Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/1657/26

Справа № 344/1657/26 Провадження № 33/4808/243/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В. Суддя-доповідач Шигірт П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та її захисника Горина В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2026 року відносно неї, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнана винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору. Згідно постанови, 25 січня 2026 року о 03 год. 19 хв. по вул. Набережна ім. В. Стефаника вул. 22 Січня в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Skoda Fabia» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9.а ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що огляд на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» із використанням мундштука без зворотного клапана, що заборонено інструкцією з експлуатації та робить отримані результати недійсними. Також замір був виконаний без зміни насадки мундштука. Крім того зауважує, що технічне обслуговування приладу має проводитися кожні шість місяців, проте останнє градуювання відбулося 16 липня 2025 року, отже, на момент огляду термін його придатності минув. Це дає підстави стверджувати, що показники приладу не пройшли належного калібрування і не можуть вважатися допустимим доказом. Наголошує на порушенні процесуальних прав водія, зокрема, поліцейські проігнорували право особи на правову допомогу та не надали можливості залучити захисника до моменту складання протоколу. Також вказує, що їй не було вручено письмового направлення на медичний огляд у закладі охорони здоров`я, а лише усно запропоновано такий огляд, що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП та встановленому КМУ порядку. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі щодо неї у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 та її захисник Горин В.М. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Суд першої інстанції дотримався вимог зазначених норм права, дослідив докази, дав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованих висновків. Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574852 від 25.01.2026 року(а.с.1); роздруківкою газоаналізатора Драгер (а.с. 2); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння (а.с. 3); направленням на огляд в медичний заклад (а.с.4); копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.6); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 9); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.10). На відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції (а.с. 10), зафіксовано, як під час дії комендантської години працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Skoda Fabia» за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , під час спілкування з нею працівники поліції виявили у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови та запах алкоголю з порожнини рота. Після чого, працівники поліції запропонували водію пройти відповідний огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального приладу, детально кілька разів роз`яснивши цю процедуру, нащо остання спочатку відмовилася, але після роз`яснення їй наслідків такої відмови, погодилась та пройшла такий огляд. ОСОБА_1 за кілька спроб продула газоаналізатор, результат огляду був позитивний 1,81‰ проміле. З результатом водій погодилась і в медичний заклад їхати не бажала. Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог КУпАП та узгоджується з відеозаписами. Доводи апеляційної скарги про те, що огляд проводився із використанням мундштука без зворотного клапана та без його заміни, є голослівними та не підтверджені жодним належним доказом. Матеріали справи не містять жодних об`єктивних даних, які б свідчили про порушення встановленого порядку проведення огляду чи неправильне використання спеціального технічного засобу. Самі по собі припущення сторони захисту не можуть бути підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами. Безпідставними є й твердження апелянтки про те, що строк придатності або повірки приладу «Drager Alcotest 7510» сплинув на момент проведення огляду. Із наявного у матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки вбачається, що повірка проведена 16 липня 2025 року, а строк її чинності визначений до 16 липня 2026 року. Таким чином, на день проведення огляду, а саме 25 січня 2026 року, прилад був справним, мав чинну повірку та міг використовуватися для проведення огляду відповідно до вимог законодавства. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 погодилася з результатами огляду, із перебуванням у стані сп`яніння та визнала непотрібним проходити огляд в закладі охорони здоров`я. Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про порушення права на захист. Сам факт складення адміністративного матеріалу без участі захисника не є порушенням права на захист. У працівників поліції немає обов`язку надавати захисника громадянам. Таке твердження сторони захисту спростовується положеннями ст.271 КУпАП, згідно якої захисник може приймати участь у розгляді справи, а не під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення. При цьому під час судового розгляду як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді ОСОБА_1 користувалася професійною правничою допомогою, а тому її право на захист було забезпечене в повному обсязі. Також апеляційний суд відхиляє доводи про невручення письмового направлення до закладу охорони здоров`я. Із відеозапису вбачається, що після отримання позитивного результату тестування працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, однак вона від такої можливості фактично відмовилася, погодившись із результатом огляду, проведеного на місці. За таких обставин відсутні підстави вважати, що її право на проходження медичного огляду було порушено. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи. За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ф.С. Шигірт