Постанова 4854 № 766/21040/19
від 15.07.2026 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 766/21040/19 Перша інстанція суддя Майдан С.І. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Херсонській області Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Галицького Івана Олександровича, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги виконуючому обов`язки державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Херсонській області Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - Галицькому Івану Олександровичу, Головному управлінню Держгеокадастру в Херсонській області, а саме: - визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 409-ДК/0288По/08/01/-19 від 04 жовтня 2019 року, винесену в.о. головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Херсонській області - Галицьким Іваном Олександровичем, про накладення адміністративного стягнення на директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Брилівське» інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України - Кібірленка Івана Івановича; - закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Брилівське» інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України - Кібірленка Івана Івановича. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивача у межах спірних правовідносин неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за наслідком виявлення факту вчинення ним адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 52, 55 КУпАП. При цьому, апелянт зазначає, що відповідачем не доведено належним чином факту вчинення ним спірних правопорушень, а як наслідок правомірність оскаржуваної постанови. У свою чергу, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що суб`єктом владних повноважень правомірно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HB-6501474382015 від 26 жовтня 2015 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6525085000:10:009:0007, що перебуває у користуванні ДП «ДГ «Брилівське» ІВПІМ НААН України», відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 01.09. для дослідних і навчальних цілей, вид використання - для дослідних і навчальних цілей в адміністративних межах Тарасівської сільської ради. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HB-6501473782015 від 26 жовтня 2015 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6525085000:10:017:0003, що перебуває у користуванні ДП «ДГ «Брилівське» ІВПІМ НААН України», відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 01.10. для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, вид використання - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства в адміністративних межах Тарасівської сільської ради. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 6525085000:10:018:0003, що перебуває у користуванні ДП «ДГ «Брилівське» ІВПІМ НААН України», відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 01.10. для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, вид використання - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства в адміністративних межах Тарасівської сільської ради. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HB-6501476432015 від 27 жовтня 2015 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6525085000:10:026:0057, що перебуває у користуванні ДП «ДГ «Брилівське» ІВПІМ НААН України», відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 01.09. для дослідних і навчальних цілей, вид використання - для дослідних і навчальних цілей в адміністративних межах Тарасівської сільської ради. На підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 03 вересня 2019 року № 409-AK/817/80/09/01-19, державними інспекторами у сфері державного, контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Бабич Дар`єю Миколаївною, Лабенком Олександром Івановичем, відповідно до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», наказу Головного управління Держгеокадастру, у Херсонській області від 19 серпня 2019 року № 409-ДК, проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю на території Виноградівської сільської об`єднаної територіальної громади Олешківського району Херсонської області. Внаслідок розгляду висновків перевірки, зафіксованих в акті, відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/02981/07/01/-19, № 409-ДК/02971/07/01/-19. При цьому, 04 жовтня 2019 року в.о. головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Херсонській області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Галицьким І.О. винесено постанову № 409-ДК/0288По/08/01/-19 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , як директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», за те, що він порушив вимоги ст. 96 ЗК України, ст. 35 ЗУ «Про охорону земель», а саме: 03 вересня 2019 року під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, а саме на частині земельної ділянки площею 3,21 га розташовано сміттєзвалище. При цьому, земельні ділянки сільськогосподарського призначення повинні використовуватись їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання. Оскільки під час проведення перевірки встановлено, що на земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, яка використовується Державним підприємством «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії аграрних наук України, а саме на її частині цієї земельної ділянки площею 3,21 га розташоване сміттєзвалище, чим порушуються вимоги ст. 35 Закону України «Про охорону земель», за що передбачена відповідальність за ст. 52 КУпАП. Також 03 вересня 2019 року під час проведення перевірки встановлено, що із загальної площі 39,0008 га земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:009:0007, частина цієї земельної ділянки площею 27,9 га використовується під вирощування багаторічних насаджень (виноградник, фруктові дерева). Під час проведення перевірки встановлено, що в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 (17,5673 га), яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства відповідно до картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської дослідної станції) була поділена на дві ділянки, на яких були розташовані молочна ферма (8,5 га), сінник (4,7 га). На час перевірки в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 встановлено, що на території ферми розорюються дві земельні ділянки площами 4,6 га та 1,2 га. Земельна ділянка за кадастровим номером 6525085000:10:017:0003 площею 3,28 га, яка, відповідно контурної експлікації площ по угіддях, картографічних матеріалів (план землекористування Брилівської дослідної станції), відведена під сінник, розорюється. Земельні ділянки площами 4,6 га та 3,28 га використовується Державним підприємством для вирощування сільськогосподарської культури та використовується єдиним масивом із земельною ділянкою за кадастровим номером 6525085000:10:018:0003, під час проведення перевірки на земельній ділянці проведено агрообробіток ґрунту. Встановлено, що на частині земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:021:0003, а саме площею 1,0 га, яка відводилась Державному підприємству під молочну ферму, проведено агрообробіток ґрунту. Також, під час проведення перевірки встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 6525085000:10:026:0057 на частині цієї земельної ділянки площею 0,37 га влаштовано теплиці (14 шт.). Виходячи із наведеного, земельні ділянки площею 27,9 га, 4,6 га та 1,2 га, 3,28 га, 1,0 га, 3,21 га та 0,37 га Державним підприємством «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії аграрних наук України використовується в порушення ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 55 КУпАП. Оскільки Державне підприємство Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії аграрних наук України в особі директора Кібірленка Івана Івановича, відповідно до протоколів від: 25 вересня 2019 року № 409-ДК/029811/07/01/-19 та № 409-ДК/02981/07/01/-19 про адміністративне правопорушення, вчинило ряд правопорушень, то, згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. У відповідності до ст.211 ЗК України за вказані порушення земельного законодавства передбачена адміністративна відповідальність за ст. ст. 52, 55 КУпАП, тому визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Після притягнення 04 жовтня 2019 року позивача до адміністративної відповідальності, 10 жовтня 2019 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії аграрних наук України звернулося до Виноградівського сільського голови Шматенка С.В. з письмовим зверненням провести роз`яснювальну роботу з жителями сіл Привітне і Ленінка, оскільки біля земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ДП «ДГ «Брилівське» ІВПІМ НААН» за кадастровим номером 6525085000:10:014:0003, виявлене стихійне сміттєзвалище створене жителями сіл Привітне і Ленінка. При цьому, не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення позовних вимог без задоволення, так як суб`єктом владних повноважень правомірно винесено оскаржувану постанову, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, ЗУ «Про охорону земель» закон визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля. Згідно ст. 35 ЗУ «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям. При цьому, відповідно до пп. «в» та пп. «і» ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Згідно ст. 52 КУпАП (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З іншого боку, згідно ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони». Згідно ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про землеустрій, проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються за заявою землевласників або землекористувачів з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів. Згідно з ч. 1 ст. 55 КУпАП (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Між тим, відповідно до абз. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є постанова Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області про накладення адміністративного стягнення № 409-ДК/0288По/08/01/-19 від 04 жовтня 2019 року. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 850,00 грн, оскільки ОСОБА_1 , як керівник ДП «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. ст. 52, 55 КУпАП. При цьому, застосовуючи ч. 2 ст. 36 КУпАП, на позивача накладено адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за правопорушення, передбачене у ст. 52 КУпАП. В свою чергу, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що суб`єктом владних повноважень доведено факт вчинення позивачем спірних порушень. Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених норм права вбачається, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення. При цьому, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, відповідно до законодавства, за засмічення земельних ділянок промисловими, побутовими та іншими відходами. З іншого боку, псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх виробничими та іншими відходами, має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 52 КУпАП. В даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 409-ДК/817/АП/09/01/-19 від 03 вересня 2019 року встановлено порушення ДП «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» вимог ст. 35 ЗУ «Про охорону земель». Зокрема, контролюючим органом встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6525085000:10:014:0003 (на площі 3,21 га) розташовано сміттєзвалище. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що несанкціоноване звалище відходів (сміттєзвалище) - територія або ділянка, на якій безконтрольно розміщуються або можуть розміщуватися побутові чи інші види відходів, сукупність яких спричиняє негативний вплив на здоров`я людей та довкілля. З іншого боку, колегія суддів зазначає, що термін сміттєзвалище використано у ст. 42 ЗУ «Про відходи», в контексті визначення місця зберігання чи захоронення побутових відходів. Між тим, як вірно враховано судом першої інстанції, обставини створення стихійного сміттєзвалища мешканцями навколишніх сіл та інформацію про неодноразові спроби ліквідації такого сміттєзвалища адміністрацією ДП «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» самостійно повідомлено останньою в листі № 49 від 10 жовтня 2019 року, який адресувався Виноградівському сільському голові та копія якого наявна в матеріалах справи. Враховуючи викладене, за наслідком встановлення факту забруднення сільськогосподарських земель ДП «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» відходами, зокрема побутовими, колегія суддів вважає, що керівника останнього правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 52 КУпАП. З іншого боку, щодо допущених позивачем порушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 55 КУпАП, а саме за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, в доводах апеляційної скарги позивач наполягає, що ДП «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» не допущено використання земель не за цільовим призначенням. Проте, колегія суддів зазначає, що апелянт помилково ототожнює вчинене ним порушення з використанням земель не за цільовим призначенням, яке є складом іншого адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП. Між тим, як встановлено контролюючим органом, земельна ділянка з кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 (17,5673 га), згідно плану землеустрою, передбачала розташованя молочної ферма (8,5 га), сінника (4,7 га). На час перевірки в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6525085000:10:020:0003 встановлено, що на території ферми розорюються дві земельні ділянки площами 4,6 га та 1,2 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 6525085000:10:017:0003 (3,28 га), яка згідно плану землеустрою відведена під сінник, також розорюється та використовується для вирощування сільськогосподарської культури. Земельна ділянка з кадастровим номером 6525085000:10:021:0003 (1,0 га), яка відводилась під молочну ферму, піддана агрообробітку. Аналогічним чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 6525085000:10:026:0057 (0,37 га), всупереч проекту землеустрою, влаштовано теплиці (14 шт.). В свою чергу, колегія суддів зазначає, що встановлені контролюючим органом факти відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою з боку ДП «Дослідне господарство «Брилівське» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» на кожній конкретній земельній ділянці, не спростовано у ході розгляду даної справи. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без задоволення позовних вимог у даній справі. При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян