LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд511/2655/22

від 26.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1427/24 Номер справи місцевого суду: 511/2655/22 Головуючий у першій інстанції Панчук А. І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.06.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 постанову Роздільннського районного суду Одеської області від 26 січня 2023 рокуу справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Роздільннського районного суду Одеської області від 26 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовй збір на корсить держави у розмірі 536,80 грн. З вказаної постанови вбачається, що 06.11.2022 року о 10:05 год. на автодорозі Київ-Одеса 428 км. Одеська область, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Caravelle» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законом порядку проводився із застосуванням газоаналізатора Алкотест Драгер 4510, результат тесту 1,05 ‰. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Роздільннського районного суду Одеської області від 26 січня 2023 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює, що його дії є вкрай неприпустимими та зробив для себе висновки, що така поведінка є неприйнятною, і він не має наміру ухилятися від відповідальності. Водночас ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить сслужбу у військовій частині НОМЕР_2 , відповідно до запису у військовому квитку від 20.06.2022 року призваний на посаду водія. Тому для проходження служби, виконання завдань, службових відряджень, власний транспорт вкрай необхідний. У зв`язку із вищевикланим ОСОБА_1 просить переглянути рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.01.2023 року при накладенні адміністративного стягнення не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки в умовах воєнного стану на території України, несення ним військової служби та виконання бойових завдань дуже важливе на фронті та залежить від можливості керування танпсортним засобом. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 про розгляд справи на 26 червня 2024 року на 10:45 год. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. 26 червня 2024 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та адвоката Хроменкова В.С. Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється та повністю підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи, тому не перевіряється апеляційним судом. Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 підтвердив, що свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнає повністю та просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки в умовах воєнного стану на території України, несення ним військової служби та виконання бойових завдань дуже важливе на фронті та залежить від можливості керування ним танпсортним засобом. Що стосується доводів апелянта про те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить сслужбу у військовій частині НОМЕР_2 , відповідно до запису у військовому квитку від 20.06.2022 року призваний на посаду водія. Тому для проходження служби, виконання завдань, службових відряджень, власний транспорт вкрай необхідний, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає один безальтернативний вид стягнення - накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 17000 грн.) із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таким чином, суд позбавлений можливості застосувати до ОСОБА_1 не передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП альтернативний менш суворий вид стягнення, не зважаючи на обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника та того, що останній використовує автомобіль в діяльності, повязаної з проходженням військової служби. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Таким чином, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану залишити без змін. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Роздільннського районного суду Одеської області від 26 січня 2023 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»