Постанова 4817 № 607/10298/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/10298/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/811/26 Доповідач - Гірський Б.О. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого Гірського Б.О. cуддів Костіва О.З., Храпак Н.М. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №607/10298/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Соловйов Дмитро Ігорович на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року (ухвалене суддею Дзюбичем В.Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, ВСТАНОВИВ: В травні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (далі - ТОВ Коллект Центр) звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що 09.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит за №3961771. Зазначали, що відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту становить 20 000 грн. Посилались на те, що проценти за користування кредитом 7 500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Зазначали, що 13.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу за №13-01/2022-79, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №3961771 від 09.05.2021 року перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». Також 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги за №10-01/2023, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №3961771 від 09.05.2021 року перейшло до позивача. Крім того, 15.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит за № 101628292. Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту становить 15 000 грн. Звертали увагу на те, що проценти за користування кредитом 7 650 грн, які нараховуються за ставкою 1,7% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Зазначали, що 17.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу за №17-01/2022-54, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №101628292 від 15.07.2021 року перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». 10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги за №10-03/2023/01, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №101628292 від 15.07.2021 року перейшло до позивача. Відтак позивач вважав, що набув право вимоги до відповідача за кредитними договорами №3961771 від 09.05.2021 року та №101628292 від 15.07.2021 року. Посилаючись на наведене просили стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами: №3961771 від 09.05.2021 року на загальну суму 46 187,97 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 10 028,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 35 909,97 грн., заборгованість за комісіями 250 грн.; №101628292 від 15.07.2021 року на загальну суму 64 156,27 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 11 750,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 50 156,27 грн., заборгованість за комісіями 2 250 грн.. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором №3961771 від 09.05.2021 року в розмірі 24 879, 17 грн., з яких: 10 028 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14 851,17 грн. заборгованість за нарахованими відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 101628292 від 15.07.2021 року в розмірі 39 581, 27 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Коллект центр» 1 414,92 грн. сплаченого судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Соловйов Д.І. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи. Посилається на те, що позивачем не надано належних доказів укладення відповідачем договору позики в електронній формі, зокрема його акцепту та підписання, а також направлення примірника договору відповідачу. Вважає, що спірний договір не відповідає вимогам законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів», а його умови спричиняють дисбаланс прав та обов`язків сторін на користь кредитора. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно із ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Фактичні обставини справи, встановленні судом. 09.05.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3961771 (індивідуальна частина) (далі - Договір №3961771), який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора U48148, що підтверджено довідкою про ідентифікацію. Відповідно до пункту 6.1 Договору №3961771 вказаний кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Згідно з пунктом 6.2 Договору №3961771 проект договору розміщений в Особистому кабінеті позичальника. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням на мобільний телефон позичальника, який в подальшому використовує позичальник для підписання цього кредитного договору. Електронне повідомлення може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджер або у смс повідомленні з мобільного номеру позичальника на номер 2277. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» в електронній формі. За умовами Договору №3961771 ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 20 000 грн. на строк 30 днів зі сплатою за користування грошовими коштами у розмірі 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування грошовими коштами. Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6 Договору №3961771). Окрім іншого, пунктом 1.5.1 Договору №3961771 узгоджено сторонами і комісію за надання кредиту у сумі 2 000 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово. Як вбачається з додатку № 1 до договору про споживчий кредит №3961771 від 09.05.2021 року, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 08.06.2021 року та суму до сплати: кредит 20 000 грн.; проценти 7 500 грн.; комісія 2 000 грн. Додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 3961771 від 09.05.2021 року, який є паспортом споживчого кредиту, містить аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Анкета-заява на кредит №3961771 від 09.05.2021 року включає аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Також зазначено особисті дані ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, дата народження, адреса реєстрації місця проживання, номер мобільного телефону позичальника, паспортні дані) та відображений посекундний процес оформлення та розгляду заяви. На виконання умов договору ТОВ «МІЛОАН» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000 грн. Вказана обставина підтверджується довідкою наданою ТОВ «ФК «Елаєнс», відповідно до якої на підставі договору №40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку), здійснено переказ на суму 20 000 грн., номер карти: НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 3961771. Згідно з розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит №3961771 від 09.05.2021 станом на 13.01.2022 року заборгованість ОСОБА_1 складає 25 129,17 грн., з яких: 10 028 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14851,17 грн. заборгованість за процентами, 250 грн заборгованість за комісією (а.с. 85). 13.01.2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Мілоан» (Клієнт) укладено договір факторингу за №13-01/2022-79. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу, за цим договором клієнт первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 79914297,90 грн., а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Згідно витягу з додатку №3 до договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022 року, від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3961771 в сумі 25129,17 грн, з яких: 10 028,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 148 51,17 грн заборгованість по процентах, 250,00 грн. заборгованість за комісією. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект центр» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за №10-01/2023. Відповідно до положень 2.1. договору відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках за №1 та за №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики. Згідно витягу Додатку №3 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року, від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту, 35 909,97 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 250 грн. заборгованість за комісією. Згідно розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 січня 2023 року за кредитним договором № 3961771, відповідач має заборгованість у загальній сумі 46 187,97 грн, з яких: 10 028,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 851,17 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення; заборгованість з комісії 250 грн.; нараховані відсотки зг. кр. дог. 21058,80 грн. У період з 13.01.2022 по 23.02.2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відсотки за відсотковою ставкою 5.0 відсотка денних, що складає суму 21 058,80 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 06.05.2025 року за кредитним договором № 3961771, має заборгованість на загальну суму 46 187,97 грн. Також, 15.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101628292 (індивідуальна частина) (далі - Договір №101628292), який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора S14097, що підтверджено довідкою про ідентифікацію. Відповідно до пункту 6.1 Договору №101628292 вказаний кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Згідно з пунктом 6.2 Договору №101628292 проект договору розміщений в Особистому кабінеті позичальника. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням на мобільний телефон позичальника, який в подальшому використовує позичальник для підписання цього кредитного договору. Електронне повідомлення може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджер або у смс повідомленні з мобільного номеру позичальника на номер 2277. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» в електронній формі. За умовами Договору №101628292 ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 15 000,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою за користування грошовими коштами у розмірі 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування грошовими коштами. Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6 Договору №101628292). Окрім іншого, пунктом 1.5.1 Договору №101628292 узгоджено сторонами і комісію за надання кредиту у сумі 2 250,00 грн., яка нараховується за ставкою 15,00 % від суми кредиту одноразово. Як вбачається з додатку № 1 до договору про споживчий кредит №101628292 від 15.07.2021 року, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 14.08.2021 та суму до сплати: кредит 15 000 грн.; проценти 7 650 грн; комісія 2 250 грн. Додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 101628292 від 15.07.2021 року, який є паспортом споживчого кредиту, містить аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Анкета-заява на кредит №101628292 від 15.07.2021 року включає аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Також зазначено особисті дані ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, дата народження, адреса реєстрації місця проживання, номер мобільного телефону позичальника, паспортні дані) та відображений посекундний процес оформлення та розгляду заяви. На виконання умов договору ТОВ «МІЛОАН» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15 000 грн. