Ухвала КАС ВС № 520/1944/23
від 31.05.2024 · АдміністративнаУХВАЛА про повернення касаційної скарги 31 травня 2024 року м. Київ справа № 520/1944/23 провадження № К/990/21228/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №520/1944/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в: У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області неправомірними; - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.11.2022 №963260180495 про відмову у перерахунку пенсії, як очевидно незаконне, більш того, очевидно всупереч рішенню суду; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 13.12.2019 перерахунок, донарахування та виплату призначеної пенсії за вислугу років згідно з частиною другою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції на час призначення позивачу пенсії), частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УІІ у редакції з урахуванням Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7- р(ІІ)2019, на підставі додатково поданих документів - довідки прокуратури Харківської області від 10.03.2020 №18-135, з 17.02.2021 згідно довідки №21-249 від 19.04.2021 про заробітну плату за посадою слідчого прокуратури району, у розмірі 90 відсотків від суми вказаної заробітної плата без обмеження максимального розміру та проведення доплати з урахуванням раніше мною отриманих сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у подальшому проводити перерахунок призначеної пенсії за вислугою років за відповідними документами - без обмеження граничного розміру пенсії у розмірі 90% заробітної плати відповідної категорії працівників прокуратури; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити різницю ( доплату ) суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією за період 13.12.2019 - по час такого перерахунку, з урахуванням (доданням ) до суми заборгованості за минулий період - 3-х % річних, інфляційних витрат та пені; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплату різниці суми (доплату) між нарахованою після перерахунку різницею та фактично отриманою пенсією здійснювати разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду своїм від 15.05.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку та просив скасувати. Ухвалами Верховного Суду від 29.01.2024 та від 20.02.2024 касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №520/1944/23 повернуті. 31.05.2024 до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №520/1944/23. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов такого висновку. За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке. З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що справа №520/1944/23, розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження. Верховний Суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково в тому разі: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз конструкції частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що зазначена норма містить дві умови, які в сукупності складають зміст категорії «підстави касаційного оскарження судових рішень». Зміст першої з цих умов полягає у тому, що у касаційній скарзі обов`язково має зазначатися, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржених судових рішень. Ця умова має бути дотримана під час касаційного оскарження усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України - рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, та постанов суду апеляційної інстанції. Своєю чергою друга умова передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, окрім зазначення неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, має також навести одну з обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, підставою для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, що не належать до справ незначної складності, є (1) зазначення фактів неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, (2) та обов`язкове обґрунтуванням наявності однієї або кількох обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. Натомість за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тобто аналіз норми пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов`язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження. Тому (1) окрім наведення обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу в справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), (2) мусить зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень. Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не обґрунтовані підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України, у її логічному взаємозв`язку з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а саме: не обґрунтовано та не зазначено підстав оскарження рішення, ухваленого у справі незначної складності. Пункт 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. З огляду на те, що ОСОБА_1 не зазначив передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, ухвалених у справі, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись ст. 248, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №520/1944/23 повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржникові надіслати копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Суддя А.А. Єзеров