Постанова 4813 № 521/8216/19

Номер провадження: 33/813/130/20 Номер справи місцевого суду: 521/8216/19 Головуючий у першій інстанції Передерко Д. П. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.01.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Томашевської К.В.,особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, встановив: Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. Зі змісту вказаної постанови, вбачається що 06.05.2019 року, о 06:15 годині, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Тойота» державний номер НОМЕР_1 , біля будинку №56 по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода) та від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, у присутності двох свідків, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)стосовно ОСОБА_1 не складався протокол за керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відповідних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння суду не подавалося, в матеріалах справи такі докази відсутні. Крім того ОСОБА_1 пропонував інспекторам УПП, відвезти його до медичного закладу для проходження медичного огляду; 2)відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, який надійшов до суду і міститься у матеріалах справи, час вчинення порушення та час складання протоколу за наслідками виявлення порушення має проміжок більше однієї години; 3)оскаржувана постанова ґрунтується на показах свідків, яких на момент зупинки ОСОБА_1 та відмови йому у медичному огляді у спеціалізованому медичному закладі не було на місці події, що є порушенням КУпАП. Також свідків не було допитано в судовому засіданні. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 перевіривши доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновків що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова районного суду залишенню без змін з наступних підстав. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 138601 від 06.05.2019 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 06.05.2019 року о 07:15 год. в м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 56 керував автомобілем «Тойота» державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. По суті порушення, особа яка притягається до адміністративної відповідальності зазначила, що незгодна, також зазначено, що провокували конфлікт; -пояснення свідка ОСОБА_2 з яких вбачається, що 06.05.2019 року о 07.20 год. він став свідком того, як ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту драгер в його присутності. Також відмовився від медичного огляду; -пояснення свідка ОСОБА_3 з яких вбачається, що 06.05.2019 року за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 56 приблизно о 07.20 год., він став свідком того, що ОСОБА_1 в його присутності відмовився від проходження тесту драгер, а також від медичного огляду; -розписка ОСОБА_4 від 07.06.2019 року про те, що він зобов`язується доставити автомобіль «Тойота» державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння за адресою АДРЕСА_2 дорога АДРЕСА_3 м. Одеса і не допускати його до управління на протязі 24 годин. Апеляційний суд не вбачає підстав для визнання показань вказаних свідків неналежними чи недопустимими доказами. При цьому, ОСОБА_1 не звертався до апеляційного суду з клопотанням про допит вказаних свідків в судовому засіданні апеляційного суду, а тому, зважаючи на один з основоположних принципів судочинства - диспозитивність, у суду відсутні підстави для виклику вказаних свідків за власною ініціативою. Крім того з метою, перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом було зроблено запит до УПП в Одеській області ДПП про надання відеозапису з нагрудної камери. З відповіді, яка надійшла з УПП в Одеській області ДПП на адресу апеляційного суду вбачається, що надати відеозаписи немає можливості, оскільки вони були знищені за неможливістю зберігання більше ніж 90 діб. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що стосовно ОСОБА_1 не складався протокол за керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння суду не подавалося, є неспроможним і спростовуються матеріалами справи. Крім того, посилання ОСОБА_1 про те, що він пропонував інспекторам УПП, відвезти його до медичного закладу для проходження медичного огляду, не заслуговують на увагу, оскільки статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відображена у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №138601 від 06.05.2019 року, письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України а Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров`я. Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 06.05.2019 року та інкримінуються ОСОБА_1 Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, які були перевірені в ході апеляційного розгляду справи, а тому на думку апеляційного суду є такими, які направлені на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази повністю підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. К еруючись ст.ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова