Постанова 4857 № 460/2638/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2020 рокуЛьвів№ 857/12172/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів : головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року (головуючий суддя- Щербаков В.В.) у справі № 460/2638/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень: від 05.12.2017 №449 в частині затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (кадастровий номер: 5625881600:03:002:0166) у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого господарства за адресою: Рівненська область Радивилівський район с. Опарипси та надані у власність даної земельної ділянки площею 0,0691 га; від 05.12.2017 №448 в частині затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (кадастровий номер: 5625881600:03:002:0165) у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого господарства за адресою АДРЕСА_1 , та надані у власність даної земельної ділянки площею 0,0600га; скасування державної реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Не погоджуючись з даним рішенням суду його оскаржив позивач- ОСОБА_1 подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що враховуючи вимоги ст. 20 КАС України справи даної категорії підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом. Також зазначає, що оскаржені рішення Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області прийняті всупереч норм чинного законодавства. В судовому засіданні апелянт та її представник надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили таку задоволити та направити справу для подальшого розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі. Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції зробив висновок, що даний спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів шляхом припинення цивільних прав і обов`язків іншої особи, відтак не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке. Положеннями ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Разом з тим, як передбачено частиною 3 статті 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України). Як вірно зазначено судом першої інстанції, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Проте не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Як вбачається зі змісту позовної заяви та вірно зазначено судом першої інстанції, що предметом спору є, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документації встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання у власність громадянину ОСОБА_2 , та скасування державної реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки, який випливає із цивільних правовідносин, а тому спір має приватноправовий характер. Відповідно до ст.5 Земельного кодексу України, одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даній справі орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб`єктом земельних відносин. Як вірно зазначено судом першої інстанції, у цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб`єкт владних повноважень - орган місцевого самоврядування - владних управлінських функцій не здійснював. Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п.10 ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що даний спір в межах заявлених позовних вимог не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів шляхом припинення цивільних прав і обов`язків іншої особи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріалзьного і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 460/2638/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 16.01.2020р.