Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1728/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1728/19 Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. Місце ухвалення: м. Херсон Дата складання повного тексту: 18.10.2019 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. при секретарі - Рощіній К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУПФ України в Херсонській області) про: - визнання протиправним та дискримінаційним та скасування рішення ГУПФ України в Херсонській області, викладене у листі №584/02-04 від 15 лютого 2019 року, про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі спливу строку дії її паспорту громадянки України для виїзду за кордон, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано ОСОБА_1 ; - визнання дії ГУПФ в Херсонській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі спливу строку дії її паспорту громадянки України для виїзду за кордон - протиправними та дискримінаційними; - визнання бездіяльності ГУПФ України в Херсонській області щодо не продовження виплати пенсії ОСОБА_1 з січня 2019 року на підставі спливу строку дії її паспорту громадянки України для виїзду за кордон протиправною та дискримінаційною; - зобов`язання ГУПФ України в Херсонській області виплатити усі неотримані ОСОБА_1 пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень до фактичного виконання ГУПФ України в Херсонській області рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми ОСОБА_1 до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії ОСОБА_1 довічно; - стягнення з ГУПФ України в Херсонській області грошових коштів в сумі 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його противоправними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких ГУПФ України в Херсонській області припинило виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі спливу строку дії її паспорту громадянки України для виїзду за кордон. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що вона є громадянкою України, по досягненні пенсійного віку їй була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до моменту виїзду за кордон. З 2000 року позивач постійно мешкає в Ізраїлі, отримала відповідні судові рішення, згідно з якими відповідач був зобов`язаний поновити їй виплату пенсії. Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідач поновив позивачу виплату пенсії. Проте, 25 лютого 2019 року листом №584/02-04 від 15 лютого 2019 року відповідач повідомив позивача про своє рішення припинити їй виплату пенсії з січня 2019 року, на підставі закінчення строку дії її паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивач посилається на те, що жодним нормативним актом відповідач не уповноважений перевіряти термін дії паспортів громадян України, що отримують пенсії, зокрема строки дії паспортів для виїзду за кордон, тим паче, припинити виплату довічно призначеної пенсії на підставі спливу строку дії паспорта громадянина Україні для виїзду за кордон. Перевірка терміну строку паспортів проводилась відповідачем незаконно та свідчить про заборонену ст. 24 Конституції України дискримінацію прав позивача - за ознакою, пов`язаною із її місцем проживання, в результаті якої істотно погіршений її майновий стан в порівнянні з пенсіонерами, що проживають в Україні, яким виплата їх пенсії з цієї ж причини не припиняється. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що ГУПФ України в Херсонській області виконало рішення суду, поновило виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 14 серпня 2017 року. Відповідач зазначає, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі №821/326/18, зміненого рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, відповідачем, проведено поновлення нарахування та виплата позивачу пенсії з 14 серпня 2017 року. При цьому, на момент виконання вказаного рішення суду паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , був чинним. З 26 травня 2018 року строк дії вказаного паспорту позивача закінчився, у зв`язку з чим ГУПФ України в Херсонській області прийнято рішення від 13 грудня 2018 року №3043/03-04 про припинення виплати пенсії позивачеві з 01 січня 2019 року. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУПФ України в Херсонській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України від 13 грудня 2018 року №3043/03-04 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії ГУПФ України в Херсонській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Зобов`язано ГУПФ України в Херсонській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з січня 2019 року. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що на момент виконання рішення суду паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_1 був чинний, тобто термін дії паспорту не сплинув (паспорт виданий - 25 травня 1998 року, дійсний до 25 травня 2008, в подальшому термін дії паспорту продовжено до 25 травня 2018 року). У зв`язку із відсутністю подовженого паспорту для виїзду за кордон ОСОБА_1 , відділом з питань призначення та перерахунку пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ України в Херсонській області винесено рішення від 13 грудня 2018 року №3043/03-04 про припинення виплати пенсії позивача з 01 січня 2019 року. У відзиві ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу вказується, що апеляційна скарга жодним чином не спростовує рішення суду першої інстанції, крім того, підкреслює його правильність стосовно права позивача на отримання нею призначеної пенсії. Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №821/326/18, яка набрала законної сили 12 липня 2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , є громадянкою України, з 1997 року перебувала на обліку в Сакському управлінні соціального захисту населення в АР Крим та одержувала пенсію за віком. З 2005 року Управлінням припинено позивачу виплату пенсії у зв`язку з її виїздом на постійне місце проживання до держави Ізраїль. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі №821/326/18, зміненим постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, зобов`язано ГУПФ України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) виплату пенсії за віком, починаючи з 14 серпня 2017 року та провести її перерахунок відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказане рішення суду відповідачем виконано, виплату позивачу пенсії поновлено з 14 серпня 2017 року, що сторонами не заперечується. Проте, 13 грудня 2018 року начальником відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 3 Управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ України в Херсонській області прийнято рішення №3043/03-04 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон до надання діючого паспорту, про що представника позивача повідомлено листом від 15 лютого 2019 року №584/02-04. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що щодо у відповідача не було правових підстав для припинення позивачу виплати пенсії у зв`язку з закінченням строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон. З огляду на те, що в ході розгляду справи судом встановлено порушення законних прав позивача та з метою їх відновлення суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, та визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Херсонській області від 13 грудня 2018 року №3043/03-04 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 . Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 19, 46 Конституції України ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ч.3 ст. 4, ч.2 ст. 45, ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" які регулюють спірні правовідносини. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Конституцією право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законі України "Про пенсійне забезпечення", якими встановлено порядок та виплата пенсії. Згідно ч.2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Аналогічну норму містить і ст. 22 Закон України "Про пенсійне забезпечення". Враховуючи те, що відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, тому питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами. З 07 жовтня 2009 року порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера. Держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від місця проживання особи. Стаття 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регулює питання припинення та поновлення виплати пенсії. Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону. Цей перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Відповідач не заперечує тієї обставини, що виплата пенсії позивачу з січня 2019 року була припинена на підставі закінчення строку дії її паспорту громадянки Україні для виїзду за кордон. Водночас, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як припинення на підставі закінчення строку дії паспорта громадянки Україні для виїзду за кордон. Ні Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ані інші закони у сфері пенсійного забезпечення не пов`язують право на одержання пенсії від наявності або відсутності у громадянина закордонного паспорту, або із закінченням строку його дії. Якщо у відповідача були обґрунтовані сумніви в тому, що позивач втратив громадянство України, то самостійно відповідач не наділений компетенцією констатувати факт належності пенсіонера до громадянства України, або її втрати. Для цього відповідач має звертатись до компетентних органів із відповідним запитом, і тільки після отримання достовірних доказів втрати позивачем громадянства України, приймати рішення про припинення виплати пенсії. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 28 січня 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук`янчук О.В.