Постанова 4850 № 200/9332/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року справа №200/9332/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року (повне судове рішення складено 03 жовтня 2019 року у м. Слов`янську) у справі № 200/9332/19-а (суддя в І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ» платником податку четвертої групи, зобов`язання відновити відомості реєстру платників єдиного податку, УСТАНОВИВ: В липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНУМ (далі ТОВ ГРАНУМ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі Управління) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації ТОВ ГРАНУМ платником податку четвертої групи, зобов`язання відновити відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію позивача платником єдиного податку. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав наступне. Позивач, відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (далі ПК України) знаходиться на обліку в органах державної податкової служби як платник спрощеної системи оподаткування четвертої групи в 2018 році на підставі поданої податкової декларації та додатків до неї. Листом ГУ ДФС у м. Києві від 21 березня 2019 року позивач дізнався про те, що за результатами опрацювання податкової декларації товариства та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 14 лютого 2019 року, він не є платником єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники у 2019 році. В подальшому відповідачем змінено відомості в реєстрі платників податку, виключено з реєстру відомості про перебування позивача платником єдиного податку 4 групи. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, що суперечать діючому податковому законодавству. Вважає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку за результатами проведеної камеральної перевірки є незаконним, адже перевірка платника податків на відповідність вимогам абзацу 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України має здійснюватися у ході виїзної документальної перевірки. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними дії Головного відповідача щодо анулювання реєстрації ТОВ «ГРАНУМ» платником єдиного податку 4 групи, за наслідком яких зроблена відмітка в інформаційній базі ДФС. Зобов`язано Управління відновити відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію позивача як платником єдиного податку 4 групи. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив про відповідність своїх дій вимогам законодавства та порушення позивачем вимог ПК України. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Позивач ТОВ «ГРАНУМ» зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 23124940, місцезнаходження юридичної особи: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ВУЛИЦЯ СВІТЛОДАРСЬКА, будинок 28-Б. Види діяльності: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.46 Розведення свиней; Код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; Код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; Код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (арк. справи 39-40). Довідкою про набуття (підтвердження) статусу платника спрощеної системи оподаткування 4 групи від 28.03.2018 № 1236/10/26-56-12-02 ДПІ у Подільському районі м. Києва підтверджено, що платник податків ТОВ «ГРАНУМ» знаходиться на обліку у податкових органах, як платник спрощеної системи оподаткування четвертої групи у 2018 році на підставі поданої декларації та додатків до неї (арк. справи 37). ТОВ «ГРАНУМ» у лютому 2019 року до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, який був отриманий згідно квитанції від 14 лютого 2019 року 16:05 (арк. справи 19-22). Листом від 21 березня 2019 року за вихідним № 52433/10/26-15-12-09-18, Головне управління ДФС у м. Києві повідомило, що за результатом опрацювання податкової декларації платника єдиного податку 4 групи від 18 лютого 2019 року, реєстраційний номер 9026695385 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 14 лютого 2019 року, реєстраційний номер 9021472973, позивач ТОВ «ГРАНУМ» не є платником єдиного податку 4 групи, у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 291.4 абзац 4 статті 291 ПК України. В листі зазначено, що при аналізі встановлено, що дохід сільськогосподарського товаровиробництва та частка сільськогосподарського товаровиробництва, що зазначені у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік не є підтвердженими (арк. справи 15). На запит представника позивача, Головне управління ДФС у м. Києві листом від 01 липня 2019 року за вихідним № 77284/19/26-15-09-13, повідомила позивача про те, що у відповідності до статті 76 ПК України ними була проведена камеральна перевірка податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 18 лютого 2019 року, реєстраційний номер 9024806869 та Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 14 лютого 2019 року за реєстраційним номером 90214672973, за результатами якої зроблена відмітка в інформаційній базі ДФС. У зв`язку з чим, ГУ ДФС у м. Києві повідомила листом від 21 березня 2019 року позивача про те, що підприємство не є платником єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники в 2019 році (арк. справи 13-15). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, також справляння єдиного податку визначені положеннями Глави 1 розділу ХIV ПК України. Відповідно до статті 291 ПК України, встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Відповідно до підпункту 291.4.4 пункту 291.4 статті 291 ПК України, сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України визначає, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви. Пункт 299.10 статті 299 ПК України встановлює, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу. В абзаці 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України зазначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення. Поряд із цим, з листа ГУ ДФС у м. Києві від 01 липня 2019 року за вихідним № 77284/14/26-15-12-09-13 вбачається, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проводилась камеральна перевірка податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 18 лютого 2019 року (арк. справи 130). З наявних у справі доказів, а саме з листа Головного управління ДФС у м. Києві від 21 березня 2019 року за вихідним № 52433/10/26-15-12-09-18 встановлено, що підставою для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку 4 групи є невідповідність вимогам підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України. Таким чином, контролюючий орган при проведення виїзної документальної перевірки позивача може встановити обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), та прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Проте, відповідачем не проводилась виїзна документальна перевірка позивача, а також не приймалось рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що ГУ ДФС у м. Києві здійснено анулювання у спосіб, що не відповідає вимогам ПК України, отже такі дії ГУ ДФС у м. Києві є протиправними. Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 в справі № 822/1676/18, від 19.04.2019 в справі № 821/884/18, від 07.02.2019 в справі № 804/3117/17, від 27 червня 2019 року в справі №806/1086/17, від 05 лютого 2019 року по справі №805/206/17-а, які суд враховує до спірних правовідносин. Щодо позовних вимог про скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації ТОВ «ГРАНУМ» платником єдиного податку четвертої групи та зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві відновити відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію ТОВ «ГРАНУМ» платником єдиного податку, суд зазначає наступне. Судом не встановлено, що означене вище рішення податковим органом приймалось. Як встановлено судом, права позивача були порушені саме протиправними діями відповідача щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку без прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень у формі, яка передбачена вимогами чинного законодавства, яке позивач просить скасувати. Отже, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позовних вимог відсутні. Аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року в справі №822/1676/18. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо анулювання реєстрації ТОВ «ГРАНУМ» платником єдиного податку 4 групи, за наслідком яких зроблена відмітка в інформаційній базі ДФС, а також про зобов`язання відповідача відновити відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію ТОВ «ГРАНУМ» платником єдиного податку 4 групи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 200/9332/19-а залишити без змін. Повне судове рішення 21 січня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді Т. Г. Гаврищук І. В. Геращенко