Постанова Київський апеляційний суд № 760/13325/19

Справа № 760/13325/19 Головуючий в суді І інстанції - Курова О.І. Провадження № 33/824/384/2020 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23.01.2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Василини А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 липня 2019 року, в с т а н о в и в: Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 липня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 26 квітня 2019 року о 00 годин 10 хвилин в м. Києві, пр. Повітрофлотський, 55 керував мопедом Yamaha Vino (не зареєстрований) з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Указав, що працівниками поліції йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я, крім того указав про відсутність в матеріалах справи направлення на проходження вказаного огляду в закладі охорони здоров`я. Разом з тим, зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не містить його відмови від проходження вказаних оглядів. Вказав, що матеріали справи не містять доказів відсторонення його від керування транспортним засобом та передачі його керування іншій особі, що на думку апелянта, викликає сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів. Вважав, що поза увагою судді місцевого суду залишилась та обставина, що у протоколі ним було виявлено бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак працівники поліції його туди не доставили. Також, апелянтом звернуто увагу на порушення працівниками поліції вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні анкетні відомості свідків. Просив постанову скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вислухавши пояснення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити; захисника, який також підтримав подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке. Висновки судді місцевого суду про доведеність вини водія ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп»яніння стверджуються наступними доказами: поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків; розпискою ОСОБА_4 про те, що він отримав на зберігання транспортний засіб - мопед; іншими доказами. Дослідивши вказані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги в частині неповноти з`ясування обставин адміністративного правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що розгляд справи проведений із належною повнотою, а висновки судді належним чином мотивовані. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, не ґрунтуються на матеріалах справи та не можуть бути взяті судом до уваги. Так, із переглянутого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразову пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинкиза допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі у лікаря нарколога відповів відмовою. Переглянутий відеозапис указує на те, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. При цьому суд звертає увагу на те, що пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння була неодноразовою і зрозумілою, працівником поліції ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки такої відмови, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності. Також з вказаного відеозапису вбачається, що на запитання працівників поліції ОСОБА_1 не заперечував, що вживав алкогольні напої. Будь-яких порушень при проведенні фіксації вчиненого адміністративного правопорушення та збирання доказів, у тому числі і шляхом здійснення відеозапису за допомогою нагрудної камери поліцейського судом не встановлено. Суд звертає увагу на те, що вказаний відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки містить у собі фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння та на неодноразові вимоги поліцейських про проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою приладу Драгер так і в медичному закладі, відмовився від проходження такого огляду. При цьому, як вбачається з відеозапису, згоду на проведення огляду у медичному закладі ОСОБА_1 висловив після складання протоколу про адміністративне правопорушення, коли цей протокол був наданий йому для ознайомлення. На цей час у протоколі була викладена фабула правопорушення, відібрані пояснення від свідків та зібрані інші докази, які доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Наведене вказує, що на час висловлення згоди ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння адміністративне правопорушення було вчинене, закінчене і зафіксоване шляхом складання зазначеного вище протоколу. У зв`язку із цим надання ОСОБА_1 згоди на проведення огляду не мало правового наслідку і не породжувало у поліцейських необхідність виконання дій, передбачених нормативними документами. У зв`язку із цим наведена обставина не може бути підставою для скасування постанови судді від 08.07.2019 року щодо ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги в частині не дослідження судом пояснень свідків не ґрунтуються на матеріалах справи. Дійсно матеріали справи не містять даних про допит цих свідків у суді першої інстанції. Проте, нормами КУпАП не передбаченого необхідності безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні. У даному випадку, із урахуванням наявного у матеріалах справи відеозапису, на якому чітко зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суддя місцевого суду обґрунтовано прийшов до висновку про дослідження письмових пояснень цих свідків, сутність яких повністю узгоджується із даними, встановленими за допомогою відеозапису із нагрудної камери поліцейського. Будь яких суперечностей між фактичними даними, встановленими із пояснень свідків та фактичними даними, встановленими із інших доказів, в тому числі і із зазначеного відеозапису, у ході розгляду справи не встановлено. Відсутність у матеріалах справи направлення на проведення огляду не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов`язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Як зазначалось вище, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. За умови відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, що було вчинено останнім у присутності свідків, зафіксовано поліцейським за допомогою нагрудної відеокамери та шляхом відбирання пояснень у свідків, поліцейські позбавлялися обов`язку видавати відповідне направлення. Це узгоджується із п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103 (в подальшому Порядок), відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення. Аналіз положень пунктів 6 та 8 Порядку дає підстави стверджувати те, що направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду. Не ґрунтуються на вимогах закону і доводи захисника про те, що належним доказом додержання процедури огляду на предмет сп`яніння є відповідний акт. За змістом нормативних документів, акт огляду складається поліцейським у випадку проведення огляду на стан сп`яніння та до вказаного акту заносяться результати огляду. Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду, підстави для складання акту огляду у працівників поліції були відсутні. Не грунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Так, в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_4 , відповідно до якої він підтвердив факт залишення йому на зберіганні транспортного засобу - мопеда. Вказана обставина підтверджується також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Інші доводи, які наведені ОСОБА_1 у апеляційній скарзі та захисником в судовому засіданні не дають підстав для визнання незаконною та необґрунтованою ухваленої щодо ОСОБА_1 постанови та її скасування. Таким чином суд приходить до висновку про те, що розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Свінціцька