Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/8642/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/8642/25 Головуючий в 1 інст.Ходько В.М. Провадження №33/807/338/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Аворник Л.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Аворник Л.І. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою суду, стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 02 вересня 2025 року о 21 годині 55 хвилин, в м. Запоріжжі, по Оріхівському шосе, біля буд.14А, керував автомобілем Geely CK, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Аворник Л.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №441860 від 02 вересня 2025 року виконано не на бланку встановленого зразка, що містить елементи захисту. Отже, форма протоколу не дотримана. Матеріали справи не вказують на наявність будь-якої з ознак наркотичного сп`яніння у водія, поведінка ОСОБА_1 відповідала обстановці, темп ходи та мови звичайний, тремтіння пальців рук, про яке вказано у протоколі, відсутнє. Направлення на огляд водія транспортного засобу працівником поліції ОСОБА_1 не вручалося, він з ним не ознайомлений. Заклад охорони здоров`я, в якому буде проведено огляд, ОСОБА_1 не повідомлений. В протоколі про адміністративне правопорушення також не вказано, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у якому саме медичному закладі відмовився ОСОБА_1 . Відмова від проходження огляду не може бути абстрактною, працівниками поліції має бути дотриманий порядок направлення особи на огляд із зазначенням конкретного медичного закладу. Сама по собі наявність в матеріалах справи направлення на огляд, яке було складено вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, і з яким ОСОБА_1 не ознайомлений, не свідчить про дотримання працівниками поліції в даному випадку порядку направлення особи на огляд. Складання направлення на відеозаписі не відображено. Крім того, відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, з повідомленням йому медичного закладу, де буде проведено огляд, на бк 470559 не зафіксовано. Відеозапис з портативного відео реєстратора поліцейського не є безперервним, такий запис не може бути достовірним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 та достеменно відображати дії ОСОБА_1 02 вересня 2025 року. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння, тобто це вже встановлений факт порушення відповідного пункту ПДР України. Дане правопорушення підпадає під дію п.2.9 ПДР України. В той же час, в протоколі зазначається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, виходячи із фабули протоколу, не має відношення до даної ситуації. Тобто, у даному протоколі про адміністративне правопорушення вказані дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти порушення ПДР України, тому не розкрито суть та ознаки складу вчиненого адміністративного правопорушення та безпідставно визначено пункт ПДР, який нібито порушив ОСОБА_1 . Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно змінити фабулу адміністративного правопорушення, відображену в протоколі. При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративне правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення. Беззаперечні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відсутні, всі сумніви щодо його винуватості мають тлумачитися на його користь, а тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає. В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, захисник останнього - адвокат Аворник Л.В. зазначила про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вважала за можливе здійснювати розгляд справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначила про узгодженість вказаного питання та правової позиції між нею та ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 . Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Аворник Л.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №441860 від 02 вересня 2025 року, з якого убачається, що 02 вересня 2025 року о 21-55 годині, в м.Запоріжжі, по Оріхівському шосе, біля буд.14А, керував автомобілем Geely CK, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, що зафіксовано на БК 470559. Від керування ТЗ відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 вересня 2025 року; - у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія НОМЕР_2 від 06 травня 2015 року; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Романика Б., згідно з яким, останній доповідає, що 02 вересня 2025 року під час несення служби за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 14-а було зупинено транспортний засіб Geely CK, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є діючим військовослужбовцем. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. На водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №441860, посвідчення водія не вилучалось, вилучено раніше. Особу встановлено за військовим квитком, тимчасовий дозвіл не видавався, від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Згідно з оскаржуваною постановою суду, ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Захисник ОСОБА_1 адвокат Аворник Лариса Вікторівна просила закрити провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення виконаний не на бланку встановленого зразку, матеріали справи не вказують на наявність будь-якої з ознак наркотичного сп`яніння водія, направлення на огляд водія не вручалось ОСОБА_1 , на відеозаписі з бодікамери поліцейських не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, відеозапис з портативного відео реєстратора поліцейського не є безперервним та переривається. При апеляційному розгляді справи захисник адвокат Аворник Л.В. навела доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Що стосується доводів захисника-адвоката Аворник Л.В., викладених в апеляційній скарзі, про те, що протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №441860 від 02 вересня 2025 року виконано не на бланку встановленого зразка, що містить елементи захисту, є безпідставними з огляду на таке. Відповідно до п.п.1,2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 липня 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься протокол, складений щодо ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №441860 від 02 вересня 2025 року, який, на думку апеляційного суду, оформлений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 липня 2015 року, та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання відомостей з цього протоколу недопустимими доказами, не убачається. Зміст та бланк протоколу в електронному вигляді відповідає вимогам статті 256 КУпАП та додатку 1 до Інструкції 1395. Перевіряючи доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, про те, що матеріали справи не вказують на наявність будь-якої з ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. З відеозапису події убачається, що працівником поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, про що останнього було повідомлено та запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився їхати до лікарні, після чого останньому працівниками поліції були роз`яснені наслідки відмови від проходження такого огляду та повідомлено про те, що у разі ухилення від проходження огляду на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за п.2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку. ОСОБА_1 були зачитані його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події. Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння. В свою чергу, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25). Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II вказаної Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, є безпідставними, оскільки вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерство внутрішніх справ України N1452/735 від 09 листопада 2015 року не передбачено вручення такого направлення водію, та, крім того, останній відмовився від проходження такого огляду, тому підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу не було. В свою чергу, саме направлення долучено до матеріалів справи з відміткою про те, що ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу. Те, що відеозаписом не зафіксовано складання працівниками поліції відповідного направлення, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Отже, твердження сторони захисту про порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, що полягає у тому, що ОСОБА_1 працівниками поліції не був ознайомлений зі змістом такого направлення, не є слушним. Стосовно доводів апелянта щодо відсутності безперервного відеозапису події, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал. Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи. Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові. Те, що самі відеозаписи події складаються з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказів. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає. Доводи сторони захисту про те, що дії ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за порушення вимог п.2.9 ПДР, є безпідставними, з огляду на таке. Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як убачається з протоколу серії ЕПР1№441860 від 02 вересня 2025 року та доданих до нього матеріалів, протокол щодо ОСОБА_1 був складений саме за відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до п.п.3,4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, ознаками алкогольного сп`яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , останній керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Проте, як зазначено вище, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що свідчить про порушення останнім саме п.2.5 Правил дорожнього руху. При цьому в протоколі відображені певні ознаки наркотичного сп`яніння, які були встановлені у ОСОБА_1 , проте, не ідеться про те, що він перебував у такому стані. Тому жодних неузгодженостей викладених у протоколі обставин правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 не убачається, а доводи захисника про протилежне є помилковими. Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано. Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника адвоката Аворник Л.І. залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/8642/25