Постанова 4807 № 333/8019/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/8019/25 Головуючий в 1 інст.Круглікова А.В. Провадження №33/807/399/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Рощина В.С., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Рощина В.С. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою суду, 15 серпня 2025 року о 15 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_1 по вул.Оріхівське шосе, 14-а в м.Запоріжжі керував транспортним засобом ВАЗ21083 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Рощин В.С. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку доказам, поданим стороною захисту: копії військового квитка ОСОБА_1 , довідки військово-лікарської комісії від 30 вересня 2025 року, виписки з медичної картки стаціонарного хворого №4389, запису лікаря-нейрохірурга від 23 вересня 2025 року, висновків медичного огляду на стан сп`яніння №6519 та №7256. У ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені у протоколі, вони є формальними і не можуть тлумачитися ізольовано від медичного стану особи. ОСОБА_1 не був проінформований про наявність у нього обов`язку пройти огляд, оскільки поліцейський не висловив категоричної вимоги, передбаченої ПДР; не попередив про правові наслідки відмови у вигляді вилучення посвідчення водія, відсторонення від керування та санкції, передбачені ст.130 КУпАП, сформулював необхідність огляду як право, а не обов`язок водія. Судом першої інстанції зроблено висновок, який ґрунтувався на припущеннях щодо перебування військовослужбовця у відпустці. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції фактично усунувся від аналізу відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського та аргументації сторони захисту, наданої під час судового розгляду, обмежившись формальними висновками без належної оцінки доказів у їх сукупності. Так, з відеозапису убачається, що поліцейському було відомо, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, оскільки він у останнього запитав інформацію щодо володіння «паролем», не вилучав посвідчення водія та не відсторонював від керування транспортним засобом, оскільки посвідчення було повернуто ОСОБА_1 та зазначено, що ОСОБА_1 після сплину 15 хвилин може їхати. Крім того, сторона захисту заявляла клопотання про допит поліцейського як безпосереднього учасника подій та ключового джерела доказів, однак він у судове засідання не з`явився. Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Рощина В.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №423956 від 15 серпня 2025 року, з якого убачається, що 15 серпня 2025 року о 15-10 годині, водій ОСОБА_1 в м.Запоріжжі по вул.Оріхівське шосе, 14-а керував транспортним засобом ВАЗ21083 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 серпня 2025 року; - у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія НОМЕР_2 від 20 березня 2025 року; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Шостака В., згідно з яким, останній доповідає, що 15 серпня 2025 року о 15-10 годині за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 14-а, під час несення служби було зупинено транспортний засіб ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у якого під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. На ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №423956 за ч.1 ст.130 КУпАП. Посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл не видавався. Фізична сила та спец засоби не застосовувались. Подія фіксувалась на БК 474974. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рощин В.С. провину Піксайкіна Е.О. не визнали, заявили клопотання про закриття адміністративного провадження у справі №333/8019/25, посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримав травму під час бойових дій, що спричинило стійкі неврологічні розлади: хронічний головний біль, запаморочення, порушення сну, періодичне заніміння та дизкоординацію у лівій половині обличчя. Такі симптоми відповідають типовим проявам посттравматичного неврологічного дефіциту і жодним чином не є ознаками наркотичного сп`яніння. Зазначили,з посиланням на позицію Івано-Франківського апеляційного суду від 24.01.2025 (справа №351/1403/24), що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то відносно нього повинен діяти спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, який визначений ст. 266-1 КУпАП. Правопорушення ОСОБА_1 вчинене під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, то складати щодо нього протокол та проводити огляд на стан сп`яніння мають право спеціально уповноважені особи. Огляд військовослужбовця ЗСУ, щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, має проводитися уповноваженою особою-начальником органу управління ВСП у ЗСУ. Поліцейський не є тією особою, яка має право проводити огляд військовослужбовця на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а також не є особою, яка уповноважена складати відповідний протокол за відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан сп`яніння. Враховуючи викладене, вважають, що наявні підстави для закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рощин В.С. навели доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідаючи на доводи захисника-адвоката Рощина В.С., викладені в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 , оскільки у останнього були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені у протоколі, вони є формальними; ОСОБА_1 не був проінформований про наявність у нього обов`язку пройти огляд, оскільки поліцейський не висловив категоричної вимоги, передбаченої ПДР; не попередив про правові наслідки відмови у вигляді вилучення посвідчення водія, відсторонення від керування та санкції, передбачені ст.130 КУпАП, сформулював необхідність огляду як право, а не обов`язок водія, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з виявленням в нього таких ознак сп`яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв`язку з цим працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відповів відмовою. При цьому працівники поліції роз`яснювали йому наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Так, працівником поліції зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, роз`яснено, що йому заборонений подальший рух на транспортному засобі, також, йому роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та останньому працівником поліції було повідомлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога, тому має очікувати на складання адміністративних матеріалів. Надалі, зафіксовано процедуру ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу, в якому ОСОБА_1 поставив свій підпис в певних графах. Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на останнього обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зокрема, працівники поліції після того, як ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, роз`яснили, що в разі відмови від проходження огляду останній буде відсторонений від керування транспортним засобом та на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Будучі повідомленим про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 не змінив своєї думки та відмовився від проходження огляду. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події. Порушень з боку поліцейських не убачається. В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25). Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II вказаної Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Доводи захисника-адвоката Рощина В.С., викладені в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанції зроблено висновок, який ґрунтувався на припущеннях щодо перебування військовослужбовця у відпустці, та не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, оскільки базується не на доказах, а на припущенні, використання якого є підставою для відмови у застосуванні спеціального правового режиму, передбаченого ст..266-1 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права. Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. З матеріалів справи, серед іншого і з відеозапису, убачається, що ОСОБА_1 керував не військовим автомобілем на час його зупинки працівниками поліції, а транспортним засобом, який належить певній фізичній особі, та не виконував у той час завдання, пов`язаного з військовою службою, та жодного разу не казав про таке працівникам поліції. Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст.266-1 КУпАП не було. Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах. Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складений працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП. Об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту, в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції фактично усунувся від аналізу відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, є необґрунтованими та спростовуються змістом мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду першої інстанції, з якої вбачається, що суд першої інстанції оцінив зазначений доказ разом з іншими доказами, перевіривши їх на предмет належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку. Доводи апелянта про те, що поліцейський у ОСОБА_1 не вилучав посвідчення водія та не відсторонював від керування транспортним засобом, оскільки посвідчення було повернуто ОСОБА_1 та зазначено, що ОСОБА_1 після сплину 15 хвилин може їхати, висновків суду першої інстанції теж не спростовують. Із долученого до матеріалів справи відеозапису убачається, що при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Запитання працівниками поліції у ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу, чи володіє останній паролем, не вказує на те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , був зупинений поліцейським без визначених законом підстав. Крім того, працівники поліції після того, як ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, роз`яснили, що в разі відмови від проходження огляду останній буде відсторонений від керування транспортним засобом та на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Також, з відеозапису убачається, що після складання адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 працівником поліції було з`ясовано у останнього, чи приїхав за ним хтось, і лише після отримання стверджувальної відповіді від останнього, працівник поліції зазначив ОСОБА_1 , що він його більше не затримує, та відеозапис перервано. Те, що працівник поліції не був допитаний при розгляді справи судом першої інстанції (на що звертає увагу апелянт), не завадило суду повно і всебічно зясувати обставини справи. Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи. Те, що ОСОБА_1 періодично проходить огляд на стан сп`яніння за направленнями інших працівників УПП в Запорізькій області, та такого стану у нього не виявлено, згідно з висновками лікаря №6519 від 07 вересня 2025 року, №7256 від 02 жовтня 2025 року, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення у цій справі. Наявність у ОСОБА_1 певних захворювань, на які посилається сторона захисту, на думку суду апеляційної інстанції, сама по собі не є підтвердженням версії сторони захисту, з огляду на тривалість часу з моменту виникнення підстав для проведення огляду ОСОБА_1 до складення лікарем вищевказаних висновків. Довідка військово-лікарської комісії від 30 вересня 2025 року №2025-0930-1054-4549-0, виписка із медичної карти стаціонарного хворого №4389 від 09 липня 2025 року, запис лікаря-нейрохірурга від 23 вересня 2025 року, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення. Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано. Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника-адвоката Рощина В.С. залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоіржжя від 11 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/8019/25