень транспортного засобу, а також паркану; -водійське посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 06.06.2000 року; -диск із відеозаписом з якого вбачається, що працівник поліції підійшов до людей, які стояли на вулиці, та почав питати що трапилось. Так, свідки події, пояснили, що ОСОБА_1 в`їхав у паркан та пошкодив його. Працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 та почав питати його, що трапилось. ОСОБА_1 почав заперечувати факт керування ним транспортного засобу, говорячи про те, що за кермом перебував сусід, який пішов з місця події. Працівник поліції зауважив на тому, що є свідки які на власні очі бачили, що за кермом був ОСОБА_1 . Далі працівник поліції попереджає ОСОБА_1 про те, що ведеться відеозйомка та пропонує останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою прилад Драгер. ОСОБА_1 сказав, що Драгеру він не довіряє, тому такий огляд проходити не буде. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 відмовляється з підстав того, що він не керував транспортним засобом, а тому в цьому немає потреби. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції припустився суб`єктивної оцінки доказів вини ОСОБА_1 за відсутності прямих доказів керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції зауважує на такому. Виходячи з положення ст. 124 КУпАП об`єктивною стороною правопорушення є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. У п. 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.3.б ПДР України передбачено, що водії повинні бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Так із наданих матеріалів справи вбачається, що працівники поліції 09.08.2025 року здійснили виїзд за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Чорноморське, вул. Захисників України, 34 у зв`язку із тим, що на лінію 102 надійшло повідомлення, про те, що за даною адресою водій у нетверезому стані сів за кермо транспортного засобу та здійснив ДТП (наїзд на паркан). По прибутті працівників поліції на місці був виявлений транспортний засіб Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно до схеми місця ДТП мав наступні пошкодження: потертість заднього бамперу, крім того був ушкоджений паркан. Даний факт підтверджується також фотографією. Крім того, працівниками поліції були допитані свідки: ОСОБА_2 (яка викликала працівників поліції), ОСОБА_4 , які надали свої письмові пояснення. Крім того, письмові пояснення надавав і сам ОСОБА_1 . Дослідивши наявні доказі у своїй сукупності, є достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 09.08.2025 року та інкримінуються ОСОБА_1 , недовіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Таким чином, із вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом власного автомобілю та скоїв ДТП. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417985 від 09.08.2025 року даний факт ОСОБА_1 не заперечується, як і не заперечується його особистими поясненнями. Таким чином, факт керування ОСОБА_1 є доведеним. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи є епізодичним, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано, не зафіксовано і відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, є хибними з огляду на таке. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Також з дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас, відповідно до п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Між тим, апеляційний суд доходить до переконання, що незважаючи на те, що відеозапис не є детальним, проте з нього вбачається, що на пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер так і проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження такого огляду, ОСОБА_1 відмовився. Крім того, працівники поліції при складанні адміністративного протоколу у відношенні ОСОБА_1 діяли у відповідності із нормами чинного законодавства, будь-яких порушень не зафіксовано. Отже, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом скористався, надав свої пояснення, згідно яких вбачається, що він не заперечував факту керування ним транспортного засобу та наїзду на паркан, крім того у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417939 від 09.08.2025 року зазначив, що він із ним згоден. Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги. На підставі наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені належними доказами, дослідженими під час розгляду справи, яким надана належна правова оцінка, вбачається винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, та іншого майна. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають. Апеляційним судом враховується рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. ст. 251, 280 КУпАП. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Підстави для закриття провадження в справі за відсутності складу адміністративного правопорушення відсутні. З огляду на сукупність вищенаведених доказів, апеляційний суд вважає постанову Доброславського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2025 року, що відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Доброславського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»