Постанова Закарпатський апеляційний суд № 305/273/25
від 13.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 305/273/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 13 липня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Собослоя Г.Г., Шевчука В.В. за участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ціпле Іван Юрійович, на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року про відмову в розстроченні виконання рішення суду, постановлену головуючою суддею Марусяк М.О., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості встановив: У січні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позов мотивував тим, що 03.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою інформаційних та телекомунікаційної систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (веб-сайту creditkasa.com.ua) укладено в електронному вигляді договір про відкриття кредитної лінії № 1325-7784. Відповідно до умов кредитного договору Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4 200,00 грн, зі строком кредитування на 300 днів до 28.10.2024, зі сплатою стандартної процентної ставки 2,50% в день, зниженої процентної ставки (промо-ставка протягом перших 30 днів, тобто першого базового періоду, закінчення якого визначено 01.02.2024) 1,25% в день. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику кредитні кошти в сумі 4 200,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, емітовану в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що вказана відповідачем в особистому кабінеті. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому його заборгованість станом на 02.01.2025 складає 34 125,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4 200,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 29 925,00 грн. Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у сумі 13 125,00 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором в сумі 21 000,00 грн. З урахуванням диспозитивності та меж позовних вимог, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 21 000 грн, з яких 4 200,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 16 800,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1325-7784 від 03.01.2024 в розмірі 2 1000 грн, з яких 4 200,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 16 800,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 2 422,40 грн. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року без змін. ОСОБА_1 звернувся 11.11.2025 до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року. Просив розстрочити виконання рішення на 12 місяців та встановити графік платежів з щомісячною сплатою 1 951,86 гривень, у зв`язку з його важким матеріальним становищем. Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року відмовлено. Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що надані відповідачем дані не є достатніми для встановлення тієї обставини, що матеріальне становище відповідача є скрутним: відповідач не надав суду об`єктивні дані з податкового органу про отримання чи не отримання ним доходу за останній період, відомостей про розмір його активних доходів, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відомостей про наявність чи відсутність у нього нерухомого майна, цінного рухомого майна, про наявність чи відсутність пасивних доходів. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ціпле І.Ю., подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що на даний час перебуває у тяжкому матеріальному становищі, працює неофіційно сезонним працівником на будівництві. Сукупний дохід складає невелику суму, що унеможливлює сплату боргу одним платежем і створює надмірний тягар для відповідача. Станом на сьогоднішній день в Україні введено військовий стан. Відповідач у справі у зв`язку з введеним воєнним станом свою роботу втратив та не може належним чином заробляти кошти. Просить задовольнити його заяву про розстрочення рішення суду та розстрочити сплату боргу на 12 місяців з щомісячним платежем у розмірі 1 951,86 гривень. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Так, рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1325-7784 від 03.01.2024 в розмірі 2 1000 грн, з яких 4 200,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 16 800,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 2 422,40 грн. ОСОБА_1 , посилаючись на важке матеріальне становище, що пов`язане з воєнним станом, його сезонною роботою на будівництві, його самостійним проживанням, просить розстрочити виконання рішення суду. З довідки виданої ВК Великобичківської с/р від 13.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 не одружений, проживає один. З характеристики ВК Великобичківської с/р вбачається, що ОСОБА_1 не одружений, проживає у батьківському домі, працює по найму без укладання трудових угод. За період проживання в селищі скарг у виконком Великобичківської с/р з боку сусідів та громадян селища не надходило. Характеризується з позитивної сторони. Довідку видано в Рахівський районний відділ поліції. Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Право сторони звернутися із заявою про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду передбачено також ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо). Верховний Суд в постанові від 27 червня 2018 року по справі №813/8842/13-а зазначив, що підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Як роз`яснено Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2019 року у справі №2-54/08, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Однак, заявником не доведено виникнення виняткових обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, а також не розкрито причини визначеного строку відтермінування виконання рішення суду. Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач просив про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на важке матеріальне становище, при цьому, не надаючи належних доказів та не зазначаючи про дійсні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять неможливим таке виконання без застосування розстрочення погашення боргу перед стягувачем. В силу частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Пака позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Зазначене виснувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; постанові від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21. Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи зазначені положення та норми ст. 435 ЦПК України заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують виняткові обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Вищевказані процесуальні обов`язки заявником не були виконані. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ціпле Іван Юрійович, залишити без задоволення. Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року про відмову в розстроченні виконання рішення суду, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року. Головуючий: Судді: