Ухвала КАС ВС № 380/6262/23

ф УХВАЛА 11 липня 2023 року м. Київ справа №380/6262/23 адміністративне провадження № К/990/22572/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів: Уханенка С.А., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №380/6262/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, УСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив: - зобов`язати надати відповідь на інформаційний запит від 24 грудня 2022 року; - стягнути на його користь 7077,40 грн витрат, понесених на купівлю засобів медичного вжитку; - стягнути на його користь 1000000 грн за завдану моральну шкоду. 31 березня 2023 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Роз`яснено позивачу, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства. На зазначену ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 26 червня 2023 року. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає наступне. Суди попередніх інстанцій установили, що предметом позову є вимоги про зобов`язання фізичної особи ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 24 грудня 2022 року; стягнення на користь позивача 7077,40 грн витрат, понесених на купівлю засобів медичного вжитку; стягнення на користь позивача 1000000 грн за завдану моральну шкоду. Підставою цих вимог позивач визначив порушення ОСОБА_2 , як розпорядником публічної інформації, вимог статті 14, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо надання відповіді на інформаційний запит. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з висновками якої погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки в цій адміністративній справі позов звернено фізичною особою ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 . Жоден із учасників справи не є суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з частинами 1 і 4 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Суд апеляційної інстанції зазначив, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Проаналізувавши матеріали справи, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично зводяться до вимоги відшкодувати завдану йому матеріальну і моральну шкоду. За вказаних умов, такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного. Суди попередніх інстанцій зазначили, що спір у цій справі не є публічно-правовим та повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства. Стосовно доводів скаржника про те, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на норми статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суди попередніх інстанції зазначили, що такі не можуть братись до уваги, оскільки вимоги позивача з огляду на обґрунтування позовної заяви, не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, тобто між даними особами не існує публічно-правового спору. Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідач у цій справі - фізична особа ОСОБА_2 не є розпорядником публічної інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», що унеможливлює визнання спору в цій справі публічно-правовим. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у даному випадку відсутній спір з приводу порушень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки спірні правовідносини є виключно цивільним спором, який підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №380/6262/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної і моральної шкоди Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко