LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/35689/25

від 01.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35689/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року (головуючий суддя Прудник С.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , 16.12.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, відносно ОСОБА_1 , - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку. В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18.08.2025 року. Свої дані позивач уточнив 22.08.2024 року, що підтверджується інформацією з електронного військово-облікового документа. 18.08.2025 року позивачем була пройдена військово-лікарська комісія за результатами якої позивач був визнаний придатним для проходження військової служби у військовій частині забезпечення, ТЦК та СП, ВВГО, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах логістики, зв`язку, 03, охорони. Однак, при черговому оновлені даних, позивачу випадково стало відомо з його електронного військово-облікового документа, додатку (застосунку) Резерв+ про те що він ніби перебуває у «розшуку» через порушення ним правил військового обліку. Згідно інформації ІКС «ОБЕРІГ» вбачається, що ОСОБА_1 , перебуває у розшуку з 26.09.2025 року. В електронному військово-обліковому документі зазначено причину звернення до Національної поліції - «Не прибув за повісткою до ТЦК та СП». На переконання позивача, відомо, що адміністративного розшуку не існує. Будь-який кримінальних проваджень відносно позивача не має. Позивач не є підозрюваним чи обвинуваченим по кримінальному провадженню. Відсутні будь-які ухвали суду про оголошення позивача у розшук. Постанови слідчого, прокурора про оголошення позивача в розшук також немає. Відкритих виконавчих проваджень відносно позивача також немає. Відомо, що інформація про оголошення військовозобов`язаного в «так званий розшук» та створюється системою автоматично, без участі ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звернення на поліцію також робиться автоматично. Будь-які повістки про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не направлялись та не вручались уповноваженими особами ТЦК та СП. Відомо, що в Україні зараз діють три основних види повісток до ТЦК: для уточнення даних, на проходження медкомісії та мобілізаційне розпорядження. Відсутні відомості та прямі докази взагалі як про існування так і направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 «так званих повісток». Відсутнє підтвердження про їх вручення. ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповіді на звернення зазначають, що повістки офіційно поштою не направлялись і це створює автоматизована система (комп`ютер). Без участі ІНФОРМАЦІЯ_3 та ніби звернення на поліцію також робиться автоматично. Однак це є протиправним, оскільки особа не повідомлялась належним чином про день, час і місце для прибуття. При належному оформленні повістки до повістки при відправленні додається опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення на адресу моєї реєстрації (фактичного місця проживання), що була позивачем вказана при уточнені даних. Однак, жодного документа про належне отримання позивачем повістки, відповідачем не надано. Оскільки порушення правил військового обліку не були доведені, то підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності немає, що призводить до зняття позивача з адміністративного розшуку. Оскільки порушення правил військового обліку не були доведені відповідачем, то відповідно і підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має. Це є підставою для зняття позивача з «так званого адміністративного розшуку». Станом на сьогоднішній день позивач безпідставно перебуває у «так званому розшуку». Позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. І оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було (протокол по КУпАП відносно нього не складався), відтак відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру внесені безпідставно. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року в задоволенні позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що законодавством чітко не визначено, за які порушення з`являється відповідний статус про порушення правил обліку, тобто, законодавство не містить вказівки на те, що такий статус може бути обліковий лише у випадку подачі особи у розшук або притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210, ст. 210-1 КУпАП України. Отримавши відомості про порушення правил військового обліку та отримавши лист на свою заяву, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився та заяв щодо внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів - не подавав. Відомостей щодо вчасного оновлення всіх даних, зокрема військово-облікових через електронний кабінет у додатку «Резерв+» матеріали справи не містять. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що перебував на стаціонарному лікуванні з 17 вересня 2025 року по 24 вересня 2025 року та з 25 вересня 2025 року по 02 жовтня 2025 року; з 14 жовтня 2025 року по 21 жовтня 2025 року; з 22 жовтня 2025 року по 24 жовтня 2025 року. Так, з виписки №11949/1411 із медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення вбачається, що Позивач перебував на лікуванні з 17 вересня 2025 року по 24 вересня 2025 року включно. Про те, що позивач перебуває на стаціонарному лікування відповідач знав. Відповідач належним чином був повідомлений про те, що позивач перебуває на стаціонарному лікуванні. Відповідно, якщо 24 вересня 2025 року позивач проходить лікування, то навіть якщо припустити, що він 20 серпня 2025 року розписався про отримання ним повістки на відправку на 24 вересня 2025 року, то мобілізувати позивача за повісткою на відправку в цей день неможливо, оскільки він проходить лікування. Разом з тим, оголошення відповідача у розшуку 26 вересня 2025 року незаконне за неявкою за повісткою 24 вересня 2025 року у той час коли позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Тому вважає доводи відповідача про неповажність причини неявки позивача за повісткою не обґрунтованими. Позивач 24 вересня 2025 року перебував на лікування і з поважної причини не міг з`являтись до ТЦК та СП 24 вересня 2025 року. Вважає, що оголошення позивача у розшук незаконне, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати. *************** Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.06.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18.08.2025 року. Позивач вважає, що свої дані уточнив 22.08.2024 року, що підтверджується інформацією з його електронного військово-облікового документа. Під час здійснення заходів з оповіщення, 18.08.2025 року мобільною групою ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 більше п`яти років не проходив військово-лікарську комісію. Громадянину ОСОБА_1 18.08.2025 року під особистий підпис вручена повістка №4634234 з викликом для проходження медичного огляду. Того ж дня позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , був взятий на військовий облік і направлений на проходження медичної комісії. Відповідно до довідки ВЛК №2025-0818-1503-2196-3 від 18.08.2025 року позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. 19.08.2025 року об 21-40 військовозобов`язаному ОСОБА_1 під особистий підпис вручена повістка (бойова) на відправку до військової частини з явкою на 20.08.2025 року, що підтверджено копією розписки про отримання повістки. У визначений день позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.08.2025 року за №1962 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та у складі команди направлений до військової частини « НОМЕР_1 », що підтверджено копією наказу на поіменного списку. За станом здоров`я у військовій частині « НОМЕР_1 » відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 , про що у поіменному списку зроблено відповідну відмітку. ОСОБА_1 повернули до ІНФОРМАЦІЯ_3 , наказ про мобілізацію скасовано відповідно до наказу №1967 від 20.08.2025 року. Того ж дня, 20.08.2025 року об 16-00 годин, позивачу під особистий підпис вручена повістка (бойова) на відправку до військової частини з явкою на 24.09.2025 року, що підтверджено копією розписки про отримання повістки. У визначений день військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, про причини не прибуття не повідомив. Інформація про не явку за повісткою внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів «Оберіг». З 26.09.2025 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 знаходиться в розшуку для доставлення до ТЦК та СП з метою складання адміністративного протоколу. Станом на дату надання відзиву на позов, громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками поліції не доставлявся і самостійно не з`являвся. Відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол не складався, постанова не виносилась. Позивач вважає протиправними дії щодо внесення відомостей в Реєстр про порушення позивачем правил військового обліку. Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII). Згідно частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період. Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі- Положення №154). Згідно пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань. Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Отже громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані були протягом 60 днів (до 17.07.2024) з дня набрання чинності цим Законом (18.05.2024) уточнити свої персональні дані, шляхом: - самостійно прибути до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; - звернутись до центру надання адміністративних послуг; - через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). З відомостей з мобільного застосунку «Резерв+» вбачається, що у військово-обліковому документі стосовно позивача наявний запис про порушення правил військового обліку. Дата уточнення даних 22.08.2024 року. Тобто позивачем оновлено облікові дані з порушенням 60 денного строку, встановленого Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно пункту 56 Порядку №1487 національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі; за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників. В свою чергу, статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку у вигляді накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У примітці до вказаних норм передбачено, що «положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи». За наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». А за статтею 259 КУпАП «Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. В свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому, доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим. Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється доставлення особи до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП. Сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП. Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону №4235-IX позивач підлягає примусовому приводу до РТЦК СП з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У частині 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Процедуру збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було урегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 (Порядок №94 чинний у період з 15.04.2022 по 22.08.2024). Пунктами 16 - 18 розділу II Порядку №94 було передбачено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ. Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру. Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру. За змістом пунктів 1, 2, 5 розділу III Порядку №94 відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста. До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку. Військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема є ступінь придатності до військової служби за станом здоров`я. Відповідно до пунктів 6, 9 розділу III Порядку №94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами. Виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру. Законодавство не містить вказівки на те, що такий статус (про порушення правил військового обліку) може бути внесений лише у випадку подачі особи у розшук або притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210, ст. 210-1 КУпАП України. Матеріалами справи підтверджується, що отримавши відомості про порушення правил військового обліку та отримавши лист на свою заяву, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився та заяв щодо внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів - не подавав. Водночас, відомостей щодо вчасного оновлення всіх даних, зокрема військово-облікових через електронний кабінет у додатку «Резерв+» матеріали справи не містять. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач дійсно 24.09.2025 перебував у стаціонарі медичного закладу, однак матеріали справи не містять підтверджень, що позивач своєчасно повідомив про це відповідача (т.т. протягом 7-ми днів). Зазначене вище свідчить про безпідставність доводів позивача про протиправність дій відповідача щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку. Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Доводи позивача, що відповідачем порушено строк на подання відзиву на позов, а також, що відзив на позов подано начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 - не спростовує висновків суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються нормами законодавства, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»