Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/1442/26
від 21.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 344/1442/26 Провадження № 33/4808/304/26 Категорія ч.2 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В. Суддя-доповідач Шигірт Ф.С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та його захисника Любчика С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Палюги І.В. на постанову Івано-Фрнаківського міського суду Івано-Франківської області від 24 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн. судового збору. Як встановив суд, ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, вчинив правопорушення за таких обставин. 22 січня 2026 року о 23 годині 55 хвилин по вул.Дем`янів Лаз, кооператив «Ветеран» у місті Івано-Франківську, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW Х3», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 погодився у встановленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820» (ARHJ-0303), тест №5244. Результат огляду 0,99‰ проміле алкоголю у крові. Водій ОСОБА_1 із результатом не погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі з доповненнями захисник вважав постанову суду незаконною та необґрунтованою. Зазначив, що висновок суду про доведеність вини ґрунтується на недопустимих та неналежних доказах, а також на припущеннях. В матеріалах справи відсутній факт керування транспортним засобом, оскільки з відеозаписів поліцейських, вбачається, що автомобіль перебував у нерухомому стані, був припаркований біля місця проживання особи, двигун не працював, а сама особа знаходилася поза межами транспортного засобу, при цьому вона неодноразово заперечувала факт керування. Наголошується, що жодного належного й допустимого доказу, який би підтверджував саме керування транспортним засобом ОСОБА_1 , суду надано не було, а рапорти працівників поліції не можуть вважатися такими доказами, оскільки мають внутрішній службовий характер і не є об`єктивними та незалежними. Відтак ОСОБА_1 не може визнаватися суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння та не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки погоджувався його пройти, однак сам огляд проводився з істотними порушеннями встановленої процедури. Зокрема, використання спеціального технічного засобу відбулося одразу після куріння, без дотримання необхідного часу очікування, що могло вплинути на результат, а також із порушенням правил встановлення мундштука та проведення самотестування приладу. У зв`язку з цим результати такого огляду не можуть визнаватися достовірними та допустимими доказами. Крім того, працівники поліції не дотрималися вимог інструкції щодо направлення особи до медичного закладу, не оформили відповідне направлення, не роз`яснили наслідки відмови від огляду та фактично проігнорували обставини, що особа не була водієм і не підлягала такому огляду. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_1 у справі. ОСОБА_1 та його захисник Любчик С.Р. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи, допитавши свідка та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Розглядаючи справу суд першої інстанції дотримався наведених вимог законодавства та вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за обставин наведених в оскаржуваній постанові, дійшов правильних висновків. Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573247 від 23.01.2026 року (а.с.1); роздруківкою приладу Драгер з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 0,99‰ (а.с.2-3); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння (а.с.4); свідоцтвом про повірку технічного приладу (а.с.6); довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.8); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.13). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків. З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. На відеозаписах з камер працівників поліції (а.с.13), зафіксовано момент приїзду працівників патрульної поліції, яким інший працівник поліції - спеціаліст-криміналіст підтвердив, що за кермом зупиненого автомобіля перебував саме ОСОБА_1 , який перебуває у стані сп`яніння. За даним фактом ним було складено рапорт про зупинку транспортного засобу марки «BMW Х3», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, та викликано на місце події наряд патрульної поліції. ОСОБА_1 заперечень з даного приводу не висловлював. Окрім того, на наявних у матеріалах справи відеозаписах зафіксовано виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, роз`яснення водієві необхідності проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки чи у спеціалізованому медичному закладі. Під час спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції він не заперечував факт керування ним транспортним засобом та одразу погодився із оглядом на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Після того, як технічний засібу показав наявність алкоголю в видихуваному повітрі, ОСОБА_1 з ним не погодився, проте пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився. На згаданих відеофайлах також зафіксовано роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 його прав на що такий повідомив, що вони йому зрозумілі. Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог КУпАП та узгоджується з відеозаписами. Показання допитаного апеляційним судом свідка - ОСОБА_2 (дружини ОСОБА_1 ) апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вони суперечать показанням самого ОСОБА_1 та відеозапису з нагрудних камер поліцейських. Зокрема, вона стверджувала, що в якості пасажирів з нею їхали ОСОБА_1 , сусідка та її син. Проте ОСОБА_1 стверджував, що в якості пасажирів був лише він. Свідок стверджувала, що заглушила двигун та пішла до сусідки. Проте з відеозапису вбачається, що двигун автомобіля працює. Крім того, як зафіксовано на відеозаписах, факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 підтвердив працівник поліції, який зупинив автомобіль та викликав екіпаж патрульної поліції. За таких обставин, апеляційний суд не приймає до уваги показання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 не був водієм та не керував автомобілем. Також не знайшли свого підтвердження й інші доводи апеляційної скарги. Всі докази зібрані з дотриманням вимог діючого законодавства. Щодо куріння перед застосуванням газоаналізатора, цей факт є порушенням інструкції використання газоаналізатору, проте у даному випадку не має вирішального значення. У разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки, ОСОБА_1 мав пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, проте категорично відмовився від нього. За таких обставин, результат використання газоаналізатору працівниками поліції не взятий за основу для обвинувачення у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що рапорти працівників поліції не можуть визнаватися належними доказами, також є необґрунтованими, оскільки у даній справі висновки суду грунтуються не виключно на рапортах, а на сукупності взаємоузгоджених доказів, які містяться в матеріалах справи. При цьому рапорт працівника поліції оцінювався судом не ізольовано, а у взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема з його поясненнями зафіксованими на відеозаписі. З цих же підстав не має вирішального значення і оформлення направлення на медичний огляд, оскільки ОСОБА_1 від проходження медичного огляду категорично відмовився. Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ф.С. Шигірт