Постанова 4813 № 521/20525/21

Справа № 521/20525/21 Провадження: 33/813/1112/22 Доповідач Коломієць Н.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий І інстанції Маркарова С.В. ПОСТАНОВА іменем України 21.10.2022 року Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Коломієць Н.О. за участі секретаря судового засідання Бойко В.В. захисника Грицюка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21.06.2022 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - УСТАНОВИВ: Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції на ОСОБА_1 накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 496, 20 грн. Суд встановив, що 21.11.2021 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 по вул. Космонавтів, 40 в м.Одесі, знаходився у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 року № 1306, відповідно до якого водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи та вимоги апеляційної скарги Не погодившись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 05.09.2022 року подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить постанову суду скасувати та провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що висновок суду про доведення його винуватості ґрунтується на недопустимих доказах. Суд однобічно розглянув справу, не допитавши поліцейських за клопотанням захисника та свідків. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є доказом винуватості, а наявний у справі відеозапис невідомого погодження. У справі відсутнє направлення водія на огляд до медичного закладу на стан сп`яніння, відсутні докази відсторонення його від керування транспортний засобом та передачу автомобіля іншій особі, крім того відмова від проходження огляд на стан сп`яніння мала бути зафіксована в присутності 2 свідків. Позиції сторін Суд апеляційної інстанції належним чином повідомив ОСОБА_1 про день, час та місце апеляційного розгляду, однак до суду апеляційної інстанції він не з`явився, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав, що відповідно до ст. 294 КУпАП є підставою для розгляду справи в його відсутності. Захисник Грицюк О.О. апеляційну скаргу підтримав з наведених в ній підстав, просив постанову скасувати,провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на недостатність та недопустимість зібраних у справі доказів. Мотиви суду Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Згідно положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 від самого початку був обізнаний про знаходження справи щодо нього в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси, оскільки особисто та через своїх заявників подавав чисельні заяви про відкладення судового розгляду для підготовки правової позиції та ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 8, 10, 12, 18, 20, 21, 23, 24 25), під різними приводами жодного разу до суду не з`явився, доказів про існування об`єктивних причин поважності неявки суду не надав, що обґрунтовано розцінено судом як зловживання процесуальними правами. За таких обставин суд правомірно розглянув справу 21.06.2022 року у відсутності останнього, а отже апеляціний суд не вбачає порушення права на захист апелянта, через розгляд справи в його відсутність. Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події і складі адміністративного правопорушення перевірені апеляційним судом під час апеляційного розгляду і не містять посилань, які б вказували на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, які є підставою для її скасування. Апеляційний суд виходить з того, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року). Правилами дорожнього руху України заборонено керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння (а.п. 2.9.а). Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовиособи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 . У відповідності до ст. 266 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення правопорушення, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Дослідивши зібрані у справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 138267 від 21.11.2022 року, відеозапис з нагрудної камери поліцейського, відеозаписи руху та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2021 року та оцінивши ці докази з дотриманням вимог ст. 252 КУпАП, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що водій ОСОБА_1 21.11.2021 року в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, в м Одеса по вул. Космонатів, о 04 годині 20 хвилин керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що наведені вище докази не можуть бути допустимими для доведення винуватості ОСОБА_1 з наступних підстав. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, в присутності ОСОБА_1 , його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. У змісті протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_1 , були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, проте від підпису в протоколі він відмовився. Будь-яких пояснень та зауважень з приводу викладених у протоколі фактів не надав. Тобто права ОСОБА_1 при складанні протоколу порушені не були та підстав для визнання протоколу недопустимим доказом у справі апеляційний суд не вбачає. Посилання в апеляційній скарзі на безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик і допит в якості свідка інспектора поліції ОСОБА_2 , який склав протокол про адміністративне правопорушення є неприйнятним з огляду на таке. Відповідно до ст. 272 КУпАП, як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції України мають право складати протоколи про правопорушення, перебачені зокрема ст. 130 КУпАП. Отже уповноважена особа органу Національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не може бути свідком у цій же справі, оскільки має інший процесуальний статус. Оцінка допустимості зібраних у справі доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, як і оцінка правомірності дій уповноваженої особи щодо його складання та оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення відбувається у порядку, передбаченому ст. 252 КУпАП, а не шляхом допиту цієї особи судом в якості свідка. Тому суд правомірно відмовив в задоволенні відповідного клопотання захисника, надавши оцінку зібраним у справі доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності, з чим погоджується й апеляційний суд, який з наведеної вище підстави відмовив у задоволенні аналогічного клопотання, заявленого на стадії апеляційного перегляду. Фіксація адміністративного правопорушення та складання протоколу здійснювалась за допомогою нагрудної камери поліцейського безперервно та цей відеозапис доданий до матеріалів справи. Крім того поліцейським до протоколу додано два відеозапису, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджено висновком лікаря Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради від 21.11.2021 року за результатами його огляду за добровільною згодою на виявлення стану алкогольного сп`яніння. Огляд проведено о 05:25 год, тобто в межах 2 годин після зупинки транспортного засобу, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та Інструкції. Доводи апелянта про відсутність у справі доказів факту керування ним транспортним засобом та недопустимість долучених до протоколу відеозаписів з місця події, є неприйнятними з огляду на наступне. Так, з двох відео файлів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що по проїзній частині в темну пору доби рухається автомобіль марки ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 в несправному стані, зокрема резина на двох передніх колесах фактично стерта та при контакті дисків з поверхнею проїзної частини з-під передніх колес з обох боків висікаютсья іскри. Нарешті автомобіль зупиняється, з водійського сидіння виходить чоловік та оглядає передні колеса. Особу цього чоловіка згодом встановлено як ОСОБА_1 . Доводи апелянта про недопустимість цих доказів є неприйнятними, оскільки ці відеозаписи долучив до матеріалів справи орган, який уповноважений на збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення. При вивченні відеозаписів події встановлено, що вказані відеозаписи були отримані поліцейськими ДПС, які прибули на місце пригоди, від очевидців події, які проїжджаючи повз аварійного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , зафіксували ці обставини, викликали поліцію та передали засобами зв`язку поліцейським вказані відео файли. Цими доказами спростовуються твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом. По прибуттю поліцейських на місце пригоди, перебіг подій безперервно фіксувався за допомогою нагрудних камер поліцейських. На долученому до протоколу відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, як поліцейські підійшли до автомобіля марки ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 , який зупинився в несправному стані на проїзній частині та водій якого, відчинив багажник та шукав там якісь речі. При спілкуванні з водієм, чітко відстежується, що він перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння, його мова є млявою, нерозбірливою, рухи уповільнені, відповіді на запитання неадекватні . На чисельні вимоги поліцейського водій відмовляється надати документи, що посвідчують його особу та документи на автомобіль, поводиться неадекватно, намагається залишити місця події, заперечує, що автомобіль належить йому та він є водієм, зазначає, що не знає як його звуть та яким чином він опинився вночі на вказаній ділянці дороги. Врешті решт, особу водія було встановлено та він погодився пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. Водія ОСОБА_1 поліцейськими було доставлено до медичного закладу, де він пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння та отримав позитивний висновок лікаря, після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння через те, що відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу не була зафіксована у присутності двох свідків, що суперечить ст. 266 КУпАП та Інструкції є неприйнятними, оскільки частиною 2 статті 266 КУпАП, у редакції Закону№ 1231-IX від 16.02.2021 року, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Під час фіксування правопорушення та проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння у лікарні поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, отже присутність свідків не була обов`язковою. Твердження апелянта про відсутність матеріалах справи направлення до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що, за його твердженням є підставою для скасування постанови, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки само по собі направлення не є доказом винуватості особи у порушенні вимог п. 2.9. а ПДР, тому його відсутність в матеріалах справи не спростовує висновків суду. Доводи апеляційної скарги про відсутність у справі доказів відсторонення ОСОБА_1 , від керування транспортним засобом також не є підставою для скасування постанови, оскільки вказана обставина не спростовує факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, крім того з досліджених доказів вбачається, що автомобіль залишився на проїзній часині у несправності стані та у будь-якому разі не міг бути далі керованим. На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 , вимог п.2.9а ПДР, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд врахував характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність та обґрунтовано наклав на ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу в межах санкції цієї норми закону, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При цьому, адміністративне стягнення в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. Таким чином, постанова суду є законною та обґрунтованою, отже підстави для скасування постанови за доводами апеляційної скарги, відсутні. Керуючись ст. 294 , 295 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21.06.2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Н.О.Коломієць