Постанова КГС ВС № 910/9939/18

УХВАЛА (ДОДАТКОВА) 16 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/9939/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В., розглянув у порядку письмового провадження клопотання Компанії «Ворлд ОФ Гольф СА» (World of Golf SA; далі - Компанія, відповідач, заявник) про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» (далі - ТОВ «Новий друк», позивач) до Компанії про стягнення 43 869,44 євро, що еквівалентно 1 353 925,11 грн. ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ «Новий друк» звернулося до суду з позовом до Компанії про стягнення 43 869,44 євро, що еквівалентно 1 353 925,11 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині оплати вартості поставленого товару.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 04.02.2026, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 06.05.2026 залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.

4. Верховний Суд ухвалою від 07.07.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Новий друк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі № 910/9939/18 закрив на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. У підпункті 10.1. пункту 10 ухвали від 07.07.2026 Суд вказав таке: «Також у відзиві на касаційну скаргу Компанія наводить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 35 000,00 грн, зазначивши, що докази в підтвердження розміру останніх будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 129 ГПК України, та просить Суд витрати на професійну правничу допомогу, інші витрати відповідача покласти на позивача».

6. Компанія 13.07.2026 через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з клопотанням про приєднання доказів витрат на правову допомогу до матеріалів справи; ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат за розгляд касаційної скарги ТОВ «Новий друк». У клопотанні Компанія просить Суд стягнути з позивача на користь відповідача 40 800,00 грн витрат на правову допомогу. 6.1. До матеріалів клопотання Компанія, як вказано у ньому, додала такі документи: « 1. акт касація новий друк .pdf. 2. квитанція про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ ДРУК» 22891092.pdf».

7. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2026 прийняв до розгляду клопотання Компанії про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9939/18, повідомив учасників справи, що розгляд клопотання Товариства відбудеться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та постановив, що учасники справи мають право подати письмові пояснення, заперечення щодо клопотання Компанії.

8. Від ТОВ «Новий друк» 15.07.2026 через систему «Електронний суд» надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі. За змістом заперечень ТОВ «Новий друк» просить Суд відмовити відповідачу у задоволенні його клопотання, у зв`язку з недоведеністю реальності, дійсності, необхідності заявлених витрат, неналежністю поданого відповідачем доказу у підтвердження таких витрат, неспівмірністю заявлених витрат з обсягом і характером роботи; у разі встановлення Судом підстав для часткового відшкодування, ТОВ «Новий друк» просить Суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача, до розумного та співмірного розміру.

9. Розглянувши клопотання Компанії, заперечення ТОВ «Новий друк», дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

10. У силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

11. За пунктами 6 та 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правничої допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

12. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

13. Верховний Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

14. Колегія суддів, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, застосовує у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правові висновки Верховного Суду такого змісту: - право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19); - процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21); - відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17); - за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України подання доказів оплати гонорару адвоката не є обов`язковою умовою для розподілу витрат на професійну правничу допомогу і сам факт нездійснення оплати на момент подання заяви про розподіл судових витрат не перешкоджає їх розподілу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

15. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (викладеною, зокрема, в додатковій ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20) для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

16. З огляду на зазначене вище у цій ухвалі (додатковій), Судом встановлено, що від Компанії до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, зокрема, зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 35 000,00 грн; докази в підтвердження розміру останніх будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 129 ГПК України; витрати на професійну правничу допомогу, інші витрати відповідача останній просить покласти на позивача.

17. Компанія у строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ухвали від 07.07.2026), а саме 13.07.2026 (з урахуванням того, що останній день строку припадав на вихідний день) подала до Верховного Суду через «Електронний Суд» клопотання про: приєднання доказів витрат на правову допомогу до матеріалів справи; ухвалення додаткового рішення у справі з питання розподілу судових витрат, та до якого (клопотання) додано докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу [див. підпункт 6.1. пункту 6 цієї ухвали (додаткової)].

18. Ураховуючи правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, які викладені у пункті 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункті 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 917/304/21, колегія суддів дійшла висновку, що Компанія заявила про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та строк, які визначені чинним законодавством, зокрема, частиною восьмою статті 129 ГПК України, та заявник дотримався вимог, які передбачені статтями 124, 126, 129 ГПК України.

19. До клопотання Компанії додано квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувачів ЄСІТС, а саме ТОВ «Новий друк» (№ 7951817, дата доставки - 13.07.2026, час - 17:15).

20. Таким чином, Компанією дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

21. Правові підстави для залишення без розгляду клопотання Компанії про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду або відмови в задоволенні такої заяви у зв`язку з недотриманням останнім вимог, передбачених статтями 80, 124, 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України, відсутні.

22. Як убачається зі змісту поданого клопотання, Компанія просить стягнути з ТОВ «Новий друк» витрати на правничу допомогу, понесені заявником у зв`язку з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції у розмірі 40 800,00 грн.

23. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

24. У силу приписів статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

25. У матеріалах справи міститься, зокрема, відзив Компанії на касаційну скаргу, підписаний представником відповідача (адвокатом Артемовим А.О.), у якому останній заперечував проти доводів скаржника та просив Суд касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Новий друк» у справі закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; у разі розгляду касаційної скарги по суті, касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

26. Згідно з ухвалою Суду від 08.06.2026 зі справи розгляд касаційної скарги ТОВ «Новий друк» призначений на 07.07.2026 о 13:00. Відповідно до протоколу судового засідання від 07.07.2026 судове засідання розпочалося о 14:54:17 та закінчилося о 15:26:08.

27. У судовому засіданні, яке відбулося 07.07.2026 у місті Києві, інтереси Компанії у суді касаційної інстанції представляв адвокат Артемов А.О. на підставі відповідного ордеру на надання правничої (правової) допомоги, який міститься в матеріалах цієї справи.

28. Матеріали справи містять копії таких документів: - копію договору від 19.04.2024 про надання правової (правничої) допомоги; - копію додатку № 1 від 19.04.2024 «Вартість послуг правової (правничої) допомоги» до договору від 19.04.2024 про надання правової (правничої) допомоги (у якому передбачено як фіксовану, так і погодинну оплату послуг залежно від виду правничої допомоги); - копію ордеру від 23.04.2024 на надання правничої (правової) допомоги, який виданий на ім`я адвоката Артемова Антона Олексійовича; - копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на ім`я Артемова Антона Олексійовича; - копію акта від 10.07.2026 № 3 передачі-приймання наданих послуг з правової (правничої) допомоги до договору.

29. Суд відзначає дати документів, які надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умови договору від 19.04.2024 про надання правової (правничої) допомоги, сутність представництва у суді.

30. Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

31. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону). 31.1. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати. 31.2. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

32. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

33. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд указав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

34. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

35. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

36. Водночас на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

37. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

38. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

39. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

40. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

41. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

42. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

43. У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи».

44. Таким чином, вирішуючи заяву / клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

45. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

46. Водночас згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

47. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України, є належними і допустимими.

48. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Компанією на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту: «

127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)»; «

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку»; «

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18»; «

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права»; «

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».

49. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

50. Верховний Суд виходить з того, що з акта від 10.07.2026 № 3 передачі-приймання наданих послуг з правової (правничої) допомоги вбачається, що адвокатом Артемовим А.О. надані такі послуги Компанії: (1) вивчення матеріалів справи - касаційної скарги, вивчення наведених позивачем постанов ВС КГС, погодження з клієнтом сформованих правових позицій та доказової бази з одночасним перекладання на англійську мову - 10 годин, ціна послуги 12 000,00 грн; (2) підготовка та подання заперечення проти відкриття провадження у справі - 6 годин, ціна послуги 7 200,00 грн; (3) підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу - 12 годин, ціна послуги 14 400,00 грн; (4) підготовка та участь у судовому засіданні, включно з дорогою з м. Вишгорода до ВС КГС міста Києва, очікуванням, перекладом положень засідання для клієнта на англійську мову, суті заяв та твердження позивача - 6 годин, ціна послуги 7 200,00 грн.

51. Щодо включення вартості послуги (1), яка наведена в акті, до складу витрат на оплату послуг адвоката, слід зазначити, що означене фактично поглинається послугою (3); водночас погодження з клієнтом сформованих правових позицій та доказової бази є складовою підготовки відзиву на касаційну скаргу і з огляду на принципи необхідності і розумності не включаються Судом у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. 51.1. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 зі справи № 910/789/21 послугою з підготовки відзиву на касаційну скаргу охоплюється не лише його складення, а також послуги з вивчення касаційної скарги, аналізу судової практики та позицій Верховного Суду, визначених у касаційній скарзі.

52. Щодо включення вартості послуги (2), яка наведена в акті, до складу витрат на оплату послуг адвоката, слід зазначити, що заперечення Компанії проти відкриття провадження у справі відхилені Судом згідно з ухвалою від 08.06.2026 як такі, що не містять підстав для застосування положень ГПК України щодо відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі (про що обґрунтовано зазначило ТОВ «Новий друк» у своїх запереченнях на клопотання Компанії), і з огляду на принципи необхідності і розумності також не включаються Судом у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

53. Стосовно послуги представництва у судовому засіданні 07.07.2026 (в яку відповідачем включено підготовку та участь у судовому засіданні, включно з дорогою з м. Вишгорода до ВС КГС міста Києва, очікування, переклад положень засідання для клієнта на англійську мову, суті заяв та тверджень позивача), то, як свідчить протокол судового засідання від 07.07.2026, у судовому засіданні був присутній керівник Компанії як вільний слухач, проте синхронний переклад на англійську мову положень засідання, суті заяв та тверджень представника позивача представником відповідача (адвокатом Артемовим А.О.) для керівника Компанії не здійснювався. Спілкування адвоката з клієнтом з приводу представництва інтересів у суді також є складовою підготовки відзиву на касаційну скаргу. Ураховуючи викладене, послуги з представництва у судовому засіданні 07.07.2026 слід відшкодувати у розмірі 6 450,00 грн [ураховуючи вартість ціни послуги - 2 150,00 грн за год. згідно з додатком № 1 від 19.04.2024 «Вартість послуг правової (правничої) допомоги» до договору], оскільки час, витрачений адвокатом на прибуття до суду та очікування судового засідання, є складовою правничої допомоги, і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, у додатковій постанові Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

54. Щодо послуги з підготовки відзиву на касаційну скаргу, то Суд ураховує, що: - по-перше, правова позиція Компанії з моменту подачі відзиву на позовну заяву у суді першої інстанції стала та не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося; - по-друге, адвокат Артемов А.О., у тому числі, надавав правову допомогу Компанії в суді апеляційної інстанції, а також підписав відзив на апеляційну скаргу, тому, відповідно, обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають; - по-третє, відзив на касаційну скаргу містить тези та висновки, які вже були зазначені адвокатом Артемовим А.О. в інших документах, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу; - по-четверте, послуга з підготовки відзиву на касаційну скаргу поглинає послуги, окреслені у пункті (1) акта від 10.07.2026 № 3 передачі-приймання наданих послуг з правової (правничої) допомоги, та спілкування адвоката з клієнтом з приводу представництва інтересів у суді [див. міркування Суду, викладені у пунктах 51-53 цієї ухвали (додаткової)].

55. Отже, на переконання Суду, заявлений відповідачем розмір гонорару 14 400,00 грн за підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу є співмірним, пропорційним, такі витрати є необхідними та в повній мірі відповідають принципам справедливості, розумності та реальності.

56. Ураховуючи наведене, оцінивши доводи клопотання Компанії та заперечення ТОВ «Новий друк», виходячи з наведених вище критеріїв, їх оцінки, викладеної у цій ухвалі (додатковій), та керуючись статтями 2, 80, 73, 75-79, 123, 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Новий друк» на користь Компанії 20 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірними з правничою допомогою у суді касаційної інстанції. В іншій частині клопотання Суд не покладає такі витрати на позивача. Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Компанії «Ворлд ОФ Гольф СА» (World of Golf SA) про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9939/18 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» на користь Компанії «Ворлд ОФ Гольф СА» (World of Golf SA) витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 20 850,00 грн.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. У задоволенні іншої частини клопотання Компанії «Ворлд ОФ Гольф СА» (World of Golf SA) про ухвалення додаткового рішення відмовити. Ухвала (додаткова) набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова