Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/34471/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34471/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року (головуючий суддя Рянська В.В.) у справі за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування довідки військово-лікарської комісії та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , 28.12.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби; - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призначення ОСОБА_1 на посаду водія бронетранспортера Збройних Сил України; - скасувати довідку військово-лікарської комісії № 229/4456 від 24.11.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 39в, 13б графи ІІ Розкладу хвороб; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити ОСОБА_1 на повторну військово-лікарську комісію, та у разі визнання його обмежено придатним призначити на посаду, що відповідає його спеціальності - електрослюсар з ремонту устаткування. В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 працює електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування в Акціонерному товаристві «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». З 10.11.2023 до 17.11.2023 за направленням відповідача він перебував на стаціонарному обстеженні у кардіологічному відділенні № 1 СП «Міський кардіологічний центр» КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР, яким було видано акт дослідження стану здоров`я № 185 від 17.11.2023. За результатами проведеного військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 медичного огляду позивача видано довідку № 229/4456 від 24.11.2025, відповідно до якої визнано позивача обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 39в, 13б графи ІІ Розкладу хвороб. Позивач не погоджується з таким висновком щодо ступеню його придатності до військової служби та визначенням у військовому квитку найменування посади водій колісних бронетранспортерів БТР-80. Вважає, що за станом здоров`я він не може проходити військову службу на такій посаді. Зазначає, що беручи до уваги його спеціальність та освіту, доцільним є проходження ним військової служби на посаді електрослюсаря. Водночас позивач вважає, що має бути визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров`я. Тому є необхідним проведення повторного медичного огляду військово-лікарською комісією. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішенням, про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.06.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» від 24.01.2024 № 9/106 ОСОБА_1 працював у вказаному товаристві за такими спеціальностями: 13.06.2017-31.05.2018 електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування (працюючим у кар`єрі) Рудоуправління; 01.06.2018-01.10.2023 електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування Управління з ремонту технологічного устаткування; з 02.10.2023 і станом на дату видачі довідки електриком дільниці Рудо-збагачувальної фабрики №

2. У картці працівника, який підлягає періодичному медичному огляду, від 10.02.2023 вказано діагноз ОСОБА_1 ожиріння ІІІ, придатний для роботи за професією ел. слюсар черговий та з ремонту устаткування. В акті № 5485 дослідження стану здоров`я, виданому 13.10.2023 за вих. № 1520 КП «Криворізька міська лікарня № 1» КМР, зазначено, що ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на обстеженні у вказаному закладі з 06.10.2023 до 13.10.2023, діагноз - ожиріння ІІІ ст. (ІМТ > 40). Відповідно до висновку лікаря терапевта від 01.11.2023 військовозобов`язаний ОСОБА_1 на підставі ст. 13б графи ІІ НМОУ № 402-2008 обмежено придатний до військової служби, діагноз: ожиріння ІІІ ст. (ІМТ > 40). Згідно з висновком лікаря терапевта від 20.11.2023 військовозобов`язаний ОСОБА_1 на підставі ст. 39в графи ІІ НМОУ № 402-2008 обмежено придатний до військової служби, діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, ризик

3. ГЛШ з порушенням діастолічної функції І тип. Н 0 ст. Відповідно до акта № 185 дослідження стану здоров`я від 17.11.2023 вих. № 2-4303 ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2023 перебував на стаціонарному обстеженні у кардіологічному відділенні № 1 СП «Міський кардіологічний центр» КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР з 10.11.2023 до 17.11.2023. Діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, ризик

3. Гіпертрофія лівого шлуночка з порушенням діастолічної функції І тип. Мітральна недостатність І ст. Трикуспідальна недостатність І ст. Аортофіброз. СН 0 ст. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №229-4456 від 24.11.2023 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 24.11.2023, на підставі ст. 39в, 13б графи ІІ Розкладу хвороб визнано його обмежено придатним до військової служби. У довідці вказано діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст. ступінь 2 ризик 3 ГЛШ з порушенням діастолічної функції І тип СН-0-ст. ожиріння ІІІ ст. У військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16.04.1992 міститься запис про визнання його 24.11.2023 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 обмежено придатним до військової служби за ст. 39в, 13б графи ІІ Розкладу хвороб (наказ МО України № 402, 2008 р.). Також наявні записи про проходження військової служби, зокрема, з 10.12.1992 до 16.10.1993 за військово-обліковою спеціальністю - водій БТР, на сторінці 12 військового квитка міститься запис про найменування посади та військово-облікової спеціальності водій колісних бронетранспортерів БТР-80. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо видачі довідки військово-лікарської комісії №229/4456 від 24.11.2023 про щодо визнання позивача обмежено придатним до військової служби, просить вказану довідку скасувати та зобов`язати відповідача направити позивача на повторну ВЛК. Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на час розгляду справи. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону № 2232-ХІІ). Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. У частині першій статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Згідно з частиною тринадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України. Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). За змістом частин першої, третьої статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України. Згідно з частиною десятою статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (ЦВЛК) покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пп. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402). Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3) - пункт 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №

402. Відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (Е00-Е90), їх наслідки до статті 13 включено: усі хвороби щитоподібної залози (за виключенням новоутворень) Е00-Е07; усі типи цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози Е10-Е16; порушення інших ендокринних залоз Е20-Е35; недостатнє та надмірне харчування, порушення обміну речовин (усі види ожиріння, функціональна гіпербілірубінемія, ліпоматоз) та інші Е40-Е90. Згідно з п. «б» ст. 13 графи ІІ Розкладу хвороб: з помірними порушеннями функцій - непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. Відповідно до Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (Е00-Е90), їх наслідки, стаття 13: медичний огляд громадян та військовослужбовців під час визначення ступеня придатності до військової служби, до навчання у ВВНЗ проводиться після стаціонарного обстеження в умовах спеціалізованого закладу охорони здоров`я (установи). До пункту «б» належать: цукровий діабет середньої тяжкості: наявність ускладнень (непроліферативна стадія ретинопатії, дистальна нейропатія з больовим синдромом, нефропатія в стадії мікроальбумінурії, мікро- та макроангіопатія), яка потребує застосування до 60 одиниць інсуліну на добу для компенсації вуглеводного обміну або пероральних цукрознижуючих препаратів; тиреотоксикоз середнього ступеня тяжкості (зниження ваги тіла більше 20 % початкової, тахікардія до 120 ударів на хвилину, характерні очні симптоми); захворювання щитоподібної залози з гіпертиреозом середнього ступеня тяжкості, що потребує призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні від 75 до 124 мг на добу; аліментарне ожиріння III ступеня. До цього пункту належать також захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функції. Згідно з Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, Хвороби системи кровообігу (I00-I99), їх наслідки до статті 39 включено: хвороби, що характеризуються підвищеним кров`яним тиском I10-I15 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія), пункт «в» графи ІІ - гіпертонічна хвороба II стадії - обмежено придатні до військової служби. Відповідно до Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Хвороби системи кровообігу (I00-I99), їх наслідки, стаття 39: особи з підвищеним артеріальним тиском підлягають обстеженню в закладі охорони здоров`я (установі). Стадія гіпертонічної хвороби встановлюється з урахуванням рівня АТ та наявності об`єктивних ознак ураження органів-мішеней. Експертний діагноз гіпертонічної хвороби формулюється з визначенням її стадії та характеру ураження органів-мішеней. До пункту «в» належить гіпертонічна хвороба II стадії. Виходячи з наведених правових норм у їх сукупності, а також положень Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Отже, перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить у компетенцію адміністративного суду. З огляду на визначений позивачем предмет спору у справі, суд перевіряє законність постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення. Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І наведеного вище Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП належать до позаштатних постійно діючих ВЛК. Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК. Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, найбільш досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні, головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону. Персональний склад ВЛК районного (міського), обласного ТЦК та СП визначаються наказами відповідних керівників ТЦК та СП. Порядок проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення придатності до військової військовозобов`язаних визначений главою 3 розділу ІІ Положення №

402. Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_7 на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП. Згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Абз. 3 п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації. Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»; Обмежено придатний до військової служби. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд. Придатний (або непридатний) до військової служби за військовою спеціальністю: (вказати спеціальність). Відповідно до пунктів 20.1, 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК. Згідно з підпунктом «г» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 одночасно з постановою про обмежену придатність до військової служби ВЛК приймає постанову про придатність до військової служби за військовою спеціальністю. Відповідно до пункту 20.4 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «обмежено придатний до військової служби». За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «обмежено придатний до військової служби»; «придатний до військової служби». У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби». Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеного 24.11.2023 медичного огляду позивача військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято постанову, якою позивача визнано обмежено придатним до військової служби на підставі ст.ст. 13б, 39в графи ІІ Розкладу хвороб. Медичний огляд під час визначення ступеня придатності до військової служби проводився після стаціонарного обстеження в умовах спеціалізованого закладу охорони здоров`я. Оскаржуючи постанову військово-лікарської комісії, позивач висловлює незгоду з визнанням його обмежено придатним до військової служби, однак не зазначає про порушення вимог Положення № 402 під час проведення медичного огляду та прийняття постанови, не зазначає про допущені відповідачем процедурні порушення при прийнятті оскаржуваного рішення. Позивачем не наведено доводів щодо неналежного проведення медичного огляду, не зазначено, в чому виявилася така неналежність (а саме порушення процедури прийняття рішення). Наявними у справі доказами не підтверджено незастосування методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби, порушення процедури проведення медичного огляду, що призвело до неправомірного висновку щодо стану здоров`я позивача та ступеню придатності до військової служби. Підстави вважати, що постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлена довідкою ВЛК № 229/4456 від 24.11.2023, є протиправною за процедурою її прийняття відсутні. Отже, позовні вимоги про скасування такої довідки не підлягають задоволенню. У разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської щодо визнання позивача обмежено придатним до військової служби у воєнний час, позивач має право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку. Позивач додав копію заяви ОСОБА_1 , адресованої Центральній військово-лікарській комісії, про скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 №229/4456 від 24.11.2023, та винесення постанови про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби. Водночас, у матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 з вказаною заявою до Центральної військово-лікарської комісії (її надсилання та вручення адресату) та відомості про результати її розгляду. Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові від 07.12.2018 у справі № 819/630/17, виключено на лікарські комісії покладений обов`язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та військовозобов`язаних. У свою чергу, позивач не позбавлений права на проходження повторного обстеження стану здоров`я військово-лікарською комісією для встановлення ступеня придатності до військової служби. Слід зазначити, що матеріали справи не містять підтверджень про призначення позивача відповідачем на посаду водія. Відомості з доказами на їх підтвердження про призов позивача на військову службу за мобілізацією, зарахування позивача до списків особового складу військової частини та призначення на посаду у матеріалах справи також відсутні. Як наслідок, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призначення ОСОБА_1 на посаду водія бронетранспортера Збройних Сил України та похідні вимоги про зобов`язання відповідача направити позивача на повторний огляд ВЛК, та у разі визнання обмежено придатним до військової служби призначити на посаду, що відповідає його спеціальності, не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому. Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко