Постанова 4813 № 947/26970/21

Номер провадження: 33/813/487/22 Номер справи місцевого суду: 947/26970/21 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.05.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., адвоката Чепіль О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених на перше січня 2021 року, що склало 454 грн. З вказаної постанови вбачається, що 19.08.2021 року о 02:50 год., в м. Одеса по вул. Львівська, біля будинку № 48-В, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)Судом першої інстанції не в повній мірі досліджені докази у справі, так згідно до матеріалів справи інспектором патрульної поліції у водія було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 , однак у ОСОБА_1 на даний час наявне дійсне посвідчення водія НОМЕР_3 . Таким чином, не було встановлено особу водія, якого працівники поліції зупинили за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 48 В; 2)Також прослідковується невідповідність щодо даних особи, які були внесені до протоколу, а саме: місце проживання, посвідчення водія; 3)В момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 апелянт відвідував родичів у Волинській області, тобто не міг бути присутнім на місці події; 4)Крім того є невідповідність зовнішнього вигляду та фізіологічних прикмет апелянта з особою, яку було зупинено інспектором патрульної поліції. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. На думку апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції, всупереч ст. 251, 252 КУпАП з достатньою повнотою не дослідив та не перевірив докази у справі, що призвело до помилкових висновків в їх оцінці на предмет допустимості та достовірності, як доказів у справі та необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи судове рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Однак апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, та з тим, що вищезазначені докази доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №135156 від 19.08.2021 року з якого вбачається, що 19.08.2021 року в м. Одеса по вул. Львівська, 48-В водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота почервоніння зіниць очей, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; -направлення на огляд водія, з якого вбачається, що 19.08.2021 року о 03:10 год., ОСОБА_1 було направлено на огляд до медичного закладу, однак огляд не проводився, оскільки водій відмовився; -відеозапис, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 19.08.2021 року у м. Одесі по вул. Львівська, 48-В, було зупинено працівниками поліції транспортний засіб «TOYOTA CAMRY», номерний знак НОМЕР_1 з підстав того, що водієм було порушено п.9.2 Правил дорожнього руху. Під час розмови з водієм у працівників поліції виникла підозра, що останній знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, тому водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки, або проїхати до медичного закладу. Водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, з підстав того, що йому потрібно було на роботу та потрібно було виспатись. У зв`язку із відмовою водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, звертає на увагу той факт, що працівниками поліції під час зйомки, майже не фіксувалося обличчя правопорушника, однак з відеозапису вбачається, що у особи правопорушника по всій довжині правої руки мається татуювання. Також під час того, як працівником поліції складався протокол про адміністративне правопорушення, було чітко чутно, як його колега попросив: (мовою оригіналу) «напиши фамилию чуть-чуть неправильно» (відеозапис №01177@2021081906240710, час запису 02:13 хв.). Далі з відеозапису вбачається, що поліцейський говорить, що він зіпсував протокол про адміністративне правопорушення, оскільки невірно вказав фамілію правопорушника, тому що його планшет видав фамілію попередника, тому доведеться їхати та списувати його. Приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався як на докази: на протоколи про адміністративне правопорушення, сукупністю досліджених матеріалів доданих до вказаного протоколу в тому числі й відеозаписом з місця події. Разом з цим, апеляційним судом встановлені обставини, які беззаперечно вказують на необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 до своєї апеляційної скарги додав копію паспорту, з якої вбачається, що на фотознімку зовсім інша людина, а ніж та, яку було зупинено працівниками поліції, та якій пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер або проїхати до медичного закладу. Крім того, ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , а не за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_2 . Також ОСОБА_1 було надіслано на адресу апеляційного суду світлини, на яких він зображений разом із розгорнутим паспортом, який посвідчує його особу, а також у повний зріст таким чином, щоб було помітно, що на його руках відсутні будь-які татуювання. За для дотримання прав особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності судові засідання у справі було вирішено проводити у режимі відеоконференції. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 повідомив, що гадки не має, що це за людина, яку зупинили поліцейські, та яка видавала себе за ОСОБА_1. Сам ОСОБА_1 ніяк не міг в зазначений час бути у м. Одесі, оскільки знаходився у Волинській області у своїх родичів у гостях. Крім того, зауважив на тому, що особу водія, на якого було складено адміністративний протокол було встановлено за посвідченням водія НОМЕР_2 , в той час як його водійське посвідчення ОСОБА_1 НОМЕР_3 . Аналізуючи зазначені докази в сукупності, апеляційний суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови всупереч ст. 251, 252 КУпАП з достатньою повнотою не дослідив та не перевірив докази у справі, що призвело до помилкових висновків в їх оцінці на предмет допустимості та достовірності, як доказів у справі та необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому. Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова