Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/1859/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1859/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В. Суддя-доповідач: Біла Л.М. 15 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. за участю: секретаря судового засідання: Ткач В.В., позивача - ОСОБА_1 відповідача - Скляра О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (повний текст якого складено 18 жовтня 2019 року у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 24.05.2019 року № 30 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянину Росії ОСОБА_1 27.03.2017 року за №15309; - зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області видати громадянину Росії ОСОБА_1 посвідку на постійне проживання в Україні. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що жодних дій, які могли б становити загрозу національній безпеці України та громадському порядку в Україні не вчиняв, а оскаржуване ним рішення міграційної служби не містить опису обставин, які вказують на порушення ним приписів ст. 12 Закону України "Про імміграцію". Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № 30 від 24.05.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в сумі 384,20 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, як таке, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. В даному випадку, апелянт, зазначає, що рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №30 від 24.05.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну прийнято з урахуванням та дослідженням всіх обставин, що викладені в поданні Управління служби безпеки України у Вінницькій області № 53/5/52-508нт від 29.01.2019 року, та знайшли своє підтвердження в подальшому. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити. Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги міграційного органу та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 27.03.2017 року Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області, на підставі п.3 ч.3 ст.4 Закону України "Про імміграцію", видано дозвіл №15309 на імміграцію в Україну ОСОБА_1 . 13.07.2017 року позивача документовано посвідкою на постійне місце проживання серії НОМЕР_1 терміном дії безстроково. 29.11.2017 року відповідачем, в порядку обміну у зв`язку з досягненням 45-річного віку, документовано ОСОБА_1 посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 терміном дії "безстроково", відповідно до якої він проживає на території України. 29.01.2019 року Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області складено подання №53/5/52-508нт про скасування дозволу на імміграцію ОСОБА_1 . Зі змісту даного подання встановлено, що Управлінням в ході здійснення оперативної-службової діяльності отримано інформацію про наявність загроз національній безпеці України з боку громадянина РФ ОСОБА_1 , який в період з 2010 року по 2016 рік проводив активну громадсько - політичну діяльність на території Російської Федерації на посаді керівника структурних підрозділів підконтрольних російській владі шовіністичних організацій "Патріоти Росії" та "Всеросійський народний фронт". Також, Служба безпеки зазначає про активну участь позивача у порушенні територіальної цілісності України, який у травні 2014 року у місті Москва (РФ), як керівник Ставропольського регіонального відділення політичної партії Патріоти Росії, приймав участь у проведенні IX всеросійського з`їзду політичної сили, на якому одноголосно прийнято постанову про засудження дії української влади по відновленню територіальної цілісності, підтримано анексію АР Крим, доручено всім регіональним відділенням організовувати заходи із сприяння терористичним організаціям Л/ДНР 24.05.2019 року відповідачем, на підставі подання Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 29.01.2019 року №53/5/52-508нт, складений висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 . Також, 24.05.2019 року Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області прийнято рішення № 30, яким скасовано дозвіл від 27.03.2017 року, на імміграцію в Україну громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , на підставі п. 3 ч.1. ст. 12 Закону України "Про імміграцію" 28.05.2019 року позивача в Управлінні Державної міграційної служби України у Вінницькій області ознайомлено з рішенням №30 від 24.05.2019 року, та вилучено посвідку на постійне місце проживання Серії НОМЕР_3 від 29.11.2017року. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність підстав, передбачених ст. 12 Закону України "Про імміграцію", для скасування позивачу дозволу на імміграцію. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною 1 ст. 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про імміграцію" № 2491-III від 07 червня 2001 року (надалі - Закон № 2491-III) правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Стаття 12 Закону № 2491-III передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України. Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної міграційної служби України в Вінницькій області рішення від 24.05.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянину Росії ОСОБА_1 , прийнято на підставі п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2491-III, тобто в зв`язку з тим, що дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні. При цьому, підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну була інформація, отримана згідно подання Управління Служби безпеки України № 53/5/52-508нт від 29.01.2019. Судова колегія надаючи оцінку дійсним обставинам справи враховує приписи частини 2 статті 2 КАС України, якими визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. В даному випадку, єдиною підставою прийняття відповідачем рішення про скасування дозволу на імміграцію позивача в Україну слугувало подання Управління Служби безпеки України і суд першої інстанції, аналізуючи обставини справи, надав оцінку виключно вказаному поданню, оцінивши в повному обсязі лише недоведеність викладених у ньому фактів. Окрім того, зазначивши про спроби з`ясування відповідачем питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію позивача шляхом надсилання відповідних запитів, передбачених п.14 Порядку №1983, суд першої інстанції приділив увагу виключно запиту надісланому на адресу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області та отриманій на нього відповіді. При цьому питання про отримання відповідей на інші запити з`ясовано не було. Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою лист Державного бюро розслідувань від 06.05.2019 № 01-6023 (вхідний №12832-19), отриманий апаратом ДМС 14.05.2019, з інформацією про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22019000000000047 від 25.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 110 ККУ (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), фігурантом якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Також, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати пояснення позивача, отримані в ході апеляційного перегляду справи, який не заперечуючи власну політичну діяльність на території Російської Федерації на посаді керівника структурних підрозділів організацій "Патріоти Росії" та "Всеросійський народний фронт" в минулому, зазначив про відсутність у нього доказів на підтвердження факту виходу зі складу названих організацій як на момент імміграції в Україну, так і на даний час. На запитання суду стосовно вчинення ним будь-яких дій для спростування обставин, на які посилається Управління Служби Безпеки України у власному поданні, позивач зазначив, що жодні дії ним не вчинялись і спростувати обставини, які слугували підставою для скасування дозволу на його імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україні він не може. Також не зміг пояснити і те, в чому ж полягала протиправність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення. Таким чином, судова колегія не вбачає підстав вважати, що судом першої інстанції надано об`єктивну оцінку дійсним обставинам справи, оскільки останні так і не були встановлені в ході судового розгляду справи в повному обсязі. В даному випадку, суд першої інстанції, надавши перевагу доводам позивача, які не були підтвердженні жодними доказами, залишив поза увагою сукупність фактів, які наводились відповідачем та потребували детальної оцінки в призмі актуальності предмету розгляду даної справи. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 20 січня 2020 року. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.