Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/11023/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" червня 2026 р. Справа № 910/11023/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Руденко М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Барсук М.А. при секретарі Реуцькій Т.О. за участю представників сторін: від апелянта: не з`явився; від позивача: не з`явився; від відповідача: Грекова Л.В., ордер АІ № 2237151 від 22.06.2026; від третіх осіб 1-4: не з`явились, розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.03.2026 про повернення позовної заяви у справі № 910/11023/25 (суддя - Ковтун С.А.) за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріл Діл" треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 3) товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МІТЕХ" 4) товариство з обмеженою відповідальністю "Вертон Технолоджі" про витребування майна,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року позивач (ОСББ "Лазурний блюз") звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача (ТОВ "Ріл Діл") про витребування з незаконного володіння об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна (далі - РНОНМ) 911746280000: квартири АДРЕСА_1 , манс. 2 рів. поверсі 26+1,2,3 рів.манс., по АДРЕСА_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приміщення, витребування якого є предметом позову, та право власності на яке зареєстровано за відповідачем, є технічним приміщенням, належить до допоміжних приміщень та є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку АДРЕСА_2 . Обґрунтовуючи свої доводи позивач посилається на те, що спірне приміщення розташовано на технічному поверсі будинку АДРЕСА_2 , який є горищем, і у технічному паспорті будинку, виготовленого станом на 25.01.2012, відсутні відомості про наявність на технічному поверсі квартири АДРЕСА_3 . В свою чергу, заперечення відповідача (ТОВ "Ріл діл") зводяться до того, що надані позивачем докази (технічний паспорт, проектна документація) не підтверджують належність спірного приміщення до технічних приміщень, оскільки у технічний паспорт були внесені зміни, а надана проектна документація не містить даних про її розгляд, погодження, проходження експертизи та затвердження. Натомість, на думку відповідача, підтвердженням належності квартири АДРЕСА_3 до житлових приміщень є обставини щодо набуття ОСОБА_2 права власності на це майно внаслідок участі у Фонді фінансування будівництва, управителем якого було товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія (далі - ТОВ "ФК") "МІТЕХ". Позивач з 2016 року отримував внески з власників спірної квартири, як з житлового приміщення. У 2019 році позивач відступив право вимоги заборгованості зі сплати внесків, що виникла у попередніх власників спірної квартири, ТОВ "Вертон Технолоджі". 13.11.2025 судом першої інстанції залучено третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "ФК "МІТЕХ" та ТОВ "Вертон Технолоджі". 12.03.2026 до господарського суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" (далі - ПрАТ "МІК "ІСІ"), як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору про витребування з чужого незаконного володіння у ТОВ "Ріл Діл" квартири АДРЕСА_4 (РНОНМ 911746280000), на користь ПрАТ "МІК "ІСІ". В обґрунтування своїх вимог ПрАТ "МІК "ІСІ" покладає обставини відновлення свого права власності на квартиру АДРЕСА_3 , як на індивідуально визначене майно, яке вибуло з володіння заявника та підлягає захисту відповідно до ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України. ПрАТ "МІК "ІСІ" вважає, що після завершення будівництва будинку АДРЕСА_5 стала окремим об`єктом нерухомості та цивільного обігу, право власності на яке належить йому. А тому, на думку АТ "МІК "ІСІ", відчуження ТОВ "ФК "МІТЕХ" майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , а також реєстрація за наступними набувачами права власності на спірне майно не призводить до виникнення права власності на неї, і добросовісність такого набуття цими особами майна не перешкоджає його витребуванню за вимогою ПрАТ "МІК "ІСІ", як дійсного власника. Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2026 повернуто ПрАТ "МІК "ІСІ" позовну заяву і додані до неї документи на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що спір який існує між ОСББ "Лазурний блюз" до ТОВ "Ріл Діл" не стосується статусу майна, як об`єкту права власності, а виключно пов`язаний з його функціональним призначенням - забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців та належності до технічних (допоміжних) приміщень. Правовідносини які є предметом дослідження в рамках позовних вимог ОСББ "Лазурний блюз" до ТОВ "Ріл Діл" та правовідносини, що виникли між ПрАТ "МІК "ІСІ" та ТОВ "Ріл Діл" з приводу спірної квартири, є різними за походженням правової природи виникнення конфлікту, а отже виникають не з одних правовідносин, не є самостійними вимогами на предмет спору у розумінні ст. 49 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України. Не погоджуючись із вказаною ухвалою ПрАТ "МІК "ІСІ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 17.03.2026 у справі № 910/11023/25 та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву ПрАТ "МІК "ІСІ" прийняти до провадження для спільного розгляду з позовом ОСББ "Лазурний блюз" до ТОВ "Ріл Діл" про витребування майна з чужого незаконного володіння у справі № 910/11023/25. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказував на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що спір у справі виник з матеріальних правовідносин щодо однакового предмету спору: за первісним позовом ОСББ "Лазурний блюз" щодо витребування квартири АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння ТОВ "Ріл Діл", а за позовом ПрАТ "МІК "ІСІ", як третьої особи з самостійними вимогами, також щодо витребування квартири № 319а з чужого незаконного володіння - ТОВ "Ріл Діл". Більш того вимоги ОСББ "Лазурний блюз" та ПрАТ "МІК "ІСІ" пов`язані між собою поданими доказами на яких ґрунтуються позовні вимоги та деякими підставами позову. А отже, первісний позов ОСББ "Лазурний блюз" та позов ПрАТ "МІК "ІСІ", яке заявляє самостійні вимоги на предмет спору, є взаємопов`язаними. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/11023/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 прийнято до розгляду апеляційну скаргу ПрАТ "МІК "ІСІ" та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11023/25. 08.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11023/25. 09.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСББ "Лазурний блюз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 17.03.2026 без змін. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу в повному обсязі з`ясував правовідносини, які є предметом дослідження в рамках позовних вимог ОСББ "Лазурний блюз" до ТОВ "Ріл Діл" та правовідносини, що виникли між ПрАТ "МІК "ІСІ" та ТОВ "Ріл Діл" з приводу спірної квартири та встановив, що вони є різними за походженням правової природи виникнення конфлікту, а отже виникають не з одних правовідносин, не є самостійними вимогами на предмет спору у розумінні ст. 49 ГПК України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 розгляд апеляційної скарги здійснювати з повідомленням учасників справи. Справу призначено на 09.06.2026. 09.06.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 розгляд справи призначено на 23.06.2026. 23.06.2026 через систему "Електронний суд" від представник апелянта надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, зазначив, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити та скасувати оскаржену ухвалу. У судовому засіданні, 23.06.2026 представник відповідача не заперечив проти вимог апеляційної скарги. Представник позивача, третіх осіб та апелянта у судове засідання не з`явились, про причини неявки позивач та треті особи суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також рекомендованим листом з повідомленням ("Укрпошта") (а.с. 203-218, 220-223 том 6). Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету. Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, третіх осіб та апелянта у судовому засіданні 23.06.2026. Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСББ "Лазурний блюз" звертаючись з позовною заявою до ТОВ "Ріл Діл" про витребування нерухомого майна з незаконного володіння, обґрунтовує свої вимоги тим, що право власності на вказане майно зареєстровано за відповідачем, є технічним приміщенням, належить до допоміжних приміщень та є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку № АДРЕСА_1 у місті Києві. Обґрунтовуючи свої доводи позивач посилається на те, що спірне приміщення розташовано на технічному поверсі будинку № АДРЕСА_1 у місті Києві, який є горищем, і у технічному паспорті будинку, виготовленого станом на 25.01.2012, відсутні відомості про наявність на технічному поверсі квартири 319а. В свою чергу, підставами звернення з позовом ПрАТ "МІК "ІСІ" є відновлення свого права власності на квартиру № 319а, як на індивідуально визначене майно, яке вибуло з володіння заявника та підлягає захисту відповідно до ст.ст. 387, 388 ЦК України. ПрАТ "МІК "ІСІ" вважає, що після завершення будівництва будинку АДРЕСА_2 квартира № 319а стала окремим об`єктом нерухомості та цивільного обігу, право власності на яке належить йому. А тому, на думку ПрАТ "МІК "ІСІ", відчуження ТОВ "ФК "МІТЕХ" майнових прав на квартиру № 319а, а також реєстрація за наступними набувачами права власності на спірне майно не призводить до виникнення права власності на неї, і добросовісність такого набування цими особами майна не перешкоджає його витребуванню за вимогою ПрАТ "МІК "ІСІ" як дійсного власника. Перевіривши матеріали позовної заяви, що подана ПрАТ "МІК "ІСІ", як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги ПрАТ "МІК "ІСІ" не є подібними за змістом до характеру матеріальних відносин, на яких ґрунтуються претензії щодо заявленого предмету ОСББ "Лазурний блюз", що унеможливлює кваліфікувати вимоги ПрАТ "МІК "ІСІ" за критерієм спільності предмету спору. Отже вимоги ПрАТ "МІК "ІСІ" не є самостійними вимогами на предмет спору у розумінні ст. 49 ГПК України, не мають характеру самостійності. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне. Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу, врегульовано нормами ст. 49 ГПК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є дотримання таких критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмета спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (близький за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18, від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, від 11.11.2020 у справі № 912/2751/16, від 06.12.2023 у справі № 914/2191/18, від 19.03.2025 у справі № 912/930/24). Згідно із ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 цього Кодексу. Тобто, при пред`явленні третьою особою самостійних вимог щодо предмета спору, дії останніх розцінюються як дії відповідача при реалізації його права на пред`явлення зустрічного позову, а отже треті особи мають право пред`явити позовну заяву, до якої застосовуються правила, що регулюють пред`явлення зустрічного позову. Частиною 2 ст. 180 вказаного Кодексу визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору необхідно розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18). Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (подібна позиція сформована у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18). Тому позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. У постановах від 05.04.2024 у справі № 910/10699/21 та від 02.04.2018 у справі № 905/121/15 Верховний Суд визначив, що: 1) самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто, третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь; 2) самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що третя особа вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Така особа заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу, а її вимоги до відповідача є конкуруючими із вимогами позивача. Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі № 916/1743/18 зазначив наступне: "Суд виходить з того, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем". Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначила наступне: "Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем". Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 також зазначила, що "позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами". Необхідно розрізняти поняття "предмет спору" і "предмет позову". Так, предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2026 у справі № 910/13318/24, також аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 та постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 904/2181/22). Згідно з обставинами справи № 910/11023/25, вимогою за первісним позовом ОСББ "Лазурний Блюз" до ТОВ "Ріл Діл" є витребування квартири АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння ТОВ "Ріл Діл" на підставі ст. 388 ЦК України, внаслідок того, що квартира АДРЕСА_3 є допоміжним приміщенням, належить на праві спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку в особі ОСББ "Лазурний Блюз", які не надавали згоди на її відчуження, спірна квартира АДРЕСА_3 вибула з володіння співвласників багатоквартирного будинку не з їхньої волі. Зі змісту позовної заяви ПрАТ "МІК "ІСІ", вимогою ПрАТ "МІК "ІСІ", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до ТОВ "Ріл Діл" є витребування квартири АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння ТОВ "Ріл Діл" на підставі ст. 388 ЦК України, внаслідок того, що квартира АДРЕСА_3 належить ПрАТ "МІК "ІСІ", як забудовнику багатоквартирного будинку, який не надавав своєї згоди на її відчуження, спірна квартира АДРЕСА_3 вибула з володіння ПрАТ "МІК "ІСІ" не з його волі. Отже, предметом спору у справі № 910/11023/25 є об`єкт спірних правовідносин - квартира АДРЕСА_3 , щодо якої виник спір між ОСББ "Лазурний Блюз" до ТОВ "Ріл Діл", а позовна заява ПрАТ "МІК "ІСІ" також має саме самостійні вимоги щодо квартири АДРЕСА_3 , тобто безпосередньо відноситься до предмету спору у справі № 910/11023/25. Таким чином, спір у справі № 910/11023/25 виник з матеріальних правовідносин щодо однакового предмету спору: за позовом ОСББ "Лазурний Блюз" щодо витребування квартири АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння ТОВ "Ріл Діл", а за позовом ПрАТ "МІК "ІСІ", як третьої особи із самостійними вимогами, також щодо витребування квартири АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння ТОВ "Ріл Діл". Отже, позовна заява ПрАТ "МІК "ІСІ" є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні ч. 1 ст. 49 ГПК України, окрім того вимоги ОСББ "Лазурний Блюз" та ПрАТ "МІК "ІСІ", пов`язані між собою поданими доказами на яких ґрунтуються позовні вимоги та деякими підставами позову. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позов ОСББ "Лазурний Блюз" та позов ПрАТ "МІК "ІСІ", яке заявляє самостійні вимоги на предмет спору, є взаємопов`язаними, тому спільний розгляд позовних вимог АТ "МІК "ІСІ" разом з позовними вимогами ОСББ "Лазурний Блюз" є доцільним у рамках справи № 910/11023/25. Доводи апеляційної скарги спростовують висновок місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене. За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на вищевикладене, при прийнятті оскарженої ухвали судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм процесуального права, тож колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню (з огляду на вимоги апеляційної скарги), а ухвала господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/11023/25 підлягає скасуванню з направленням справи до господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви ПрАТ "МІК "ІСІ" третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України). Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 280, 281-284 ГПК України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/11023/25 частково задовольнити. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/11023/25 скасувати. Матеріали справи № 910/11023/25 направити до господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 15.07.2026. Головуючий суддя М.А. Руденко Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Барсук