Постанова 4854 № 511/2092/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 511/2092/19 Головуючий в 1 інстанції: Панчук А.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Оваденка Василя Юрійовича на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Оваденка Василя Юрійовича про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Оваденка Василя Юрійовича про скасування постанови серії ЕАК №1632780 від 17 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП. В обґрунтування позову ОСОБА_1 не заперечувався факт несправності зовнішніх світлових приладів, однак ним було зазначено, що відповідачем було порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки не було складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач наголошував, що п.31.4.3. Правил дорожнього руху України не передбачена відповідальність за відсутність освітлення заднього номерного знаку та за відсутність грязезахисних бризковиків. Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року позов задоволено. Суд скасував постанову серії ЕАК №1632780 від 17 жовтня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Не погоджуючись з даним рішенням суду інспектор роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Оваденко В.Ю. подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови ЕАК №1632780 від 17 жовтня 2019 року, складеної інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Оваденком В.Ю., було розглянуто справу щодо ОСОБА_1 та встановлено, що позивач 17.10.2019 року о 02:55 год. на а/д М-06 Київ-Чоп 150 км. керував т/з Toyota Camry з номерним знаком НОМЕР_1 , у якого був неосвітлений задній номерний знак, з причепом з номерним знаком НОМЕР_2 , у якого відсутні передбачені конструкцією грязезахисні бризковики та порушено режим роботи зовнішніх світлових приладів, чим порушив п. 31.4.3. Правил дорожнього руху України, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. у відповідності до ч.1ст.122 КУпАП. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки не складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції, не вдаючись до аналізу висновків суду першої інстанції щодо суті спору, зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми процесуального права, що призвело до передчасних висновків щодо спірних правовідносин, виходячи з наступного. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 5 ч.1 ст.213 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195). Вказані положення також дублюються Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованими не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Положенням про Департамент патрульної поліції, що затверджено наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року №73, визначено, що Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції який, серед іншого, організовує контроль за додержанням законів, інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Отже, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 КУпАП. Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 121 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 цього Кодексу. Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а. Колегія суддів зазначає, що в даних спірних правовідносинах ані Департамент патрульної поліції України, ані структурний підрозділ Управління патрульної поліції в Житомирській області до участі у справі в якості належного відповідача судом першої інстанції залучені не були. Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. З наведеного вбачається, що суд першої інстанції повинен був за правилами статті 48 КАС України здійснити заміну первинного відповідача на належного, залучити до участі у справі співвідповідача або, у разі наявності заперечень позивача, залучити як другого відповідача. Водночас, з аналізу статті 48 КАС України, що встановлює правила заміни неналежної сторони, вбачається, що заміна неналежного відповідача, або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції. Оскільки стаття 48 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміну неналежної сторони. Можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС України не передбачено. Враховуючи, що інспектор роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Оваденко Василь Юрійович не є належним відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну, або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що у даному випадку слід відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову з підстав пред`явлення його до неналежного суб`єкту. З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено суттєві порушення норм процесуального права, що призвело до неналежного вирішення справи, тому оскаржувана постанова Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. Керуючись ст.272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Оваденка Василя Юрійовича - задовольнити. Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.