Постанова 4854 № 494/1689/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 494/1689/23 Перша інстанція: суддя Римар І.А., повний текст судового рішення складено 20.11.2023, м. Березівка Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7643195 від 01 вересня 2023 року. Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що апелянта безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, так як факт вчинення ним спірного правопорушення не доведено належними та допустимими доказами. При цьому, апелянт зазначає, що ним не вчинено спірного правопорушення, так як у межах даних правовідносин рух його транспортного засобу здійснювався на дозволений сигнал світлофору. Крім того, апелянт наголошує на тому, що поліцейськими порушено встановлену процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, так як факт вчинення позивачем спірного правопорушення належним чином доведено суб`єктом владних повноважень. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови серії ЕАТ №7643195 від 01 вересня 2023 року, винесеної інспектором поліції Унгуряном М.В., о 10:10 годині в м. Одеса по вул. Піроговська, 25, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Opel Vivaro» (ДНЗ НОМЕР_1 ) здійснив проїзд перехрестя на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору, чим порушив пп. «з» п. 8.7.3. Правил дорожнього руху, а саме порушення проїзду на вимкнений сигнал додаткової секції, що забороняє рух у напрямку, вказаному стрілкою, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому, зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 510,00 грн. В свою чергу, не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції, зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у ході судового розгляду справи підтверджено факт вчинення позивачем спірного правопорушення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. При цьому, згідно ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху (ПДР), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно пп. «з» п. 8.7.3 ПДР, вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками). Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7643195 від 01 вересня 2023 року, притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП. З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив рух на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору, чим порушив пп. «з» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху. В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В свою чергу, згідно ч. 1. ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Так, з вищевказаних положень процесуального законодавства вбачається обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову належними доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку, на виконання вказаного обов`язку та з метою доведення правомірності оскаржуваного рішення суб`єктом владних повноважень надано до суду відеозапис з відеореєстратора автомобіля поліцейських, з якого вбачається спірний момент проїзду позивачем перехрестя, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксовано процес розгляду справи про адміністративне правопорушення. В свою чергу, з метою встановлення всіх обставин справи та дослідження зібраних судом доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією суддів досліджено надані поліцією відеозаписи. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані докази підтверджують факт вчинення позивачем спірного правопорушення. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що встановлений факт проїзду позивачем перехрестя на заборонний сигнал світлофора свідчить про створення позивачем очевидної небезпеки для інших учасників дорожнього руху, а як наслідок підтверджує необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення поліцейськими процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, з наданого до суду відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейських вбачається, що прозивачу оголошено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснено його права, заслухано усі доводи позивача, надано оцінку наявним доказам, а також надано позивачу можливість скористатись правовою допомогою. Вказані обставини свідчать про безпідставність доводів апеляційної скарги про те, що поліцейськими здійснено формальний розгляд справи про адміністративне правопорушення. Крім того, колегія суддів не надає правову оцінку доводам апелянта про невідповідність світлофора затвердженим вимогам до світлофорів, так як згідно ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. З іншого боку, колегія суддів повторно зазначає, що наявність на відповідному світлофорі додаткової секції підтверджується зібраними матеріалами справи. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за наслідком розгляду даної справи належним чином надано правову оцінку основним доводам позовної заяви та апеляційної скарги, якими не спростовано факту вчинення спірного правопорушення, а також правильності висновків суду про залишення без задоволення позовних вимог. При цьому, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи, достатніх для скасування його рішення, не допустив. Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян