Постанова Харківський апеляційний суд № 619/1759/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України Справа № 619/1759/19 Провадження № 22-ц/818/279/20 10 січня 2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії: головуючого - Сащенко І.С. суддів - Котелевець А.В., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Харківська державна зооветеринарна академія, розглянув в порядку спрощеного апеляційного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Харківської державної зооветеринарної академії на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року (суддя Калиновська Л.В.) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської державної зооветеринарної академії про перерахунок та стягнення заробітної плати,- встановив: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому був ним уточнений, в остаточній редакції позивач просив зобов`язати Харківську державну зооветеринарну академію зробити перерахунок заробітної плати за період з 01.06.2015 року по 30.06.2019 року та нарахувати надбавку за завідування кафедрою професором у розмірі 15 відсотків до посадового окладу, що складає 39092 грн. 92 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 28.05.2015 року він працює на посаді завідувача кафедрою епізоотології та ветеринарного менеджменту Харківської державної зооветеринарної академії за основним місцем роботи згідно наказу № 99-к від 28.05.2015 року. Позивач вважає, що розмір фонду оплати праці дозволяв відповідачу встановити і виплатити йому надбавку, адже відповідач неодноразово протягом 2015-2018 років запроваджував преміювання. Таким чином, відповідач в межах фонду оплати праці мав необхідні кошти і витрачав їх на заохочувані виплати в той час як надбавку, яка є для відповідача обов`язковою, внаслідок того, що вона прямо передбачена колективним договором на 2015-2019 роки не встановлював і не виплачував, що є порушенням вимог колективного договору на 2015-2019 роки та, відповідно, порушенням його прав. Крім того, його робота на посаді завідувача кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту протягом 2014-2018 року була оцінена як достатня та задовільна на засіданні кафедри, що відображено в протоколі № 7 від 04.02.2019 року. На засіданні Вченої ради Харківської державної зооветеринарної академії 28.02.2019 року діяльність позивача, як завідувача кафедрою визнано задовільною. Таким чином позивач є працівником, який виконав свої обов`язки на посаді завідувача кафедрою епізоотології та ветеринарного менеджменту належним чином, не отримавши зауважень щодо якості своєї роботи, отримавши позитивну оцінку роботи за 2014-2018 роки від колективу очолюваної кафедри, а також Вченої ради, яка у відповідності до п.1.3. Положення про Вчену раду Харківської державної зооветеринарної академії є колегіальним органом управління академією, має право на отримання надбавки за завідування кафедрою професором у розмірі 15 відсотків до посадового окладу. Позивач вказав, що відповідач мав нарахувати та виплатити йому надбавку за період 01 червня 2015 року до 31 грудня 2018 року у розмірі 31458, 24 грн. виходячи з наступного розрахунку: з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. нараховано оклад в розмірі 23809,14грн., 15% від цієї суми складає 3571,37 грн.; з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. нараховано оклад в розмірі 48061, 20 грн., 15% від цієї суми складає 7209,18 грн.; з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. нараховано оклад в розмірі 63292,80 грн., 15% від цієї суми складає 9493,92 грн.; з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. нараховано оклад в розмірі 74558,50 грн., 15% від цієї суми складає 11183,77 грн. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Зобов`язано Харківську державну зооветеринарну академію зробити перерахунок заробітної плати за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2019 р. та нарахувати надбавку за завідування кафедрою професором у розмірі 15 відсотків до посадового окладу, за період з 01.06.2015 року по 30.06.2019 року що складає 39092 грн. 92 коп.; стягнуто з Харківської державної зооветеринарної академії на корить ОСОБА_1 надбавки до заробітної плати в розмірі 39092 грн. 92 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погодившись з вказаним рішенням суду Харківська державна зооветеринарна академія звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про перерахунок та стягнення заробітної плати відмовити у повному обсязі. Скарга мотивована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що право на отримання надбавки, про яку йдеться у судовому рішенні, здійснюється в межах кошторисних призначень. Позивачеві була виплачена надбавка у розмірі 7%, при цьому суд не з`ясував істотні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: терміни відрядження, тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 тощо. Позивач скористався правом на надання відзиву на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року є законним та обґрунтованим. Докази, що надані відповідачем лише під час апеляційного перегляду справи та не надані у суді першої інстанції, подані з порушенням порядку, встановленого ЦПК України. У свою чергу, докази, що надавались позивачем до суду першої інстанції, були створені самим відповідачем, тобто вважаються достовірними. Альтернативний розрахунок Харківської державної зооветеринарної академії про можливу виплату ОСОБА_1 1% надбавки, спростовує виплату надбавки у розмірі 7%. Згідно зі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав нарахувати та виплатити надбавку позивачу виходячи з наступного розрахунку: з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. нараховано оклад в розмірі 23809,14грн., 15% від цієї суми складає 3571,37 грн.; з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. нараховано оклад в розмірі 48061, 20 грн., 15% від цієї суми складає 7209,18 грн.; з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. нараховано оклад в розмірі 63292,80 грн., 15% від цієї суми складає 9493,92 грн.; з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. нараховано оклад в розмірі 74558,50 грн., 15% від цієї суми складає 11183,77 грн., за період з 01.01.2019 р. по 30.06.2019 р. нараховано оклад у розмірі 50 897,85грн., 15% від цієї суми складає 7634,68 грн., колективний договір від 29 червня 2015 року між адміністрацією та трудовим колективом Харківської державної зооветеринарної академії на 2015-2019 роки є чинним і не оспорюється стороною відповідача. Погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону. Встановлено, що ОСОБА_1 з 28.05.2015 року працює на посаді завідувача кафедрою епізоотології та ветеринарного менеджменту Харківської державної зооветеринарної академії за основним місцем роботи згідно наказу № 99-к від 28.05.2015 року, що підтверджується трудовою книжкою серія НОМЕР_1 (а.с. 6-14) та копією наказу Харківської державної зооветеринарної академії від 28.05.2015 року за № 99-к (а.с. 48). Відповідно до умов п. 5.8. Колективного договору передбачено, що обов`язком адміністрації є встановлення надбавок і доплат до посадового окладу згідно із переліком, визначеному у додатку 2 далі надбавки: п. 8 до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Харківської державної зооветеринарної академії на 2015-2019 роки. Умовами п. 3.3 Колективного договору на 2015-2019 роки передбачено, що його дія поширюється на всіх працівників Харківської державної зооветеринарної академії, що працюють за трудовим договором (контрактом) незалежно від членства в профспілці (а.с. 15-29). У вказаному додатку передбачена надбавка за завідування кафедрою професором до 15%, встановлення якої та визначення її розміру є обов`язком адміністрації, що є обов`язковим до виконання сторонами колективного договору, які його уклали ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» (а.с. 32-33). У відповідності до п. 5.8. колективного договору на 2015-2019 роки надбавки та доплати виплачуються в межах фонду оплати праці. Відповідно до протоколу № 7 від 04.02.2019 року, робота позивача ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту протягом 2014-2018 року була оцінена як достатня та задовільна на засіданні кафедри (а.с. 43-45), згідно з протоколом засідання вченої ради Харківської державної зооветеринарної академії, робота завідувача кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту ОСОБА_1 протягом 2014-2018 року була оцінена як задовільна (а.с. 42). Таким чином, ОСОБА_1 як працівник, що виконував свої обов`язки на посаді завідувача кафедрою епізоотології та ветеринарного менеджменту належним чином, не отримавши зауважень щодо якості своєї роботи, отримавши позитивну оцінку роботи за 2014-2018 роки від колективу очолюваної кафедри, а також Вченої ради, яка у відповідності до п. 1.3. Положення про Вчену раду Харківської державної зооветеринарної академії є колегіальним органом управління академією, має право на отримання надбавки за завідування кафедрою професором у розмірі до 15 відсотків до посадового окладу. Звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач в межах фонду оплати праці не встановлював позивачу надбавку, яка є для нього обов`язковою, оскільки вона передбачена колективним договором на 2015-2019 роки, який на даний час є чинним. Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. За змістом статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежує. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» надбавка входить до структури заробітної плати і є додатковою заробітною платою. Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. За приписами ст. 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації. Згідно з положеннями статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів. Як було встановлено судом першої інстанції, колективний договір від 29 червня 2015 року між адміністрацією та трудовим колективом Харківської державної зооветеринарної академії на 2015-2019 роки є чинним і не оспорюється сторонами. Дійсно, пунктом 5.8 вказаного договору передбачений обов`язок адміністрації встановлювати в межах фонду заробітної плати надбавки та доплати до посадового окладу згідно з Додатком

2. У вказаному додатку встановлений перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів працівників Харківської державної зооветеринарної академії. Зокрема, у п.8 розділу ІІ «Надбавки» встановлена надбавка за завідування кафедрою : професор до 15%, інші - до 10%. Таким чином, висновок суду про наявність у відповідача обов`язку по встановленню надбавки позивачу у розмірі 15% є помилковим, оскільки колективним договором передбачений граничний розмір такої надбавки - 15%, а не імперативний припис до встановлення надбавки у вказаному розмірі. Крім того, позивачу встановлювалась надбавка у розмірі 7% , що підтверджується наказами Харківської державної зооветеринарної академії «Щодо оплати праці» від 15.01.2018 року № 12-к (а.с. 77-80), «Диференціація заробітної плати на рівні МЗП» від 24.01.2017 року № 13-к (а.с. 81-88), «Про оплату праці з 01 січня 2019 року» від 15.02.2019 року № 43-к (а.с. 89-91). Таким чином підстави для задоволення позову відсутні. Беручи до уваги викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про залишення позову без задоволення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, постановив: Апеляційну скаргу Харківської державної зооветеринарної академії - задовольнити. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Харківської державної зооветеринарної академії про перерахунок та стягнення заробітної плати - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.С. Сащенко Судді А.В.Котелевець О.Ю.Тичкова