Постанова 4823 № 750/12536/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 09 січня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/12536/19 Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/126/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В., учасники справи: заявник - Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 листопада 2019 року (місце ухвалення - м. Чернігів, дата складання повного тексту - 11.11.2019) про відмову у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, стягнення втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року АТ «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з заявою про видачу судовго наказу, в якій просили видати судовий наказ про стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання у сумі 17 230, 08 грн за період з 01.10.2016 по 31.07.2019 на користь АТ «Облтеплокомуненерго». Видати судовий наказ про стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 8 758, 90 грн за період з 01.10.2017 по 31.07.2019 на користь АТ «Облтеплокомуненерго». Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 втрати від інфляційних процесів у сумі 1 644, 86 грн. та 3 % річних в сумі 841, 90 грн, та 192, 10 грн судового збору на користь АТ «Облтеплокомуненерго». 11.11.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Облтеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 8 758, 90 грн, яка утворилась за період з 01.10.2017 по 31.07.2019, та по 96,05 грн з кожного у відшкодування судового збору. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.11.2019 відмовлено АТ «Облтеплокомуненерго» у видачі судового наказу в частині стягнення заборгованості за послуги з гарячого водопостачання з ОСОБА_1 . Ухвалою місцевого суду від 11.11.2019 відмовлено АТ «Облтеплокомуненерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, стягнення втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних. Ухвала суду обгрунтована пропуском строку давності та наявністю спору про право. Роз`яснено заявнику право на звернення з такими вимогами у порядку позовного провадження. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 11.11.2019 щодо відмови у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання за період з 01.10.2016 по 31.07.2019 у сумі 17 230,08 грн, втрат від інфляційних процесів у сумі 1 644, 86 грн та трьох процентів річних у сумі 841, 90 грн, адвокат АТ «Облтеплокомуненерго» Іванов В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За доводами апеляційної скарги висновок місцевого суду про відмову у видачі судового наказу на підставі пропуску строку для звернення до суду, який встановлено тривалістю у три роки, що потягло за собою відмову у стягненні заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних, є помилковим, оскільки в даному випадку перебіг позовної давності починається з 20.11.2016, з заявою про видачу судового наказу заявник звернувся 29.10.2019, а тому АТ «Облтеплокомуненерго» звернулося до суду в строк, що не суперечить вимогам ст. 257 ЦК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ, від 21.07.2005 № 630, де визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води є календарний місяць, а плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У скарзі заявник зазначає, що оскільки строк звернення з заявою про видачу судового наказу не пропущено, то до стягнення з боржників підлягає заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання, втрати від інфляційних процесів та три проценти річних. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судом встановлено, що 29.10.2019 АТ «Облтеплокомуненерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу, в якому просило стягнути заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання у сумі 17 230, 08 грн, за послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 8 758,90 грн за період з 01.10.2017 по 31.07.2019, втрати від інфляційних процесів у сумі 1 644, 86 грн, 3 % річних у сумі 841,90 грн на користь АТ «Облтеплокомуненерго». 11.11.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Облтеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 8 758, 90 грн, яка утворилась за період з 01.10.2017 по 31.07.2019, та по 96,05 грн з кожного у відшкодування судового збору. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.11.2019 відмовлено АТ «Облтеплокомуненерго» у видачі судового наказу в частині стягнення заборгованості за послуги з гарячого водопостачання з ОСОБА_1 . Ухвалою від 11.11.2019 відмовлено АТ «Облтеплокомуненерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, стягнення втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних. Відмовляючи у видачі судовго наказу суд прийшов до висновку, що стягувачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, стягнення втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних враховуючи наступне. За змістом ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою. За приписами ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). Згідно зі ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Пунктом 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 №572, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води є календарний місяць, а плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Отже, сума нарахування за жовтень 2016 року - це сума, яку споживач мав сплатити до 20 листопада 2016 року за розрахунковим документом за листопад 2016 року. Звертаючись 29.10.2019 до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржників заборгованості за послуги з централізованого опалення, яка утворилася за період з 01.10.2019, АТ «Облтеплокомуненерго» не пропустило строк звернення із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, оскільки перебіг трирічного строку позовної давності розпочався з 21.11.2016, тобто з наступного дня після 20.11.2016 - календарної дати, не пізніше якої споживач повинен був здійснити оплату послуг з централізованого опалення за жовтень 2016 року. Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачає, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Поза увагою суду першої інстанції залишилось, що оскільки на правовідносини, що виникли із договорів про надання послуг, поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Зважаючи на те, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання не є неустойкою, положення про скорочену позовну давність в один рік стосується лише вимог про стягнення неустойки і не регулюють стягнення боргу з урахуванням відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до позовних вимог щодо застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, встановлений загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), який може бути збільшений за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України). З врахуванням викладеного, не ґрунтуються на нормах матеріального права висновки суду першої інстанції щодо застосування п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, а саме позовної давності в один рік, до вимог про стягнення втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних на суму заборгованості. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про відмову у видачі судового наказу суперечить нормам процесуального закону, оскільки неправильно застосовані норми матеріального права, які призвели до постановлення помилковї ухвали, а тому, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» - задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 листопада 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 09.01.2020. Головуючий Судді :