Ухвала КГС ВС № 904/750/19

УХВАЛА 28 січня 2020 року м. Київ Справа № 904/750/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В., розглянувши заяву Дніпровської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у провадженні за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2019 у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський-Батумська" до Територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Валена", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування реєстрації права власності, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2020 було відкрито касаційне провадження касаційною скаргою Дніпровської міської ради та призначено справу до розгляду на 05 лютого 2020 року о 15:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань

332. Дніпровська міська рада подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. За вимогами пункту 3 статті 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК України. 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX. Відповідно до даних змін, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу заявника на приписи частини 3 статті 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно ж до приписів частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції підписано представником Дніпровської міської ради - Сірик А.С. Поряд з цим, довіреність, долучена до матеріалів заяви на підтвердження наявності у Сірика Артема Станіславовича повноважень представляти інтереси Дніпровської міської ради, зокрема, у Верховному Суді, не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката (відповідних доказів представляти скаржника у якості адвоката не додано і матеріали справи таких доказів не містять). Також матеріали, долучені до заяви, не містять доказів самопредставництва. При цьому підписання та/або подання клопотання/заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва. Відповідно до частин 2, 4 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про повернення без розгляду заяви Дніпровської міської ради про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Керуючись пунктом 3 статті 1312 Конституції України, пп. 11 п. 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, статтями 56, 58, 170, 197, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ: Заяву Дніпровської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 904/750/19 повернути без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. Краснов Суддя Г. Мачульський Суддя І. Кушнір