Постанова 4850 № 200/1997/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 року справа №200/1997/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є., представника позивача Сергієнко Н.І., представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в справі №200/1997/20-а (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.188-194 том 1) просив: 1) визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 0006811405, № 0006821405, № 0006801405 від 29.08.2018 р.; 2) визнати незаконними дії ГУ ДПС у Донецькій області, які полягають в проведенні камеральної перевірки та її акта від 30.09.2019 року; 3) скасувати рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 13.11.2019 р про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зобов`язавши відповідача внести зміни до Реєстру платників єдиного податку, відновивши ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 30.09.2019 р. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем за результатами камеральної перевірки складено акт від 30.09.2019 р. За наслідками проведеної перевірки позивача позбавлено статусу платника єдиного податку з 30.09.2019 р. В основу вказаного акту камеральної перевірки від 30.09.2019 р. відповідачем покладений акт перевірки ГУ ДФС у Донецькій області від 30.07.2018 року. Дії та рішення податкового органу є протиправними, оскільки перевірки проведені із порушенням вимог законодавства, що регулюють питання проведення камеральних та фактичних перевірок. Крім того, судовим рішенням позивача звільнено від відповідальності у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, відсутності доказів, що саме ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за вказаною в акті перевірки адресою. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 серпня 2018 року №000621405, № 0006801405, № 0006811405 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 241-581/05-99-54-33/ НОМЕР_1 від 13 листопада 2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Перевіркою встановлено, що позивач в магазині, де він здійснює свою господарську діяльність продав телевізор з частковим розрахунком в іноземній валюті в сумі 150 доларів США без застосування РРО, КУРО та РК, без видачі фіскального чека (видано товарний чек), що є порушенням порядку розрахунків, встановлених ст.7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», приписів Податкового Кодексу України та Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Податковий орган зазначає про правомірність виключення позивача з реєстру платників єдиного податку в зв`язку з наявним податковим боргом на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів. Податковий борг у платника виник в результаті застосування до нього штрафної санкції за порушення норм чинного законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, яке зафіксовано в акті фактичної перевірки від 30.07.2018 №137/0599/14/05/ НОМЕР_1 . Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача в частині задоволення позовних вимог, не надаючи оцінку судовому рішенню в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав про законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне. Фактичні обставини справи. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.11.2007 за № 2247000 0000 017966, основний вид діяльності: роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.41) (а.с. 15-16 том 1). 25 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області, на підставі п.п. 80.2.6. п. 80.2. ст. 80 ПК України, видано наказ № 1291 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій за адресою: АДРЕСА_1 , за період діяльності з 06.03.2018 по 27.07.2018. (а.с. 128 том 1). На підставі вищевказаного наказу 26.07.18 видані направлення на перевірку № 1639 та № 1640 (а.с. 212, 213). Посадовими особами відповідача складений акт від 26.07.18 № 1815/05/99/14/05/ НОМЕР_1 , який засвідчує факт відмови особи, яка проводила розрахункову операцію розписатися у направленні на перевірку (а.с. 108 том 1) 26 липня 2018 року посадовими особами податкового органу, на підставі вищевказаних наказу ГУ ДФС у Донецькій області та направлень, проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій за адресою: АДРЕСА_1 , за період діяльності з 06.03.2018 по 27.07.2018, за результатами якої встановлені порушення: 1) 26.07.2018 року о 15:45 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 придбано телевізор TV Kivi 24FK30W за ціною 5000 грн. Розрахунок проводився частково у іноземній валюті, а саме 150 доларів США за курсом 26,55 грн. та 1020 грн., що є порушенням ч. 1 ст. 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (із змінами та доповненнями) в частині здійснення розрахунків за телевізор Kivi 24 FK30W в іноземній валюті, а саме 150 доларів США за курсом 26,55 грн. та 1020 грн. Офіційний курс НБУ на 26.07.2018 складає 2666,1412 грн. за 100 доларів США; 2) розрахункова операція була проведена без застосування РРО, КУРО та РК, без видачі фіскального чека (видано товарний чек від 26.07.2018 року). РРО, КУРО та РК не використовувались та на місці проведення розрахунків відсутні). Придбаний товар (телевізор TV Kivi 24FK30W) відноситься до групи 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя» (код згідно УКТЗЕД 8528724000), який зазначений в переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні відповідно до Постанови КМУ від 16.03.2017 № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню), або гарантійній заміні», в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, чим порушено порядок проведення розрахунків передбаченого п. 1, 2 статті 3, п. 1 статті 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями); 3) ненадання документів пов`язаних з предметом перевірки, а саме: книги обліку доходів фізичної особи-підприємця, чим порушено п.85.2 ст.85Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) (а.с.21-22 том 1) За результатами проведеної перевірки складено акт № 137/0599/14/05/ НОМЕР_1 від 30.07.2018 р. (а.с. 21-22 том 1), який особа позивача, що уповноважена здійснювати розрахункові операції, відмовилась від його отримання та підпису, про що складено акт від 30.07.2018 року (а.с. 111 том1) Другий примірник акту спрямовано на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 113-114 том 1) На підставі акту від 30.07.2018 року, з урахуванням повторності вчинених порушень (акт фактичної перевірки від 03.03.18 та податкові повідомлення рішення від 21.03.18 (а.с. 202-209 том 1), відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 29.08.2019 року: - № 0006821405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 1,2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 ВР від 06.07.95 у розмірі 5000 грн. (а.с. 26 том 1); - № 0006811405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3997,72 грн. за порушення ч. 1 ст. 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (із змінами та доповненнями) (а.с. 30 том 1) - № 0006801405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, в частині ненадання документів пов`язаних з предметом перевірки (а.с. 28 том1) 30 вересня 2019 року посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено наступні порушення: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів згідно абз. 8 п.п. 298.2.3, п. 298.2 ст. 298 Кодексу. Сума боргу (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій) станом на: 01.04.19 5000 грн., 01.05.19 5000 грн., 01.06.19 5000 грн., 01.07.19 5000 грн., 01.08.19 5000 грн., 01.09.19 5000 грн. За результатами проведеної перевірки складено акт № 431-581/05-99-54-33/ НОМЕР_1 від 30.09.2019 р, другий примірник якого спрямовано на податкову адресу позивача поштою з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 32, 124-125 том 1). На підставі акту відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №241-581/05-99-54-33/ НОМЕР_1 від 13.11.2019 року (а.с. 126 том 1), яке направлено на податкову адресу позивача поштою з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 127 том 1) Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов виходив з того, що відповідачем не доведено належними доказами обставини, які відображені в акті фактичної перевірки, як наслідок, відсутні докази вчинення позивачем порушень, за якими прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. З огляду на встановлену незаконність податкового повідомлення-рішення № 0006821405, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість рішення від 13 листопада 2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Оцінка суду. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). На підставі пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених вказаним пунктом, зокрема, у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 ст. 75 ПК України. Як визначено пунктом 75.1.3. статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України може бути проведена контрольна розрахункова операція. Згідно до абзацу 14 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. На підставі пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.(…) У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені ПК України. Пунктом 86.5 статті 86 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. Як свідчать матеріали справи фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій, здійсненна Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі відповідних наказів та виданих направлень на перевірку, оформлені відповідними актами, а відтак суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Щодо суті встановлених порушень суд зазначає наступне. На підставі частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини першої статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Як визначено статтею 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. В акті фактичної перевірки зазначено, що 26.07.2018 року о 15:45 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність позивач, було придбано телевізор TV Kivi 24FK30W за ціною 5000 грн. Розрахунок проводився частково у іноземній валюті, а саме 150 доларів США за курсом 26,55 грн. та 1020 грн., що є порушенням ч. 1 ст. 