Постанова 4818 № 634/875/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2019 року м. Харків Справа № 634/875/17 Провадження № 22-ц/818/2346/19 Категорія: земельні Харківський апеляційний суд у складі: судді-доповідача: Кіся П.В., суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б., за участю секретаря - Пузікової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 12 лютого 2019 року у складі судді Нестеренко О.С., у цивільній справі №634/875/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Сахновщинська районна державна адміністрація Харківської області, Катеринівська сільська рада Сахновщинського району Харківської області про поновлення порушеного права,- встановив: 28.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) у землях КСП «Комуніст» Катеринівської сільської ради Сахновщинського району, Харківської області у розмірі 5,9 умовних кадастрових гектарів, та визнати причину пропущення строку позовної давності поважною. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він в період з 1987 року по 27.12.2002 року працював та був членом у колгоспі «Комуніст» Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, що підтверджується записом в трудовій книжці серія НОМЕР_1 , виданої 20.12.1985 року, архівною довідкою від 07.03.2017 року №6 та архівною довідкою №01-78/04с від 01.03.2017 року. Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Сахновщинському районі Харківської області від 07.02.2017 року №29-20.28-0.3-133/2-17 зазначено що у списку громадян-членів КСП «Комуніст2, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-24-00-000509 від 21.02.1996 року реформованого КСП «Комуніст» на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області прізвище позивача значиться за №747, але до списку громадян-членів КСП «Комуніст», який додається до справи по паюванню земель колективної власності КСП «Комуніст», він не був включений, тому сертифікат на право на земельну частку (пай) не був виготовлений та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Комуніст» на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Сахновщинському районі Харківської області від 07.02.2017 року №29-20.28-0.3-133/2-17 розмір земельної частки (паю) по КСП «Комуніст» складає 5,9 умовних кадастрових гектарів. Вартість земельної частки (паю) станом на 30.08.2016 року становить 99260,41 грн. Згідно довідки відділу статистики у Сахновщинському районі №03.1-11/639 від 23.02.2017 року назву колгоспу «Комуніст» змінено Колективне сільськогосподарське підприємство «Промінь», яке 04.09.2006 року припинило свою діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом. Майновий сертифікат серії ХА №030845 позивач одержав у 2002 році та розпорядився ним на власний розсуд. У 2003 році ОСОБА_1 звернувся до керівництва ПСП «Промінь» з заявою про включення його до додаткових списків на отримання земельної частки (паю), і як стало відомо, позивач помилково не був включений до списків, що додавалися до справи по паюванню земель колективної власності КСП «Комуніст», у зв`язку з чим він змушений був звернутись до суду з позовом. Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 12 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Суд вирішив поновити ОСОБА_1 позовної давності та визнати за ним право на земельну частку (пай) у землях КСП «Комуніст» Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області у розмірі 5,9 умовних кадастрових гектарів. Головне управління Держгеокадастру у Харківській областів апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги скаржникзазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не наділено правом розпорядження землями колективної власності, як це вимагає зробити позивач. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. Вказував, що праця (в т.ч. за трудовою угодою) в КСП не свідчить про членство особи у вказаному підприємстві, яке є однією з обов`язкових підстав для надання особі права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП, а запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про знаходження у трудових відносинах не є переконливим доказом того факту, що ОСОБА_1 був членом КСП «Комуніст». Крім того, скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами позивача про поважність причин для поновлення строку позовної давності та безпідставно відхилив заяву представника ГУ Держгеокадастру для відмови у задоволені позову з підстав пропуску позовної давності. В судовому засіданні представник ГУ Держгеокадастру у Харківській області Репета Г.В. апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на доводи викладені в ній та просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви позову в повному обсязі. Представник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 є особою матеріально не забезпеченою, на протязі певного часу не мав можливості отримати документ на право на земельну частку (пай) з незалежних від нього причин, тому суд вважає причину пропуску строку позовної давності позивачем поважною. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суд першої інстанції з огляду на таке. Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку. Згідно п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95м «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95м «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Відповідно до ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність чи користування або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності відповідно до ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Разом з тим, пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України у п. 24 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну часту (пай) у встановленому законодавством порядку. Матеріалами справи підтверджується, що період з 1987 року по 27.12.2002 року працював та був членом у колгоспі «Комуніст» (в подальшому КСП «Промінь, ПСП «Промінь») Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області., що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 виданої 20.12.1985 року. Згідно Архівної довідки виданої начальником архівного відділу Сахновщинської районної державної адміністрації 01.03.2017 року, №01-78/04с, вбачається, що дійсно рішенням правління колгоспу «Комуніст» Сахновщинського району Харківської області від 29.12.1987 року, протокол №16, ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу. У 2002 році позивачу був виданий майновий сертифікат серії ХА № НОМЕР_2 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, яким йому було надано право на пайовий фонд майна КСП «Комуніст», ПСП «Промінь» с.Катеринівка Сахновщинського району відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників. Відповідно довідки виданою відділом Держгеокадастру у Сахновщинському районі Харківської області від 07.02.2017 року №29-20.28-0.3-133/2-17, ОСОБА_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , дійсно був включений до списку додатку громадян членів колективного сільськогосподарського підприєсмтва за №747, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-24-00-000509 від 21.02.1996 року реформованого КСП «Комуніст» на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. Розмір земельної частки (паю) по даному реформованому КСП складає 5,9 умовних кадастрових гектарів. Грошова оцінка земельної ділянки станом на 30.08.2016 року складає 99260,41 грн. Згідно Справи по паюванню земель по КСП «Комуніст» на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області ОСОБА_1 не був включений, тому сертифікат на право на земельну частку (пай) на ОСОБА_1 не був виготовлений та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Комуніст» на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. Хоча в довідці зазначено, що ОСОБА_1 дійсно був включений до списку додатку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства за №747, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-24-00-000509 від 21.02.1996 року реформованого КСП «Комуніст» на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. Як зазначено в довідці Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області від 07.03.2017 року №7, на основі рішення звітних зборів членів колгоспу «Комуніст» від 03.02.1993 року протокол «Про зміну форми власності на назви» створено КСП «Комуніст». Рішенням загальних зборів членів КСП «Комуніст» від 25.01.2000 року КСП «Комуніст» реорганізовано в ПСП «Промінь». Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Кожному громадянину України, згідно статті 14 Конституції України гарантується право на землю. Згідно п. «а» частини 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва Пунктом «б» частини 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Згідно частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» зазначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). Абзацом 7 статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. У відповідності до п. «а» частини 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Таким чином суд першої інстанції правильно встановив, що права позивача на отримання земельного паю були порушені. Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про відсутність доказів членства ОСОБА_1 в КСП «Комуніст» з посиланням на відсутність запису в трудові книжці, оскільки про його членство в КСП вказують відповідь Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, архівна довідка Сахновщинської районної державної адміністрації, а також акт видачі йому майнового сертифікату. В суді першої інстанції відповідач подавав заперечення на позовну заяву в яких зазначав про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 53-56). Разом з тим суд першої інстанції помилково вирішив питання про поновлення строку позовної давності, так ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Суд першої інстанції на обґрунтування своїх висновків про поважні причини пропуску позовної давності послався на те, що позивач неодноразово звертався до керівників підприємства, яким він довіряв, але в зв`язку з припиненням діяльності ПСП «Промінь» 04.09.2006 року керівник до якого можна звернутися був відсутній, тому позивач неодноразово звертався до Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області з заявою про виділення земельного паю і чекав коли ж будуть вільні не витребувані земельні паї, а його все просили зачекати. З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції вважав, що позивач є особою матеріально не забезпеченою, на протязі певного часу не мав можливості отримати документ на право на земельну частку (пай) з незалежних від нього причин, тому суд першої інстанції вважав причину пропуску строку позовної давності позивачем поважною, а тому не мала можливості захистити своє порушене право. Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком. У 2002 році позивачу був виданий майновий сертифікат серії НОМЕР_3 № НОМЕР_2 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, яким йому було надано право на пайовий фонд майна КСП «Комуніст», ПСП «Промінь» с.Катеринівка Сахновщинського району відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників. Як роз`яснено судам у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», зі змінами й доповненнями, член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Згідно ст. 71 ЦК України (в редакції 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Згідно ст. 75 ЦК України (в редакції 1963 року) позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК України (в редакції 1963 року) закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Отже, відмова у задоволенні позову у зв`язку із спливом строку позовної давності можливо, у разі якщо позовні вимоги обґрунтовані, але позивач, як з`ясовано без поважних причин пропустив строк звернення до суду. Заявляючи клопотання про поновлення строку позовної давності, ОСОБА_1 зазначав, що неодноразово звертався до керівників підприємства, яким він довіряв, але в зв`язку з припиненням діяльності ПСП «Промінь» 04.09.2006 року керівник до якого можна звернутися був відсутній, тому неодноразово звертався до Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області з заявою про виділення земельного паю і чекав коли ж будуть вільні не витребувані земельні паї, а його все просили зачекати, а тому не мав можливості отримати документ на право власності. Матеріали справи, в тому числі і доводи позивача, свідчать, що ОСОБА_1 було відомо про наявність у нього права ще з 2002 року, а з позовом він звернувся 28.09.2017 року, тобто через 15 років, тоді як законом передбачено три річний строк (ст. 257 ЦК України) Правова необізнаність позивача, або ті обставини, що позивач є особою матеріально не забезпеченою не можна вважати поважними причинами, оскільки ці обставини суттєво йому не перешкоджали у доступі до суду, що не вимагало тривалого часу чи значних судових витрат, пов`язаних з подачею позову. Тому наведені ним причини не можна вважати такими, що перешкодили йому вчасному зверненню до суду з позовом. Крім того, позивач та його представник не подали доказів, а матеріали справи таких не містять, які б свідчили про майновий стан та його зімну таким чином, що впливає на реалізацію права особи звертатись до суду в передбачені законом (ст. 257 ЦК України) за захистом порушеного права. За таких обставин в позові про визнання права на земельну частку (пай) необхідно відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові цього суду від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. Всупереч цим вимогам позивач не довів поважність пропуску ним строку позовної давності, тому висновки суду першої інстанції є не вірними, а відтак відповідно до положень п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати і у задоволенні позову відмовити. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.п.3 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити . Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 12 лютого 2019 року скасувати і ухвалити нове. Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Сахновщинська районна державна адміністрація Харківської області, Катеринівська сільська рада Сахновщинського району Харківської області про поновлення порушеного права Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено16 грудня 2019 року Головуючий: П.В. Кісь Судді : О.М. Хорошевський В.Б. Яцина