Постанова 4854 № 540/1429/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1429/19 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., при секретарі - Ханділян Г.В., розглянувши у письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними та дискримінаційними дії Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо прийняття рішення про припинення виплату позивачу пенсії на підставі спливу строку дії паспорту громадянина Україна для виїзду за кордон та скасувати таке рішення; - визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача щодо не продовження виплати пенсії з січня 2019 року на підставі спливу строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон; - зобов`язати відповідача виплатити всі неотриманні позивачем пенсійні витрати з урахуванням всіх змін з січня 2019 року до фактичного виконання відповідачем рішення по справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на всі несвоєчасні виплачені суми та продовжити виплату пенсії довічно; - стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області кошти в сумі 100,000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішенням. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач є громадянином України, по досягненні пенсійного віку йому була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до моменту виїзду за кордон. З 1996 року позивач постійно мешкає в Ізраїлі, отримав відповідні судові рішення, згідно з якими відповідач був зобов`язаний поновити йому виплату пенсії. Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідач поновив позивачу виплату пенсії. Проте, 04.01.2019 листом №3177/02-04 від 29.12.2019 відповідач повідомив позивача про своє рішення припинити йому виплату пенсії з січня 2019 року, на підставі закінчення строку дії її паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивач посилався на те, що жодним нормативним актом відповідач не уповноважений перевіряти термін дії паспортів громадян України, що отримують пенсії, зокрема строки дії паспортів для виїзду за кордон, тим паче, припинити виплату довічно призначеної пенсії на підставі спливу строку дії паспорта громадянина Україні для виїзду за кордон. Перевірка терміну строку паспортів проводилась відповідачем незаконно та свідчить про заборонену статтею 24 Конституції України дискримінацію прав позивача - за ознакою, пов`язаною із її місцем проживання, в результаті якої істотно погіршений її майновий стан в порівнянні з пенсіонерами, що проживають в Україні, яким виплата їх пенсії з цієї ж причини не припиняється. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 31 жовтня 2019 року визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату ОСОБА_2 пенсії з січня 2019 року. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 грн 40 коп. Відмовив в задоволенні решти позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - посилання апелянта на пункт 3 статті 5 Закону України "Про громадянство", яким зазначено, що одним із документів, який підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України для виїзду за кордон; - відсутність у позивача закордонного паспорту станом на день припинення виплати пенсії. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 . По досягненню пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу, позивачу була призначена пенсія за віком. У зв`язку із виїздом позивача на постійне місце проживання до держави Ізраїль, виплата пенсії йому була припинена з 1996 року. Генічеський районний суд Херсонської області постановою від 30.03.2016 у справі № 653/3802/15-а зобов`язав відповідача поновити позивачу виплату пенсії за віком з 07.10.2009 з проведенням індексації пенсійних виплат. Надалі, відповідач повідомляв позивача, що УПФУ проведено поновлення пенсії позивачу. 04.01.2019 листом №3177/02-04 від 29.12.2018 відповідач повідомив ОСОБА_3 , разом ще з 9 громадянами України, які як і позивач проживають в Ізраїлі, про своє рішення припинити їм виплату пенсії з січня 2019 року, на підставі закінченням строку дії їх паспортів громадян Україні для виїзду за кордон. Позивач вважав, що відповідач своїм незаконним і дискримінаційним рішенням про припинення виплати йому пенсії на підставі спливу строку дії його паспорту громадянина України для виїзду за кордон, грубо порушив його конституційне право на власність та на соціальний захист, а тому звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як припинення на підставі закінчення строку дії паспорта громадянки Україні для виїзду за кордон. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Регламентоване Конституцією право громадян на соціальний захист деталізоване у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законі України "Про пенсійне забезпечення", якими встановлено порядок та виплата пенсії. За правилами частини 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІУ), пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Аналогічну норму містить і стаття 22 Закон України "Про пенсійне забезпечення". Згідно з частиною 3 статті 4 Закону № 1058-ІУ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами. З 07.10.2009 порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону № 1058-1У з урахуванням рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера. Держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від місця проживання особи. Стаття 49 Закону №1058-1У регулює питання припинення та поновлення виплати пенсії. Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Цей перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Пенсійний орган не заперечує тієї обставини, що виплата пенсії позивачу з січня 2019 року була припинена на підставі закінчення строку дії його паспорту громадянина Україні для виїзду за кордон. При цьому Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як припинення на підставі закінчення строку дії паспорта громадянки Україні для виїзду за кордон. Ні Закон № 1058-1У, ані інші закони у сфері пенсійного забезпечення не пов`язують право на одержання пенсії від наявності або відсутності у громадянина закордонного паспорту, або із закінченням строку його дії. Якщо у відповідача були обґрунтовані сумніви в тому, що позивач втратив громадянство України, то самостійно відповідач не наділений компетенцією констатувати факт належності пенсіонера до громадянства України, або її втрати. Для цього відповідач має звертатись до компетентних органів із відповідним запитом, і тільки після отримання достовірних доказів втрати позивачем громадянства України, приймати рішення про припинення виплати пенсії. Відповідач не заперечує тієї обставини, що на час поновлення пенсії весь необхідний пакет документів позивачем був наданий. До того ж, Законом № 1058-ІУ передбачено, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону. Щодо вимоги про визнання протиправними дій відповідача по припиненню виплати пенсії позивачу з січня 2019 року, суд зазначає, що як зазначено вище відповідачем не було прийняте рішення про припинення виплати пенсії, а відтак допущені протиправні дії, то суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон - протиправними та зобов`язання поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з січня 2019 року. Щодо позовної вимоги позивача про скасування рішення у вигляді листа № 3177/02-04 від 29.12.2018, визнання протиправною та дискримінаційною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не продовження виплати пенсії ОСОБА_2 з січня 2019 року, індексацію втрати частини доходів та компенсацію втрати частини доходів, зобов`язання виплачувати пенсію ОСОБА_2 довічно, стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн, колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Доводи апеляційної скарги. Посилання апелянта на пункт 3 статті 5 Закону України "Про громадянство", яким зазначено, що одним із документів, який підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, колегія суддів відхиляє, адже право громадян на соціальний захист закріплене у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законі України "Про пенсійне забезпечення", якими встановлено порядок та виплата пенсії. Водночас, як дійшов висновку суд вище, вказаними законами не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як припинення на підставі закінчення строку дії паспорта громадянки Україні для виїзду за кордон. Стосовно доводів апелянта про відсутність у позивача закордонного паспорту станом на день припинення виплати пенсії, то колегія суддів зазначає, що даний документ є один з документів, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Згідно з абзацом 1 пункту 2.9 Порядку Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 25.11.2005 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Але цей обов`язок покладається на особу при зверненні за призначенням пенсії, в даному випадку позивачу вже була призначена та поновлена виплата пенсії. Відповідач не надав суду на день розгляду справи ніяких доказів втрати позивачем громадянства України, та/або набуття ним громадянства іншої держави. Інші доводи апеляційної скарги, яким була ця оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 540/1429/19 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.