LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/2368/19

від 28.01.2020 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2368/19 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К. Суддя-доповідач: Курко О. П. 28 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (м. Хмельницькй) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, скасувати пункт 88 протоколу №32 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсації сум від 15.03.2019, зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірах, передбачених пунктом б статті 16-2 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із врахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 01.07.2018, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, однак відповідач протиправно відмовляє у призначенні такої виплати з підстав, не передбачених законодавством. Відповідач подав письмові пояснення в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Вказав, що оскільки позивач звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги із пропуском встановленого законодавством граничного дворічного терміну, відповідач правомірно відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 08.06.2016 позивачу - ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК від 08.06.2016. У зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач отримав допомогу в розмірі 217500,00 грн. 23.07.2018 позивачу встановлена ІІ група інвалідності внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК АВ1118481. У зв`язку із встановленням позивачу з 01.07.2018 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язку військової служби, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. 15.03.2019 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення, оформлене протоколом від 15.03.2019 №32, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Вказала, що згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року№975, у разі зміни групи інвалідності, доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Зміна групи інвалідності ОСОБА_1 відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Тому, у позивача відсутнє право на отримання допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з дня первинного встановлення позивачу інвалідності до дня встановлення ІІ групи інвалідності минуло понад два роки. Тому, відповідач правомірно відмовив йому щодо призначення одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (Закон № 2232-ХІІ). Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ. Згідно частини 4 статті 16-3 Закону №2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Згідно частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання цих вимог Закону постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок №975). При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком №975, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1331; допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; - у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата первинного встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи, а саме станом на 12.05.2016, тобто Закон №2011-ХІІ та Порядок №975. Судова колегія зазначає, що на момент первинного встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності зазначені вище Закон № 2011-ХІІ та Порядок №975 не містили норми, яка б встановлювала строк реалізації права на одноразову грошову допомогу при подальшому встановленні особі інвалідності за наслідками повторного медичного огляду. В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII у Законі №2011-XIІ пункт 4 статті 16-3 доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється". Проте, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності 1 січня 2017 року не може розповсюджуватись на спірні правовідносини за часовий проміжок з 2016 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача після 1 січня 2017 року. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, отже, позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2018 року у справі №760/16027/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №825/1380/18. Відповідно до п.8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Встановлено, що з 12.05.2016 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи, внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини, а з 01.07.2018 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини. Таким чином, позивач, станом на час звернення до відповідача мав право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, а тому відповідач протиправно відмовив у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана відмова є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача, а також гарантією того що спір між сторонами буде вирішено та не потребуватиме додаткового втручання суду, є зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року - скасувати. Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Скасувати пункт 88 протоколу №32 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсації сум від 15.03.2019. Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірах, передбачених пунктом б частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із врахуванням раніше виплачених сум. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 січня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»