Постанова 4851 № 520/35889/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2026 р. Справа № 520/35889/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/35889/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №520/35889/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з грудня 2019 року по квітень 2024 року в розмірі 468 831,42 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року по справі № 520/35889/23 у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 та прийняти постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі. Розгляд справи просив здійснювати без участі позивача та його представника. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 378 КАС України та безпідставно відмовив у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, у частині виплати нарахованої суми пенсії понад два місяці не виконано, що відповідно до частини третьої статті 378 КАС України є самостійною підставою для зміни способу його виконання шляхом стягнення відповідних коштів із суб`єкта владних повноважень. Вважає помилковими висновки суду про відсутність підстав для зміни способу виконання рішення через недостатність бюджетного фінансування, оскільки закон не ставить застосування такого способу виконання у залежність від наявності бюджетних асигнувань. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно застосував правові висновки Верховного Суду, сформульовані до набрання чинності Законом України № 4094-IX, яким статтю 378 КАС України доповнено новою самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у адміністративній справі № 520/35889/23 - задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення обчислення та перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки від 13.10.2023 №100/32131 за вих. №33/41-8830 про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року, яка була надана ГУ ПФУ в Харківській області. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести обчислення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки від 13.10.2023 №100/32131 за вих. №33/41-8830 про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ України, станом на листопад 2019 року, з урахуванням зазначених у довідці від 13.10.2023 №100/32131 за вих. №33/41-8830 складових грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 21.03.2024. На виконання вказаного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі №520/35889/23, відповідачем з 01.12.2019 здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі нової довідки про грошове забезпечення №100/32131 від 13.10.2023 за вих.№33/41-8830 та нараховано різницю в пенсії у розмірі 469697,47 грн, яку внесено до Реєстру судових рішень. Згідно відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 13.05.2026, копія якої міститься в матеріалах справи, сума доплати різниці в пенсії , яку нараховано на виконання рішення суду по справі №520/35889/23, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Відмовляючи у задоволенні вимог заяви позивача, поданої у порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу і порядку виконання рішення суду шляхом заміни зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити виплату на стягнення конкретної грошової суми фактично змінює обраний судом спосіб захисту порушеного права, що є недопустимим. При цьому суд зазначив, що відповідачем вжито заходів щодо виконання рішення суду, а невиплата нарахованих коштів зумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування, що не є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон - 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. За приписами статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Тобто з приведеного вище вбачається, що звернення до суду у зазначеній категорії справ є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України. Водночас, з 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 378 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3. При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Так, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України). Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, за змістом вказаної норми КАС України з 19.12.2024 у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання останнім законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення, зокрема шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Колегія суддів враховує, що справа, яка переглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі № 520/35889/23, яке набрало законної сили 21.03.2024, відповідачем в квітні 2024 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки про грошове забезпечення №100/32131 від 13.10.2023 за вих.№33/41-8830 та нараховано різницю в пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2019 в розмірі 469697,47 грн. Наведене підтверджується листом ГУ ПФУ в Харківській області від 13.05.2026 (а.с. 79-зворот) та доданим до нього розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №2003011351 стосовно ОСОБА_1 (а.с. 81-82). У вказаному листі від 13.05.2026 відповідачем повідомлено, що виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням провадиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Також зазначено, що відповідно до вказаного Порядку в жовтні 2025 року розпочато погашення заборгованості за рішенням суду по справі № 520/35889/23 та в період з жовтня 2025 року по квітень 2026 року виплачено 866,05 грн. Повідомлено, що залишок невиплачених коштів на виконання рішення по справі № 520/35889/23 буде виплачено відповідно до Порядку та в межах виділених коштів за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету. Позивач в поданій до суду першої інстанції заяві про зміну способу порядку виконання судового рішення, а також в апеляційній скарзі підтверджує виплату йому відповідачем частини нарахованої доплати в сумі 866,05 грн Таким чином, з наведеного вбачається, що, незважаючи на проведення відповідачем перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №520/35889/23 та нарахування позивачу різниці в пенсії у розмірі 469 697,47 грн, станом на момент звернення позивача із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення зазначена сума фактично не була виплачена у повному обсязі. Відповідачем виплачено лише 866,05 грн, тоді як решта суми підлягає виплаті в межах бюджетних призначень відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №

821. Отже, на момент звернення позивача до суду із заявою, поданою в порядку статті 378 КАС України, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №520/35889/23 в частині фактичної виплати нарахованої різниці пенсії не було виконано понад два місяці з дня набрання ним законної сили. За таких обставин спірні правовідносини підпадають під дію абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України. Колегія суддів наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане. Колегія суддів вважає помилковими мотиви суду першої інстанції, покладені в основу відмови у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, оскільки положеннями абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-IX чітко перебачено, що невиконання судового рішення у справах про пенсійні виплати протягом двох місяців є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Враховуючи викладене та те, що з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили минуло більше двох місяців, однак фактичну виплату заборгованості здійснено не було, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі шляхом стягнення з ГУ ПФУ відповідних виплат, що зумовлює прийняття рішення про задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з підпунктом 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 по справі № 520/35889/23 скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі №520/35889/23. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року по справі № 520/35889/23 - скасувати. Ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року по справі № 520/35889/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під`їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року по справі № 520/35889/23 суми нарахованої доплати пенсії за період з грудня 2019 року по квітень 2024 року в розмірі 468 831 (чотириста шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна) гривня 42 коп. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін