LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/4497/18

від 04.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4497/18 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К. Суддя-доповідач: Боровицький О. А. 04 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до приватного підприємства агрофірма "Нива" про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : позивач в грудні 2018 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача в сумі 2746,92 грн. за рахунок майна зазначеного підприємства, яке перебуває у податковій заставі. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що на момент набрання законної сили вказаною постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/1664/17 банківські рахунки відповідача були закриті, і в подальшому не відкривалися, а тому, у податкового органу не було можливості вжити заходи щодо погашення боргу за рахунок коштів у банках та вилучення готівки згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів. Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як підтверджено матеріалами справи, приватне підприємство агрофірма "Нива", код ЄДРПОУ 22987426, зареєстроване 04.11.1996 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Хмельницькій області як платник податків. Постановою від 13.07.2017 року у справі № 822/1664/17, яка набрала законної сили 11.08.2017 року, Хмельницький окружний адміністративний суд, задовольнив позов Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, стягнув з приватного підприємства агрофірма "Нива" (код ЄДРПОУ 22987426) податковий борг в сумі 2746 (дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 92 коп. за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків, для погашення податкового боргу. В грудні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, відповідно до акту опису майна №21 від 14.05.2014 року. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, щодо відсутності підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов`язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до підпункту 14.1.175 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України вказано, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до пункту 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ПК України). Згідно з пунктом 95.3 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції, що вжиті позивачем заходи щодо виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/1664/17 про стягнення податкового боргу відповідача за рахунок належних йому коштів у банках та готівки є недостатніми, з огляду на наступне. Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.12.2018 року, звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з рахунків платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Таким чином, як зазначив Верховний Суд в постанові від 04.12.2018 року, до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків. Так, судом першої інстанції не взято до уваги те, що на момент набрання законної сили вказаною постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/1664/17 банківські рахунки відповідача були закриті, і в подальшому не відкривалися. Відомості про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій та книги обліку реєстратора розрахункових операцій відсутні. Таким чином, у податкового органу не було можливості вжити заходи щодо погашення боргу за рахунок коштів у банках та вилучення готівки згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів. А тому, у зв`язку з тим, що були використані всі можливі заходи по отриманню податкової заборгованості, контролюючий орган звернувся до суду згідно абз. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України для отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та вбачаються правові підстави для їх задоволення. Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України). Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до приватного підприємства агрофірма "Нива" про стягнення податкового боргу скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов адміністративний задовольнити. Надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 2746,92 грн - за рахунок майна приватного підприємства Агрофірма "Нива" (код ЄДРПОУ 22987426), що перебуває в податковій заставі. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»