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (із змінами та доповненнями) в частині здійснення розрахунків за телевізор Kivi 24 FK30W в іноземній валюті, а саме 150 доларів США за курсом 26,55 грн. та 1020 грн. Офіційний курс НБУ на 26.07.2018 складає 2666,1412 грн. за 100 доларів США. Розрахункова операція була проведена без застосування РРО, КУРО та РК, без видачі фіскального чека (видано товарний чек від 26.07.2018 року). Також позивачем не було надано документів пов`язаних з предметом перевірки, а саме: книги обліку доходів фізичної особи-підприємця. На підтвердження встановлених обставин відповідачем надано акт фактичної перевірки, фотокопії приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », фотокопії на яких зображено: банкноти США номіналом 50 та 100 доларів, упаковка від телевізору «KIVI» із маркуванням та штриховим кодом, а також осіб, які нібито здійснюють розрахункову операцію (а.с. 128-144 том 1). Крім того, контролюючим органом надано копію товарного чеку від 26.07.18 щодо реалізації ТВ KIVI 24FK30W у кількості 1 шт. за сумою 5000 грн. зі проставленим штампом «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 110). Між тим, з доданих до акту перевірки фотографій неможливо ідентифікувати особу, яка здійснила продаж телевізору, неможливо достеменно визначити, що на фото сфотографовані саме той товар, який придбаний представниками відповідача під час проведення перевірки, також не міститься доказів, що товар куплено безпосередньо в магазині, де здійснює господарську діяльність позивач. Тобто, фото не є доказами вчинення позивачем порушення з огляду на приписи ст.ст.73,76 КАС України. В товарному чеку від 26.07.2018 року зазначено найменування ТВ, кількість та вартість, проставлена печатка «ІНФОРМАЦІЯ_1». Інших, ідентифікуючих відомостей товарний чек не містить. Разом з тим, за договором суборенди №АРГ-7/1251 від 01 жовтня 2017 року, укладеного між ТОВ «Амтсор рітейл груп» та ФОП ОСОБА_1 , суборендар (позивач) здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , під брендом «Техноопт» (а.с.235-239 том 1). Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.12.2018 року по справі 265/7268/18, яка набрала чинності 29.12.2018 року, судом звільнено від відповідальності ОСОБА_1 за ст.155-1 ч.1 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, та закрито провадження по справі. При розгляді адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 614 від 20 серпня 2018 року, при перевірці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , було виявлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері послуг, а саме: 26 липня 2018 року через реєстратор розрахункових операцій не проведено продаж телевізора KIVI 24FK30W за ціною 5000 гривень, розрахунковий документ встановленої форми. Дане порушення встановлено в ході фактичної перевірки ГУ ДФС у Донецькій області. Між тим, у протоколі відсутні відомості про свідків вчиненого правопорушення, хоча події, описані у ньому, мали місце в робочий день, не вказаний час вчинення правопорушення. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що саме ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 155-1 КУпАП. Крім того, посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області не встановлено особу та адресу проживання особи, яка на їх думку здійснювала розрахункову операцію. Зазначене позбавляє можливості перевірити викладені у акті обставини шляхом допиту свідка. Як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Підсумовуючи вищевикладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, що викладені у акті фактичної перевірки та свідчать про порушення позивачем податкового законодавства. Отже, податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року №000621405, №0006801405, №0006811405 є протиправними та підлягають скасуванню. Щодо рішення від 13 листопада 2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, суд встановив наступне. Як визначено абзацем 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Як свідчать матеріали справи, підставою прийняття рішення про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку зазначена наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (абз. 8 п.п. 298.2.3, п. 298.2 ст. 298 Кодексу), а саме: штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій) станом на: 01.04.19 5000 грн., 01.05.19 5000 грн., 01.06.19 5000 грн., 01.07.19 5000 грн., 01.08.19 5000 грн., 01.09.19 5000 грн. Відповідний податковий борг (штрафні санкції) в сумі 5000 грн. є наслідком прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0006821405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 1,2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 ВР від 06.07.95 у розмірі 5000 грн. (а.с. 26 том 1) Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, тому відсутні підстави для анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку, що обумовлює скасування рішення №241-581/05-99-54-33/ НОМЕР_1 від 13 листопада 2019 року. Згідно частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. На підставі пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись статтями 12, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в справі №200/1997/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в справі №200/1997/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03 листопада 2020 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України. Повне судове рішення складено 03 листопада 2020 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Л.В. Ястребова