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням №29929594 від 15.07.2021 року про переказ грошових коштів в розмірі 15 000 гривень, номер карти: 414949*70, призначення платежу: кошти згідно договору 101628292. Згідно з розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит №101628292 від 15.07.2021 станом на 17.01.2022 року заборгованість ОСОБА_2 . Складає 41 831,27 грн., з яких: 11 750 грн. заборгованість за тілом кредиту, 27 831,27 грн. заборгованість за процентами, 2 250,00 грн заборгованість за комісією (а.с. 86). 17.01.2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Мілоан» (Клієнт) укладено договір факторингу за №17-01/2022-54. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу, за цим договором клієнт первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 54396379,29 грн, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Згідно витягу з додатку №3 до договору факторингу №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року, від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 101628292 в сумі 41 831,27 грн., з яких: 11 750 грн. заборгованість за тілом кредиту, 27 831,27 грн. заборгованість по процентах, 2 250,00 грн заборгованість за комісією. 10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект центр» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за №10-03/2023/01. Відповідно до положень 2.1. договору відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках за №1 та за №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики. Згідно витягу Додатку №3 до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 року, від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 101628292 в сумі 64 156,27 грн, з яких: 11 750,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 50156,27 грн заборгованість за нарахованими процентами, 2 250 грн заборгованість за комісією. Згідно розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_2 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 березня 2023 року за кредитним договором № 101628292, відповідач має заборгованість у загальній сумі 64 156,27 грн., з яких: 11 750 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 831,27 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення; заборгованість з комісії 2 250 грн.; нараховані відсотки зг. кр. Дог. 22 325 грн. У період з 17.01.2022 року по 23.02.2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відсотки за відсотковою ставкою 5.0 відсотка денних, що складає суму 22 325 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 06.05.2025 року за кредитним договором № 101628292, має заборгованість, яка загальній сумі складає 64 156,27 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що відповідач, здійснюючи передбачені договорами платежі, скористалася правом на пролонгацію строку кредитування, у зв`язку з чим первісний кредитор правомірно нараховував проценти до закінчення продовженого строку кредитування. Водночас суд дійшов висновку про безпідставність нарахування процентів після закінчення строку кредитування та нікчемність умов договорів щодо сплати комісії, у зв`язку з чим стягнув лише заборгованість за тілом кредиту та проценти, нараховані до закінчення строку кредитування. Рішення суду першої інстанції переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволених позовних вимог та в частині відмовлених позовним вимог не переглядається. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими поза межами строку дії договорів з огляду на наступне. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України). Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону). Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону). Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022 року право вимоги за кредитним договором №3961771 від 09.05.2021 року перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому на підставі договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року до ТОВ «Коллект центр». Також відповідно до договору факторингу №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року право вимоги за кредитним договором №101628292 від 15.07.2021 року перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому на підставі договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року до ТОВ «Коллект центр». Факт укладення кредитних договорів підтверджується договорами про споживчий кредит №3961771 від 09.05.2021 року та №101628292 від 15.07.2021 року, анкетами-заявами, паспортами споживчого кредиту, графіками платежів та довідками про ідентифікацію, згідно з якими договори були підписані відповідачем за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів U48148 та S14097, відповідно. Факт надання відповідачці кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про переказ 20 000 грн за договором №3961771 на картку відповідача та платіжним дорученням №29929594 від 15.07.2021 року про переказ 15 000 грн за договором №101628292. Більше того, факт надання відповідачці кредитних коштів також підтверджується наданими на виконання ухвали суду першої інстанції виписками АТ КБ «ПриватБанк» по картковому рахунку ОСОБА_1 , з яких вбачається зарахування 09.05.2021 року 20 000 грн. та 15.07.2021 року 15 000 грн., що узгоджується з умовами спірних кредитних договорів та іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріалами справи належними та допустимими доказами підтверджуються обставини переходу до ТОВ «Коллект центр» права вимоги за спірними кредитними договорами, укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитних договорів №3961771 від 09.05.2021 року та №101628292 від 15.07.2021 року, а також надання відповідачу кредитних коштів на умовах, визначених цими договорами. Щодо стягнення заборгованості за відсотками. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16 сформувала правовий висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (стаття 1048 ЦК України) припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах (після спливу строку виконання зобов`язання) забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, а не ст.1048 ЦК України. Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», будь-яка зміна істотних умов договору, зокрема строку повернення кредиту та розміру процентної ставки, потребує чіткої та однозначної згоди споживача. Так, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, здійснюючи передбачені кредитними договорами платежі, скористалася правом на пролонгацію строку кредитування на пільгових умовах, у зв`язку з чим первісний кредитор правомірно нараховував договірні проценти до закінчення продовженого строку кредитування, яке, на думку суду, тривало до 16.11.2021 року за кредитним договором №3961771 від 09.05.2021 року та до 22.11.2021 року за кредитним договором №101628292 від 15.07.2021 року. Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до пункту 1.3 кредитних договорів №3961771 від 09.05.2021 року та №101628292 від 15.07.2021 року сторони погодили строк кредитування тривалістю 30 календарних днів. Апеляційний суд звертає увагу на те, що саме цей строк є погодженим сторонами строком виконання основного зобов`язання та строком, протягом якого позичальник має право правомірно користуватися кредитними коштами зі сплатою передбачених договором процентів, а кредитодавець нараховувати відсотки за таке користування. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що після укладення кредитних договорів сторони досягли згоди щодо зміни їх істотної умови, а саме строку кредитування, шляхом його продовження (пролонгації), зокрема, відсутні докази звернення відповідача із заявами про пролонгацію, погодження ним продовження строку кредитування в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора чи в інший спосіб, визначений умовами договорів та вимогами законодавства. Колегія суддів вважає, що сам факт здійснення відповідачкою окремих платежів після отримання кредитних коштів не може безумовно свідчити про досягнення сторонами домовленості щодо продовження строку кредитування, оскільки виконання грошового зобов`язання або його частини не є тотожним волевиявленню сторін на внесення змін до договору та не може розглядатися як відкладальна обставина у розумінні частини першої статті 212 ЦК України, оскільки фактично призводить до зміни погоджених сторонами істотних умов договору - строку кредитування та розміру процентної ставки. За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що строк кредитування був продовжений до 16.11.2021 року за договором №3961771 та до 22.11.2021 року за договором №101628292, є необґрунтованим. Відтак колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення процентів виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 календарних днів. При цьому, згідно графіків платежів, які є невід`ємною частиною договорів, сторони погодили і розмір процентів, що підлягають сплаті в межах цього строку кредитування, а саме 7 500 грн. за кредитним договором №3961771 (процентна ставка 1,25%) та 7 650 грн за кредитним договором №101628292 (процентна ставка 1,70%). Отже, саме в такому розмірі проценти підлягають стягненню як нараховані в межах погодженого сторонами строку користування кредитними коштами. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення розміру стягнутої заборгованості, зокрема, за кредитним договором №3961771 від 09.05.2021 року розмір стягнутих процентів підлягає зменшенню з 14 851,17 грн. до 7 500 грн., а за кредитним договором №101628292 від 15.07.2021 року з 27 831,27 грн. до 7 650 грн. Відповідно до вимог частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України підлягає зміні і розподіл судових витрат. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 36 928,00 грн (із заявлених 110 344,24 грн.) - (на 33,47 %) судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду першої інстанції в розмірі 2 422,40 грн., підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 810,69 грн. (2 422,40 грн ? 33,47 %). З цих же підстав витрати на професійну правничу допомогу, стягнуті судом першої інстанції у розмірі 5 000 грн., підлягають зменшенню до 1 673,31 грн. (5 000 грн. ? 33,47 %). Крім того, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 552,96 грн. (3 633,60 грн ? 42,71 %). Доводи апеляційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року змінити. Зменшити суму стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором №3961771 від 09 травня 2021 року з 24 879, 17 грн. до 17 528 грн., з яких: 10 028 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 500 грн. заборгованість за відсотками. Зменшити суму стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором №101628292 від 15 липня 2021 року з 39 581, 27 грн до 19 400 грн., з яких: 11 750 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 650 грн. заборгованість за відсотками. Зменшити розмір судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», з 1 414,92 грн. до 810,69 грн., а витрати на професійну правничу допомогу з 5 000 грн. до 1 673,31 грн. В решті рішення в оскаржуваній частині залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (вул. Мечнікова, 3 офіс 306 м. Київ, ЄДРПОУ 44276926) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 552, 96 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 09 липня 2026 року. Головуючий Гірський Б.О. Судді: Храпак Н.М. Костів О.З.