Постанова 4856 № 560/2444/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2444/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 15 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ у Хмельницькій області, в якому просив: - визнати дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком з підстав, передбачених статтею 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неправомірними; - зобов`язати Головне управління ПФУ у Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 12.04.2019. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідно до наявної у нього трудової книжки та досягнувши того віку, який йому дає право на отримання пенсії, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, про призначення пенсії. Листом від 08.05.2019 №15082/03 Головне управління ПФУ у Хмельницькій області відмовило у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду роботи в колгоспі, КСП ім. Куйбишева з 1982 по 1999 рік, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про відпрацьовані вихододні та встановлений річний мінімум трудової участі. Згідно архівних довідок від 12.04.2019 № 272, 273, 274, виданих трудовим архівом П`ятихатського району Дніпропетровської області, в первинних документах по різному зазначено прізвище, ім`я та по батькові, що не відповідає паспортним даним позивача. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що позбавили його права на отримання пенсії, позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з підстав, передбачених статтею 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Головне управління ПФУ у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в КСП "ім. Куйбишева" з 28.04.1982 - 09.10.1999. Зобов`язано Головне управління ПФУ в Хмельницькій області призначити з 12.04.2019 ОСОБА_1 пенсію за віком та здійснити відповідні виплати. Присуджено на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ у Хмельницькій області. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування скарги зазначає, що в трудовій книжці відсутні відомості про відпрацьовані вихододні та встановлений річний мінімум трудової участі. Згідно архівних довідок від 12.04.2019 № 272, 273, 274, виданих трудовим архівом П`ятихатського району Дніпропетровської області, в первинних документах по-різному зазначено прізвище, ім`я та по батькові позивача ( ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1 ), що не відповідає його паспортним даним, тому підстави для зарахування страхового стажу згідно трудової книжки відсутні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , трудовий стаж ОСОБА_1 складає: 28.04.1982 - 09.10.1999 - робота в КСП ім. Куйбишева; 19.02.2001 - 01.09.2001 - робота сторожем у СТОВ "Чумаки"; 02.03.2005 - 11.09.2006 - робітник будівельної служби ВАТ "Шепетівкагаз"; 05.12.2008 - 23.12.2010 - кочегар міської лазні; 04.10.2013 - 30.04.2014 - кочегар ТОВ "Шепетівка Енергоінвест"; 01.05.2014 - машиніст (кочегар) Шепетівське КПВКП. 12.04.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком. Рішенням головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 24.04.2019 №12 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за віком згідно статті 26 Закону 1058-XV в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років. До страхового стажу не був врахований період роботи в колгоспі (КСП) ім. Куйбишева з 1982 по 1999 рік, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про відпрацьовані вихододні та встановлений річний мінімум трудової участі. Згідно архівних довідок від 12.04.2019 № 272, 273, 274, виданих трудовим архівом П`ятихатського району Дніпропетровської області, в первинних документах по різному зазначено прізвище, ім`я та по батькові, що не відповідає паспортним даним позивача. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 28.04.1982, а також витяг з протоколу №6 засідання правління колгоспу ім. Куйбишева від 27.05.1982, виданий трудовим архівом П`ятихатського району Дніпропетровської області, повністю підтверджують факт трудової діяльності ОСОБА_1 в колгоспі ім. Куйбишева. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини та п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії слідує, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. Згідно ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV). Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), до стажу роботи зараховується робота на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Згідно ст. 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Аналогічна норма закріплена частиною 1 статті 48 КЗпП України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У пункті 3 Порядку №637 зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу. Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. Згідно п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 23.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Положенням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. Отже, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки. Як встановлено, до страхового стажу не був врахований період роботи в колгоспі (КСП) ім. Куйбишева з 1982 по 1999 рік, так як в трудовій книжці відсутні відомості про відпрацьовані вихододні та встановлений річний мінімум трудової участі. Згідно архівних довідок від 12.04.2019 № 272, 273, 274, виданих трудовим архівом П`ятихатського району Дніпропетровської області, в первинних документах по різному зазначено прізвище, ім`я та по батькові, що не відповідає паспортним даним позивача. Водночас, трудова книжка серії НОМЕР_1 від 28.04.1982, а також витяг з протоколу №6 засідання правління колгоспу ім. Куйбишева від 27.05.1982, виданий трудовим архівом П`ятихатського району Дніпропетровської області, повністю підтверджують факт трудової діяльності ОСОБА_1 в колгоспі ім. Куйбишева, а з 1993 року в КСП ім. Куйбишева . Крім того, прізвище, ім`я та по-батькові, які вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 28.04.1982 є ідентичними прізвищу, імені та по-батькові, вказані у паспорті позивача серії НОМЕР_2, виданого Шепетівським МВ УМВС України у Хмельницькій області. Отже, не зарахування пенсійним органом позивачу період роботи в колгоспі та КСП ім. Куйбишева з 28.04.1982 - 09.10.1999 з підстав невідповідності прізвища позивача ( ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1 ), прізвищу, зазначеному у трудовій книжці ( ОСОБА_1 ) повністю суперечить зарахуванням до стажу роботи пенсійним органом інших періодів трудової діяльності ОСОБА_1 згідно цієї ж трудової книжки НОМЕР_1 від 28.04.1982. Щодо аргументів скаржника про відсутність у трудовій книжці позивача підписів голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи, то суд апеляційної інстанції зауважує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Тож, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи, що свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 15 січня 2020 року. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.