Постанова 4818 № 2-296/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 20 січня 2020 року м. Харків справа № 2018/2-4130/11 провадження № 22ц/818/57/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря - Огар І.В., імена (найменування) сторін: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», заінтересована особа - державний виконавець Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізьській області, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2019 року в складі судді Аркатової К.В., у с т а н о в и в: В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізьській області, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»» (далі - ПАТ АК «Укргазбанк»). Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2011 року позов Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»», правонаступником якого є ПАТ АК «Укргазбанк», задоволено. Стягнуто солідарно на користь ПАТ АК «Укргазбанк» з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КМК ОЙЛ ПЛЮС» (далі - ТОВ «КМК ОЙЛ ПЛЮС») та Товариства з обмеженою відповідальністю «КМК ОЙЛ» (далі - ТОВ «КМК ОЙЛ») заборгованість за договором про овердрафтне обслуговування № 25/08-К/П від 25 липня 2008 року в загальному розмірі 1 295 008,87 грн та судові витрати по 432,50 грн з кожного. На виконання вказаного заочного рішення Дзержинським районним судом м. Харкова 25 жовтня 2011 року видано два виконавчих листа за номерами 2-296/11, які були пред`явлені для примусового виконання до державної виконавчої служби Оріхівського управління юстиції у Запорізьській області. Постановами державного виконавця державної виконавчої служби Оріхівського управління юстиції у Запорізьській області Калюжною Н.І. від 06 лютого 2015 року відкриті виконавчі провадження за № 46358425, № 46358682. Зазначає, що справа розглянута з порушенням правил юрисдикції, оскільки вимоги до ОСОБА_2 , ТОВ «КМК ОЙЛ ПЛЮС» та ТОВ «КМК ОЙЛ» підлягали розгляду за правилами господарського судочинства, а вимоги до ОСОБА_1 - за правилами цивільного судочинства з дотриманням правил виключної підсудності, а саме - Оріхівським районним судом Запорізьській області. Провадження у справі було відкрито з порушенням норм процесуального права, оскільки на момент відкриття провадження у справі були відсутні додатки до позовної заяви. Його ідентифікація проведена через 96 днів після укладення договору про овердрафтне обслуговування № 25/08-К/П від 25 липня 2008 року. Заочне рішення не є мотивованим, оскільки в ньому відсутнє посилання на заперечення, клопотання, заяви, відомості ДПА України та ПФ України. Суддею Аркатовою К.В. було відкрито дві справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав № 2-7763/09 та № 2-296/11. Під час відкриття провадження у справі № 2-296/11 його не було залучено до участі у справі в якості належної особи. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду та скасувати постанови державного виконавця державної виконавчої служби Оріхівського управління юстиції у Запорізьській області Калюжною Н.І. від 06 лютого 2015 року про відкриття виконавчих провадження за № 46358425, № 46358682. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2019 року в складі судді Аркатової К.В. в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк пред`явлення виконавчих листів для примусового виконання, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», не закінчився, тому дії державного виконавця державної виконавчої служби Оріхівського управління юстиції у Запорізьській області Калюжної Н.І. щодо відкриття 06 лютого 2015 року виконавчих проваджень за № 46358425, № 46358682 є правомірними. 29 липня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що справа розглянута за його відсутності, ухвала суду йому направлена не була, мотивувальна частина не відповідає вимогам статті ЦПК України, оскільки не містить відповідей на всі доводи його скарги. Заінтересовані особи ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України). Матеріали справи свідчать, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2011 року позов ВАТ АБ «Укргазбанк»», правонаступником якого є ПАТ АК «Укргазбанк», задоволено. Стягнуто солідарно на користь ПАТ АК «Укргазбанк» з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «КМК ОЙЛ ПЛЮС» та ТОВ «КМК ОЙЛ» заборгованість за договором про овердрафтне обслуговування № 25/08-К/П від 25 липня 2008року в загальному розмірі 1 295 008,87 грн та судові витрати по 432,50 грн з кожного. На виконання вказаного заочного рішення Дзержинським районним судом м. Харкова 25 жовтня 2011 року видано два виконавчих листа за номерами 2-296/11, які були пред`явлені для примусового виконання до державної виконавчої служби Оріхівського управління юстиції у Запорізьській області. Постановами державного виконавця державної виконавчої служби Оріхівського управління юстиції у Запорізьській області Калюжної Н.І. від 06 лютого 2015 року відкриті виконавчі провадження за № 46358425, № 46358682. 27 червня 2015 року у виконавчому провадженню № 46358425 державним виконавцем Калюжною Н. І. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2017 року за скаргою стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» визнано дії державного виконавця Калюжної Н. І., начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Закладного Ю. М. неправомірними; зобов`язано начальника Оріхівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Закладного Ю. М. скасувати постанови державного виконавця Оріхівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Калюжної Н. І. від 27 червня 2015 року ВП № 46358425, ВП № 46358682. 20 вересня 2018 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до Оріхівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області для виконання копію ухвали від 01 серпня 2017 року разом з оригіналом виконавчого листа по справі № 2-296/11, виданого 25 жовтня 2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова. 21 вересня 2018 року на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2017 року постановою державного виконавця Оріхівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Калюжної Н.І. відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-296/11, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 25 жовтня 2011 року. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року та постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Калюжної Н. І. від 21 вересня 2018 року (ВП № 46358682, ВП № 46358425) про відновлення виконавчих проваджень відмовлено (справа № № 2-296/11, провадження № 61-13671св19). В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з заявою про хід виконавчого провадження щодо виконання ВП № 46358682, ВП № 46358425. На звернення позивачу була направлена відповідь від 19 грудня 2018 року за № 12282, що на даний час на виконанні Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження про примусове виконання ВП № 46358682, ВП № 46358425, які були відкриті на підставі постанов державного виконавця Калюжної Н.І. від 06 лютого 2015 року. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України. Стаття 41 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає підстав для відмови державного виконавця у відновленні виконавчого провадження. Судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми про обов`язковість судового рішення, що відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства. Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Передбачене у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає також і виконання судових рішень. Дане право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї із сторін. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (статті 375 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги про те, що скарга розглянута за відсутності заявника, є безпідставними, оскільки про розгляд справи в цей день ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, про що свідчить його особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення на а. с. 29 т. 1а. Посилання на те, що мотивувальна частина ухвали не містить відповідей на всі доводи скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зміст ухвали відповідає вимогам статті 260 ЦПК України. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів у справі, яким судом першої інстанції надана належна оцінка. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі. Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді Р.М.Піддубний О.Ю.Тичкова