LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824359/9068/25

від 13.07.2026 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/9746/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2026року місто Київ справа № 359/9068/25 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Борця Є.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У липні 2025 року позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №4570698 від 05 червня 2021 року в розмірі 39618,05 грн., яка складається з: простроченоїзаборгованості за сумою кредиту - 8892 грн., простроченої заборгованості за процентами - 29582,05 грн., простроченої заборгованості за комісією -1144 грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що 05 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4570698, згідно умов якого відповідач отримала 10400 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Вказував, що ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, а відповідач зі свого боку не виконала умови кредитного договору. Відповідно до п.3.2.6 кредитного договору №4570698 позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Зазначав, що підтвердженням добровільного укладення відповідачем договору є анкета позичальника від 05 червня 2021року, що заповнена позичальником. 29 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ«Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №76-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №4570698 від 05 червня 2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Посилався на те, що після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, а тому позивач, як новий кредитор, керуючись ст.ст.514, 1082, 1084 ЦК України просив стягнути з відповідача на свою користь кредитну заборгованість в загальній сумі 39618,05 грн. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2026 рокупозов ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» борг за договором споживчого кредиту №4570698 від 05 червня 2021 року в розмірі 39618,05 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що строк дії кредитного договору був чітко обмежений і закінчився 21червня 2021 року. Після цієї дати: відсутні будь-які правові підстави для нарахування процентів, оскільки договір не передбачає автоматичного продовження; пролонгація можлива лише за активною згодою позичальника. Вказував, що оскільки відповідач не подавала заяву про пролонгацію, не здійснювала оплат, які б свідчили про її намір продовжити договір, а відтак будь-яке подальше нарахування процентів є незаконним. Зазначав, що уматеріалах справи відсутні: банківські виписки про перерахування коштів; підтвердження зарахування коштів на рахунок відповідача; касові документи; первинні бухгалтерські документи. Вважає, що сам по собі кредитний договір не є безумовним доказом отримання коштів, оскільки лише фіксує намір сторін. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У порядку частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2021 року ОСОБА_1 оформлено анкету-заяву на кредит №4570698 на сайті: miloan.ua, в якій вказані персональні дані відповідача, як позичальника, визначена сума кредиту 10400 грн., строк кредитування 16 днів з 05 червня 2021 року по 21 червня 2021 року, комісія за надання кредиту 1144 грн. нараховується одноразово, проценти за користування кредитом 1,25% від фактичного залишку кредиту. В анкеті-заяві наявна таблиця, яка відображає процес оформлення та розгляду заяви №4570698, зокрема вказано, що заповнення заяви відбулось 05.06.2021 о 08:56:15, а підписання договору 05.06.2021 о 08:57:14. 05 чернвя 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) №4570698. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику фінансовий кредит у сумі 10400 грн., строком на 16 днів до 21 червня 2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п.п.6.1, 6.2 кредитного договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан». Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. За змістом п.6.3 вказаного договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору. В додатку №1 до договору сторонами визначений графік платежів, згідно з яким позичальник мав повернути суму кредиту з нарахованими відсотками та комісією в розмірі 13624 грн. Згідно з платіжним доручення №48018047 від 05 червня 2021 року платник ТОВ «Мілоан» здійснив переказ грошових коштів в розмірі 10400 грн. для отримувача ОСОБА_1 , банк отримувача -MASTERCARD, кредитний рах. № НОМЕР_1 , призначення платежу - згідно договору 4570698. Таким чином, позивачем доведено факт укладення 05 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит №4570698 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором F92683. Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання. А відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем доведено виникнення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 зобов`язальних правовідносин на відповідних договірних умовах, які були прийняті відповідачем, доведено факт надання відповідачу кредиту (позики). При цьому, відповідач не надала ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що на її картку за спірний період не зараховувалися кредитні кошти у розмірі 10400 грн. 29 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклав з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір відступлення прав вимоги №76-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступив позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту №4570698 від 05 червня 2021 року. З витягу із Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №76-МЛ від 29 вересня 2021 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором №4570698 від 05 червня 2021 року на суму 39618,05 грн. Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Надані позивачем вищезазначені докази підтверджують факт передачі ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4570698 від 05 червня 2021 року. Позивачем на підтвердження своїх вимог було надано відомість ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором №4570698 від 05 червня 2021 року та виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 05 червня 2021 року надано кредит у розмірі 10400 грн. та з 06 червня 2021 року відповідачу нараховувалися проценти за п.1.5.2 договору, а з 14 липня 2021 року також і за п.1.6, п.2.3.1.2 договору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконала, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією. Оскільки матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у розмірі 8892 грн., процентів у розмірі 29582,05 грн. та комісії у розмірі 1144 грн., а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вказаних сум. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що строк дії кредитного договору був чітко обмежений і закінчився 21 червня 2021 року, відповідач не подавала заяву про пролонгацію, не здійснювала оплат, які б свідчили про її намір продовжити договір, а відтак будь-яке подальше нарахування процентів є незаконним колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що сторонами у кредитному договорі було погоджено строк кредитування на 16 днів до 21 червня 2021 року. У п.2.2.2 вказаного договору зазначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. Згідно з п.2.2.3 після спливу строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Виходячи з п.2.3.1.1 та 2.3.1.2 для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил надання фінансових кредитів, але загалом строк кредитування не може перевищувати 60 днів. У п.6.1 договору вказано, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Мілоан» вбачається, що відсотки у розмірі 29582,05 грн. були розраховані за період з 06 червня 2021 року по 11 вересня 2021 року. При цьому з вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем були здійснені проплати на погашення заборгованості, а саме: 18 червня 2021 року у розмірі 850 грн. та 1040 грн., 06 липня 2021 року в розмірі 818 грн. та 468 грн. 18 червня 2021 року та 06 липня 2021 року була нарахована комісія за пролонгацію. Таким чином відповідачем вчинялися дії з метою продовження дисконтного періоду та відповідно пролонгації договору. Отже, нарахування процентів у розмірі 29582,05 грн. за період з 06 червня 2021 року по 11 вересня 2021 року відповідає умовам договору. Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні: банківські виписки про перерахування коштів; підтвердження зарахування коштів на рахунок відповідача; касові документи; первинні бухгалтерські документиспростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи. Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №4570698 від 05 червня 2021 року в розмірі 39618,05 грн. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2026 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»