Постанова 4856 № 560/515/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/515/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 04 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (місце прийняття рішення - м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Хмельницького окружного адміністративного суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 13.11.2019 №220750000699 про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 24.09.1984 по 09.07.1985 слюсарем - монтажником, постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання як слюсар ремонтний на Комунарському металургійному комбінаті, з 10.07.1985 по 13.02.1997 газорізальником на Комунарському металургійному комбінаті, що був перейменований в Алчевський державний металургійний комбінат, який перейменований у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», з 14.02.1997 по 04.02.1998 слюсарем - ремонтником у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», з 05.02.1998 по 02.03.1998 котельником у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», з 03.03.1998 по 05.08.1999 слюсарем - ремонтником у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня його звернення за призначенням пенсії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. З обставин справи колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком

2. Листом від 19.11.2019 №37748/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що рішенням від 13.11.2019 №220750000699 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2, оскільки до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано періоди роботи на відповідних посадах з 24.09.1984 по 05.08.1999 на Комунарському металургійному комбінаті, який був перейменований спочатку в Алчевський державний металургійний комбінат, а в послідуючому у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат». Підставою для цього стали надані позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.10.2019 №№016/1389, 016/1390 з відтисками печатки та кутового штампу ЗАО «Внешторгсервис» Филиал №12 Луганская народная республіка. Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, визначено перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, які дають право на отримання пільгової пенсії. Колегією суддів встановлено, що підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах стало неприйняття відповідачем довідок про заробітну плату, уточнюючі пільговий характер роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.10.2015 № 016/970, виданих філією №12 ЗАТ "Зовнішторгсервіс" (який є розпорядником ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", оскільки дане підприємство зареєстровано на непідконтрольній українській владі території. Відповідно до статті 1 Закону України від 18 січня 2018 року №2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (далі - Закон №2268-VIII) тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме: 1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей; 2) внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини; 3) надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно зі статтями 3 та 4 Закону №2268-VIIІ, державна політика із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях базується на Конституції та законах України, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципах і нормах міжнародного права. Цілями державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є: 1) звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу; 2) захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; 3) забезпечення незалежності, єдності та територіальної цілісності України. У відповідності до абзацу 3 статті 2 Закону №2268-VIIІ, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зазначив наступне: "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать". При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2019 року у справі №233/1181/17. Звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення йому пенсії, позивачем було надано трудову книжку. Наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за спірний період свідчать про зайнятість останнього на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Списку № 2 затвердженому Постановою КМ України №162, що діяв з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідною печаткою і дефектів вчинення не має, а відтак факт роботи позивача на відповідних посадах у спірний період підтверджується відповідними записами, які були внесені згідно з діючим законодавством. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та вважає, що рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 13.11.2019 №220750000699 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню. Відносно доводів апелянта про те, що необхідною умовою призначення пенсії за віком на пільгових умовах є також проведення атестації робочого місця, колегія суддів зазначає, що наявність атестації робочого місця не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, зважаючи на наявність записів у його трудовій книжці та довідок, які підтверджують факт роботи повний робочий день на посадах, які передбачено списком №2 та характер роботи, яка дає підстави для призначення пільгової пенсії. Крім того, колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, в якій зазначено, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.