Постанова 4818 № 622/826/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2022 року м. Валки справа № 622/826/21 провадження № 22-ц/818/2230/22 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді - Маміної О.В., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., сторони справи: позивач ОСОБА_1 відповідач - Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області, розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області, про визнання права на земельну частку пай, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2021 року у складі судді Чернової О.В., УСТАНОВИВ : У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею, як за колишнім членом ВАТ "Промінь" право на земельну частку пай в розмірі 5,06 умовних кадастрових гектарів за рахунок нерозподілених земель, з числа невитребуваних часток (паїв), земель резерву або запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області. Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що з 01.04.1992 по 31.01.2005 працювала та була членом радгоспу ім. Кірова, який 11.09.1992 було реорганізовано у ВАТ «Промінь», при цьому сертифіката на право на земельну частку (пай) позивачці видано не було. Про те, що право позивачки було порушено вона дізналася з листа відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №337/112-21 від 09.07.2021, після звернення до юридичної консультації та роз`яснення позивачці, що право на пай вона має, незалежно від того, чи була вона включена до списку, доданого до державного акту чи ні. Відповідно до зазначеного листа позивачка до списку громадян, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю АТ «Промінь» не була включена, сертифікат на право на земельну частку (пай) на її ім`я не виготовлявся та не видавався. Вважає, що невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність не може позбавити її права на земельну частку пай. Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» їй має бути надана земельна ділянка (пай) із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Щодо застосування судом позовної давності зазначає, що у правовідносинах що виникли між нею та відповідачем застосувати позовну давність не можливо, оскільки це суперечить суті позову та праву що захищається. Право на отримання земельної частки паю було гарантоване державою а тому є непорушним. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позову та застосовуючи позовну давність суд першої інстанції виходив із того, що позивачка ОСОБА_1 до розпаювання земель колективної власності була членом АТ «Промінь» на момент передачі землі у колективну власність у 1995 році та видачі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР № 13-49-000262 від 11.05.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1, у зв`язку з чим набула право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 5,06 га з дня видачі цього акта. Однак пропустила строк позовної давності. Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не в повній мірі відповідають обставинам справи з огляду на таке. Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, 01.04.1992 ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Радгоспу ім. Кірова на посаду доярки. 11.09.1992 року Радгосп імені Кірова було реорганізовано у ВАТ «Промінь». 31 січня 2005 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням. Зазначене підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с. 8). З відповіді на лист адвоката Чернишової О.Ю. на ім`я Відділу у Золочівскому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.07.2021 вбачається, що незалежно від того чи була вона включена до списку громадян, що мають право на земель частку (пай), чи ні, вона має право на земельну частку (пай), якщо на момент передачі землі у колективну власність була його членом (а.с.9). В листі начальника відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Трофімова В. від 09.07.2021 року №337/112-21 вбачається, що державний акт на право колективної власності на землю серія ХР №13-49-000262 АТ «Промінь» отримало 11.05.1995 року, гр. ОСОБА_1 не була включена до списку громадян-членів, АТ «Промінь» який додається до державного акту на право колективної власності на землю. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 не виготовлявся та не видавався, в книзі реєстрації сертифікатів реєстрація відсутня. Відповідно до Книг реєстрації державних актів на право власності на землю, державних актів на право постійного користування землею та договорів оренди землі станом на 01.01.2013 на ім`я ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не виготовлявся. Розмір земельної частки (паю) на одну особу по АТ «Промінь» становить 5,06 умовних кадастрових гектар її вартість станом на 01.01.2021 становить 164423,82 грн. (а.с.10). Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР № 13-49-000262 від 11 травня 1995 року, виданого Золочівською районною радою народних депутатів Золочівського району Харківської області , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1, сільськогосподарському акціонерному товариству «Промінь» передано у колективну власність 4978,9 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.47-49). У додатку 1 до вказаного державного акту, а саме списку громадян-членів сільськогосподарського акціонерного товариства «Промінь» ОСОБА_1 не значиться (а.с.50-65). Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України(у редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства (надалі КСП) на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акту. Умовою отримання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності є членство особи у відповідному сільськогосподарському підприємстві на момент передачі землі в колективну власність, яке є підставою для включення особи до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства. Список громадян, які мають право на земельну частку (пай), як додаток до державного акту, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради. Згідно ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Згідно ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд). Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Громадянам України із числа депортованих осіб, які поселилися в сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача у власність землі сільськогосподарського призначення в розмірі земельного паю, визначеного для цієї місцевості, за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності. Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. Абзацом 7 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що право на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. У відповідності до п. "а" частини 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Проте ОСОБА_1 не було включено до списку громадян-членів АТ «Промінь», який додається до державного акту на право колективної власності. Позивач на підтвердження її членства у ВАТ «Промінь» надала трудову книжку, в якій зазначено про прийняття її на роботу дояркою. Так, трудова книжка позивача містить відомості про прийняття 01 квітня 1992 року позивача на роботу дояркою у радгоспу імені «Кірова» (з вересня 1992 року ВАТ «Промінь»), її звільнення з посади за власним бажанням 31.01.2005 року. Відомостей про прийняття (виключення) позивача у члени вказаного товариства трудова книжка, а також надані відповіді отриманні на запит адвоката не містять. У додатках до державних актів на право постійного користування землею ВАТ «Промінь» - списках членів товариства ОСОБА_1 не значиться. Таким чином, позивачем належними і допустимими доказами не доведено факту прийняття її у члени ВАТ «Промінь», оскільки саме членство у КСП, є підставою отримання права на земельну частку пай, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до констатації факту наявності у неї права власності на земельну частку (пай) у ВАТ «Промінь», яке, на її думку підтверджуються матеріалами справи, зокрема трудовою книжкою. Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до зазначеного списку чи виключено з нього, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання, а у разі недосягнення згоди - спір вирішується в судовому порядку. У такому випадку особа має право звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14 листопада 2019 року у справі №611/912/17 (провадження №61-41827св18). Вимог про включення ОСОБА_1 до списку громадян - членів ВАТ «Промінь», які мають право на земельну частку (пай) позивач не заявляла. Тому підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) немає. Тому колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, рішення суду від 28.10.2021 змінити, виклавши мотиви відмови у задоволенні позову в редакції цієї постанови. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц. Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , питання дотримання позивачем строків позовної давності судом не досліджується. Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а норми матеріального права застосовані неправильно, оскаржуване рішення підлягає зміні. Керуючись ст.367,368,374,376,381 - 383,389 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2021 року змінити. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області про визнання права земельну частку (пай) відмовити з підстав, викладених у дійсній постанові. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.В. Маміна Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повний текст постанови складений 29 вересня 2022 року.