Постанова Харківський апеляційний суд № 639/4160/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №639/4160/19 Суддя 1-ї інстанції: Курила В.О. Провадження № 33/818/2/20 Категорія: ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22.01.2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., з участю особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , його захисників адвокатів Головкова Валерія В`ячеславовича, ОСОБА_2 , потерпілого по справі ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Головкова О.М. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.07.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.07.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Судом першої інстанції встановлено, що 6 травня 2019 року приблизно о 12.00 у м. Харкові, на перехресті просп. Новобаварський з окружною дорогою, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем CHEVROLET AVEO, номерний знак НОМЕР_1 , недотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із автомобілем VOLKSWAGEN JETTA, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Таким чином, водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України (ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Крім того, 6 травня 2019 року приблизно о 12.00 у м. Харкові, на перехресті просп. Новобаварський з окружною дорогою, водій ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET AVEO, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння та став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку закладу охорони здоров`я КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння №811 від 06.05.2019 року встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Головков О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить провадження по справі закрити в частині його визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі її автор вказує, що відповідно до пояснень ОСОБА_1 , які були відібрані слідчим Буцькою Н.М., до прибуття слідчо-оперативної групи ОСОБА_1 випив одну пляшку пива, тому на думку апелянта, матеріали справи повинно було складати за ч. 4 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також вказує, що на висновку КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» 811 від 06.05.2019 року відсутній підпис. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , та його захисників адвокатів Головкова О.М. і Чернікову С.О., які підтримали вимоги апеляційної скарги, потерпілого по справі ОСОБА_3 , який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційний судом вважає, що судом першої інстанції було дотримано вимоги вказаних правових норм. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційних вимог апеляційний суд виходить з того, що потерпілий по справі ОСОБА_3 повідомив апеляційному суду, що 06.05.2019 року він керував VOLKSWAGEN JETTA, номерний знак НОМЕР_2 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди за участі іншого водія - ОСОБА_1 , який на момент пригоди перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, мав мляву мову, хитку ходу, червоні обличчя. ОСОБА_1 було направлено відповідно до вимог ст. 266 КУпАП для проведення медичного огляду після проведення огляду місця події уповноваженою особою - слідчим, коли були встановлені підстави для здійснення медичного огляду учасників дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) на стан алкогольного сп`яніння, та який було закінчено о 14.05. Відповідно до медичного висновку № 811, огляд ОСОБА_1 було проведено о 16.55, і в даному випадку немає підстав вважати, що такий огляд було проведено з порушеннями. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо критичної оцінки доводів ОСОБА_1 та апелянта, що ОСОБА_1 випив пиво вже після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, і тому його дії підпадають під ознаки ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до змісту письмових пояснень останнього, пиво він випив після ДТП до приїзду слідчо-оперативної групи, а в суді першої інстанції зазначив, що вжив пиво після того, як працівники поліції вже повернули йому документи. Враховуючи такі суперечності, пояснення потерпілого, що на момент ДТП ОСОБА_1 вже мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, приймаючи до уваги відомості, які викладені у висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає підстав вважати необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозиції ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції вмотивовано та обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції було надано повну та належну оцінку, та прийнято законне і обґрунтоване рішення, і у зв`язку з тим, що апелянтом не оскаржується судове рішення в частині визнання ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП, тому судове рішення в цій частині не переглядається, і визнається таким, що в цілому не підлягає скасуванню, або зміні. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Головкова Олега Миколайовича залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.07.2019 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик