Постанова 4806 № 303/5161/19

Справа № 303/5161/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 20 січня 2020 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого: Собослой Г.Г., суддів: Куштан Б.П., Готра Т.Ю., секретаря: Балаж Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі адвоката Сідун Олесі Степанівни на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11 вересня 2019 року у справі №303/5161/19 (Головуючий: Монич О.В.), - В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на рішення приватного виконавця Ярошевського Д.А. у якій просив визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича у виконавчому провадженні 59173314 щодо ОСОБА_1 : постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2019 року; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21.05.2019 року; постанову про арешт майна від 21.05.2019 року; постанову про арешт майна боржника від 27.05.2019 року; постанову про арешт коштів боржника від 24.05.2019 року та постанову про арешт майна боржника від 27.05.2019 року. Скарга мотивує тим, що на виконанні у приватного виконавця Ярошевського Д.А. перебуває виконавче провадження №59173314 з примусового виконання виконавчого листа №303/2669/16-ц від 22.12.2018 року виданого Мукачівським міськрайонним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» 545 179,09 гривень. Так, приватним виконавцем 21.05.2019 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про існування яких заявник дізнався коли в Реєстрі речових прав на нерухоме майно з`явилися відомості про арешт всього майна боржника. У подальшому приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 54 928,60 гривень та постанову про арешт майна боржника. Накладення арешту на все майно порушує його права, перешкоджає у вільному володінні та розпорядженні майном, вартість майна значно перевищує суму боргу і крім цього, ОСОБА_1 не являється кредитоотримувачем. Разом з цим, жодна з оскаржуваних постанов заявнику не направлялася та не отримувалася, оскільки з травня 2019 року знаходився за межами території Закарпатської області. Також зазначає, що приватний виконавець не мав права за боргом менш 604 214,69 гривень накладати арешт на все належне ОСОБА_1 майно, а такий мав бути накладений у розмірі суми стягнення та накладений без проведення опису майна. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 11 вересня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено. Не погоджуючись із даною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі адвоката Сідун О.С. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для відмови у задоволені скарги відсутні, так як суд не застосував норми матеріального права, а саме ст.ст.1, 26, 56, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.1, 6, 8, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. У відповідності до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. перебуває виконавче провадження №59173314 з примусового виконання виконавчого листа №303/2669/16-ц виданого 22.12.2018 року Мукачівським міськрайонним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50007898 від 12.03.2013 року у розмірі 547 607,90 гривень, що складається із наступного: 415 868,78 гривень - сума заборгованості по кредиту; 44 394,09 гривень - сума заборгованості зі сплати щомісячних платежів по кредиту; 10 978,93 гривень - сума заборгованості по процентах; 2 428,81 гривень пеня; 51 145,85 гривень штраф; 727,26 гривень 3% річних; 21 497,66 гривень - заборгованість по кредиту (додаткова угода); 477,16 гривень пеня (додаткова угода); 89,36 гривень 3% річних (додаткова угода). Відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. На виконання вимог ст.ст.3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець 21.05.2019 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21.05.2019 року; постанову про арешт майна від 21.05.2019 року; постанову про арешт коштів боржника від 24.05.2019 року; постанову про арешт майна боржника від 27.05.2019 року та постанову про арешт майна боржника від 27.05.2019 року. На підставі заяви стягувача приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, які були отримані боржником ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Із постанови про арешт майна боржника від 21.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 604 214,69 грн.. Посилання ОСОБА_1 на те, що оцінка належного майна не проводилась, а тому неможливо встановити співрозмірність суми стягнення з урахуванням всіх витрат виконавчого провадження з вартістю майна, а отже приватним виконавцем при винесенні постанови про арешт майна не виконана вимога ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», судова колегія до уваги не приймає, оскільки заявником не надано доказів, що майно, на яке накладено арешт у своїй вартості перевищує суму заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника. При постановленні ухвали про відмову у скарзі ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що заявником не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували протиправність дій приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду та незаконність оскаржуваних постанов у межах виконавчого провадження №59173314. Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.374, 381-384 ЦПК України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Сідун Олесі Степанівни залишити без задоволення. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 30 січня 2020 року. Головуючий (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой