Постанова 4824 № 362/2121/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/11022/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 червня 2026 року місто Київ справа № 362/2121/24 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А. за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення,постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації,- В С Т А Н О В И В: У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача, в якому просила: витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,061 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012, яка розташована в межах с. Гвоздів, Обухівського району Київської області, СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ділянка № НОМЕР_1 на її користь; скасувати за ОСОБА_3 державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,6392 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано у ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,061 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012 в межах відповідних координат поворотних точок, яка розташована в межах с. Гвоздів, Обухівського району Київської області, СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ділянка № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 . Скасовано за ОСОБА_2 державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,6392 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою, в якій просила роз`яснити заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року, а саме вказати, що державний кадастровий реєстратор Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» повинен скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,6392 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Заяву обгрунтовувала тим, що з метою виконання вказаного судового рішення вона звернулася до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою від 06 листопада 2025 року, в якій просила скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Вказувала, що на її заяву надійшла відповідь Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у м. Києві та Київській області, в якій вказана служба висловила позицію, що відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки. Водночас, згідно з ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Вважає, що судове рішення потребує роз`яснення, що саме Державний кадастровий реєстратор Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повинен скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,6392 га, кадастровий номер 221481500:03:044:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити її заяву. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що з метою виконання рішення суду необхідно скасувати не тільки речові права, але і кадастровий номер земельної ділянки та прибрати цю земельну ділянку з кадастрової бази, з кадастрової карти тощо і провести всі належні процедури. Таким чином звільнивши місце для реєстрації її земельної ділянки з метою усунення так званих накладок. Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України. Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для її задоволення. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положеннями ст.129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України. Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. За змістом положень ст.271 ЦПК України, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Виходячи із системного тлумачення положень ст.271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом. Зі змісту зазначеної процесуальної норми убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання. Суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання. Алогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 липня 2020 року у справі №128/2734/17 (провадження № 61-7334св20). Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від від 08 лютого 2023 року у справі №201/6544/20 зазначила, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає у зв'язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Крім того, колегія суддів звертає увагу на принцип правової визначеності, який є складовою верховенства права та закріплений у практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Принцип правової визначеності вимагає стабільності судових рішень, їх остаточності та обов`язковості для виконання. Відповідно до практики ЄСПЛ, правова визначеність означає, що жодна зі сторін не має права вимагати повторного перегляду остаточного і обов`язкового до виконання судового рішення лише з метою досягнення нового розгляду або нового вирішення справи (рішення ЄСПЛ у справах «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia, заява №52854/99) та «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява №3236/03)). ЄСПЛ наголошує, що втручання у справу, яка вже була остаточно вирішена судом, можливе лише у виняткових випадках та з метою виправлення суттєвих порушень прав людини. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 01 грудня 2025 року №З-4167/1/0-4612/6-25 за інформацією Відділу №6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ та згідно з даними НКС земельна ділянка з кадастровим номером 3221481500:03:044:0012 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15 квітня 2021 року. Скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221481500:03:044:0012 рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року у справі №362/2121/24 не зобов`язано. Речові права, які надходять до Державного земельну кадастру з ДРРП в порядку інформаційної взаємодії, на земельну ділянку з кадастровим номером 3221481500:03:044:0012, скасовані 16 серпня 2025 року. На даний час у державних кадастрових реєстраторів відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки. Згідно відповіді №2399532 від 01 березня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію за кадастровим номером 3221481500:03:044:0012 не знайдено. Доказів, щоб підтверджували невиконання заочного рішення в частині скасування за ОСОБА_2 державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,6392 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, матеріали заяви не містять. Доводи апеляційної скарги про те, що з метою виконання рішення суду необхідно скасувати не тільки речові права, але і кадастровий номер земельної ділянки та прибрати цю земельну ділянку з кадастрової бази, з кадастрової карти тощо і провести всі належні процедури, звільнивши місце для реєстрації її земельної ділянки з метою усунення так званих накладок колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року було витребувано у ОСОБА_2 , земельну ділянку, площею 0,061 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012 в межах відповідних координат поворотних точок, яка розташована в межах с. Гвоздів, Обухівського району Київської області, СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ділянка № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 та скасовано за ОСОБА_2 державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,6392 га, кадастровий номер 3221481500:03:044:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказаним рішенням не вирішувалося питання щодо скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у роз'ясненні судового рішення з підстав виконання вказаного судового рішення. Отже, на час постановлення ухвали суд діяв у межах процесуального закону. Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: