Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/601/26

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/601/26 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді- Іванчук С.В., суддів Ржепецький В.О., Міліціанов Р.В. розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» б/н від 22.05.2026 (вх. №01-05/1622/26) на рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 (повне рішення складено та підписано 08.05.2026., суддя Запотічняк О.Д.) у справі №914/601/26 за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі позивача: Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, смт Славсько, Львівська обл., до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород про: відшкодування шкоди у розмірі 125 465,58 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Славської селищної ради Стрийського району Львівської області звернувся з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування шкоди у розмірі 125 465, 58 грн. Позов обґрунтовано тим, що Стрийською окружною прокуратурою Львівської області за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження №12022141300000172 від 06.10.2022, під час якого виявлено незаконну рубку 11 дерев породи смерека; у результаті чого заподіяно шкоду у розмірі 125 465, 58 грн. Обов`язок щодо відшкодування такої шкоди несе ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як постійний лісокористувач, оскільки, особу, яка здійснила незаконні порубки дерев не встановлено. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Славської селищної ради Стрийського району шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 125 465,58 грн. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов таких висновків: - ДП «Ліси України» є постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 46245843000:04:000:0612, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 338420250 від 07.07.2023; - цивільно-правову відповідальність за шкоду від самовільної рубки лісу несуть як особи, що її вчинили, так і постійні лісокористувачі ; - незаконна порубка 11 дерев породи Смерека відбулася у кварталі № 38 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України» філії «Карпатський лісовий офіс»; - відповідач, як постійний лісокористувач, не надав суду доказів на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, які б свідчили про вчинення ним дій на підвідомчій йому території земель лісового фонду, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок, а також про відсутність його вини, а відтак, допустив протиправну бездіяльність, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування 11 дерев породи «Смерека»; між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв`язок, відсутності вини відповідача у протиправній бездіяльності суду не доведено; - розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки 11 дерев породи «Смерека» у кварталі № 38 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ», правонаступником якого є ДСГП Ліси України філії «Карпатський лісовий офіс», підтверджується висновком інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/114-24/26562-ФХЕД від 29.07.2025 та становить 125 465,58 грн. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи. Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 року № 914/601/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Славської селищної ради Львівської області. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене без з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. апелянт покликається на такі доводи: - факт вчинення незаконної порубки третіми особами дерев породи «Смереки» (11 дерев) у кварталі 38 виділі 3 Рожанського лісництва ДП «Славське лісове господарство» встановлено працівниками відповідача, на підставі чого помічником лісничого Рожанського лісництва Чепеняком І.Ф. за участі лісничого Сурановича Л.Л. та майстра лісу Леляка М.І. складено акт огляду місця вчинення правопорушення; - директор ДП «Славське лісове господарства» Михайло Бандерич направив звернення до Сколівського ВП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області 06.10.2022, що стало підставою до відкриття кримінального провадження №12022141300000172; - чинне законодавство України не містить переліку конкретних заходів, які б мали би проводити Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» як постійний лісокористувач за для унеможливлення незаконної рубки; - під час проведення огляду місця події в межах кримінального провадження та здійснення обмірів виявлених пнів 05.10.2022 спеціаліст Держекоінспекції до участі у проведенні відповідної процесуальної дії - не залучався; - позовні вимоги прокуратури ґрунтуються виключно на підставі протоколів огляду місця події, здійсненого у межах кримінального провадження, та висновку інженерно-екологічної експертизи, без відповідного та обов`язкового акту Держекоінспекції; - в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 05.10.2022 та протоколі огляду місця події від 05.10.2022 відсутня будь-яка інформація щодо вимірювальних приладів, чи проходили вони сертифікацію, хто саме з уповноважених осіб здійснював заміри; - судово інженерно-екологічна № СЕ-19/114/24/26562 -ФХЕД від 29.07.2025 здійснена без особистого огляду експертом виявлених пнів зрубаних дерев та проведення їх обміру; - місцевим господарським судом не враховано, що Касаційний господарський суд у складі Верховного суду своєю постановою від 24.01.2024 року у справі № 907/499/22 прийшов до висновку, що неналежним є висновок експерта та як наслідок проведенні розрахунки, якщо він не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких було здійснено розрахунок; У відзиві на апеляційну скаргу прокурор наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника: - не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування відповідачу, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, яким завдано збитки внаслідок незаконної рубки дерев третіми невстановленими особами; - доведеним є склад цивільного правопорушення, а саме: незаконної порубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; шкода, розмір якої доказово підтверджено; причинно-наслідковий зв`язок шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконанням ним обов`язку щодо здійснення заходів щодо охорони лісів від незаконних рубок; - відсутність визначеного чіткого переліку заходів не звільняє відповідача від необхідності та не спростовує можливості виконання ним комплексу заходів, необхідних і достатніх для виконання покладених на нього обов`язків; - акт органу державного нагляду (контролю) не є єдиною підставою для стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, і у випадку, коли перевірка контролюючим органом не проводилась, положення закону про організацію проведення перевірок не застосовується (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16); - судовий експерт при проведенні судової експертизи самостійно визначає методику та методи дослідження при проведенні експертизи, в тому числі наявна чи відсутня необхідність проведення такої на місці події або за місцезнаходженням об`єкта дослідження. Позивач правом на подання відзиву не скористався. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 сформовано колегію суддів у складі: Іванчук С.В (суддя-доповідач), судді Міліціанов Р.В., Ржепецький В.О. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 у справі №914/601/26 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. 17.06.2026 прокурор подав відзив (вх.№01-04/5178/26), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Державне підприємство «Славське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» є постійним лісокористувачем земель кварталу 38 виділу 3 Рожанського лісництва ДП «Славське лісове господарство» в урочищі «Секульська» в межах с. Верхня Рожанка, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, що входять у земельну ділянку з кадастровим номером 46245843000:04:000:0612. Ця обставина підтверджується планшетом №5 Рожанського лісництва та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 338420250 від 07.07.2023. (Том 1, а. с. 39-47) 05.10.2022 уповноваженими працівниками відповідача був виявлений факт незаконної порубки третіми особами дерев породи «Смереки» діаметрами пнів №1-37; №2-27; № 3-51 ; № 4-43; №5-43; №6-40; № 7-35 ; № 8-38; № 9-44; № 10-47 ; № 11-47 см (11 дерев ) у кварталі 38 виділі 3 Рожанського лісництва ДП «Славське лісове господарство» в урочищі «Секульська» в межах с. Верхня Рожанка, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. Помічником лісничого Рожанського лісництва Чепеняком І.Ф. за участі лісничого ОСОБА_1 та майстра лісу ОСОБА_2 складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 05.10.2022 та польову перелікову відомість самовільно зрізаних дерев. (Том 1, а.с. 12) Відповідно до вказаного акту огляду місця вчинення правопорушення відповідачем розраховано завдану шкоду в розмірі 119 491,02 грн. (Том 1, а.с. 14) Також представниками відповідача складено Акт обміру лісопродукції від самовільної рубки в урочищі «Секульське» від 05.10.2022, відповідно до якого виявлено самовільну порубку 31 колод загальною кубомасою близько 11,88 м. куб. (Том 1, а.с. 15) Директор ДП «Славське лісове господарства» Михайло Бандерич, у свою чергу, направив звернення до Сколівського ВП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області 06.10.2022, що стало підставою до відкриття кримінального провадження №12022141300000172 від 06.10.2022. (Том 1, а.с. 12) Стрийською окружною прокуратурою здійснюється керівництво у кримінальному провадженні №12022141300000172 від 06.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, досудове розслідування у якому проводиться СВ ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.(Том 1, а.с. 11) Під час досудового розслідування встановлено факт самовільної порубки лісодеревини, а саме 05.10.2022 в ур. «Секульська» у кв. № 38 виділ №3 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ» в межах с. Верхня Рожанка Стрийського району Львівської області виявлено самовільну порубку 11 дерев породи "Смерека" загальною кубомасою близько 11,88 м. куб. Встановлено, що державним підприємством «Славське лісове господарство» (надалі ДП «Славське ЛГ»), правонаступником якого є державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (надалі ДП «Ліси України») в особі філії «Карпатський лісовий офіс» порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок. Так, через неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, спрямованих на захист лісів, допущено порубку третіми невстановленими особами лісу у межах кварталу 38, виділу 3 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ», в кількості 11 дерев породи «Смерека» загальною кубомасою близько 11,88 м. куб. Окрім цього, оглядом місця події від 05.10.2022, який проведено в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12022141300000172, встановлено, що у лісовому масиві с. Верхня Рожанка Стрийського району Львівської області в кварталі 38 виділ 3 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ» виявлено 31 колоду дерев породи «Смерека» різного діаметру довжиною 4 м., 5 м., 6 м., загальною кубомасою близько 11,88 м. куб (Том 1, а.с. 17-20) Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/114-24/26562-ФХЕД від 29.07.2025, проведеної у межах кримінального провадження №12022141300000172 від 06.10.2022, розмір шкоди, з урахуванням індексації, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, 11 дерев породи «Смерека», виявленої у лісовому масиві у кварталі №38 виділі №3 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ» в межах с. Верхня Рожанка Стрийського району Львівської області, становить 125 465,58 грн. (Том 1, а.с. 22-26). На цей час осіб, винних у незаконній порубці лісу у межах кримінального провадження не встановлено, а тому шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, залишається невідшкодованою. Славською селищною радою належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів територіальної громади не вжито. Зокрема, Стрийською окружною прокуратурою листами від 26.12.2025 та від 15.01.2026 повідомлено Славську селищну раду про встановлення факту незаконної рубки деревини на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування. (Том 1, а.с. 48,52) Однак, у відповідь на вказані листи Славська селищна рада листами від 14.01.2026 та 29.01.2026 повідомила Стрийську окружну прокуратуру, що збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища не відшкодовані та що органом місцевого самоврядування заходи щодо стягнення шкоди за фактом незаконної порубки дерев не вживались. (Том 1, а.с. 50,54) На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратури» листом від 03.02.2026 прокуратурою повідомлено Славську селищну раду про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом скерування до Господарського суду Львівської області позову про стягнення шкоди на користь органу місцевого самоврядування. (Том 1, а.с. 55) З огляду на викладене, прокурором подано позовну заяву про стягнення 125 465, 58 грн шкоди з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» на користь Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Предметом спору у цій справі є вимога прокурора заявлена в інтересах держави в особі Славської селищної ради про стягнення з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» шкоди у розмірі 125 465, 58 грн, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев на території лісового фонду, що перебуває у постійному користуванні відповідача. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18) Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим». З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19). Відповідно до п. ї ч. 1 ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Звертаючись з позовом до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Славську селищну раду. «Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17; від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17; від 05.05.2026 у справі № 915/790/24). В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначає, що обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною рубкою дерев несе ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як постійний лісокористувач, оскільки, особу, яка здійснила незаконні порубки дерев не встановлено. Стрийською окружною прокуратурою листами від 26.12.2025 та від 15.01.2026 повідомлено Славську селищну раду про встановлення факту незаконної рубки деревини на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування. Однак, у відповідь на вказані листи Славська селищна рада листами від 14.01.2026 та 29.01.2026 повідомила Стрийську окружну прокуратуру, що збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища не відшкодовані та що органом місцевого самоврядування заходи щодо стягнення шкоди за фактом незаконної порубки дерев не вживались. Стрийська окружна прокуратура 04.02.26р. скерувала повідомлення Славській селищній раді Стрийського району Львівської області про звернення до суду із позовною заявою про відшкодування збитків завданих навколишньому природньому середовищу в розмірі 125 465,58грн. За даних обставин, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про існування такого порушення, не здійснює захист інтересів держави, відтак, обґрунтованим та підставним є звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача Славської селищної ради Стрийського району Львівської області . Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Отже, переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегії суддів необхідно перевірити правильність висновків місцевого суду щодо наявності повного складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправність поведінки (бездіяльності), заподіяння шкоди та її розмір, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також вину. Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) Відповідно до п. 1 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку. Статтею 64 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. З матеріалів справи встановлено, що Державне підприємство «Славське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» є постійним лісокористувачем земель кварталу 38 виділу 3 Рожанського лісництва ДП «Славське лісове господарство» в урочищі «Секульська» в межах с. Верхня Рожанка, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. Ця обставина підтверджується планшетом №5 Рожанського лісництва та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 338420250 від 07.07.2023. З матеріалів справи встановлено, що уповноваженими працівниками відповідача був виявлений факт незаконної порубки третіми особами дерев породи «Смереки» діаметрами пнів №1-37; №2-27; № 3-51 ; № 4-43; №5-43; №6-40; № 7-35 ; № 8-38; № 9-44; № 10-47 ; № 11-47 см (11 дерев ) у кварталі 38 виділі 3 Рожанського лісництва ДП «Славське лісове господарство» в урочищі «Секульська» в межах с. Верхня Рожанка, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, про що представниками відповідача складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 05.10.2022. За вказаним фактом відповідачем було повідомлено правоохоронні органи, у зв`язку з чим внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України та зареєстровано кримінальне провадження за номером 12022141300000172, що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2026 у cправі № 907/278/25). При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу» (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2021 у cправі № 906/366/20). Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до частин 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» також передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України). Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України). За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Згідно зі статтею 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Окрім цього, відсутність визначеного чіткого переліку заходів не звільняє відповідача від необхідності та не спростовує можливості виконання ним комплексу заходів, необхідних і достатніх для виконання покладених на нього обов`язків (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.09.2023 у справі № 927/32/23; від 12.02.2026 у справі №907/278/25); Колегія суддів зазначає, що факт вжиття окремих заходів, у тому числі виявлення правопорушення та повідомлення правоохоронних органів, не спростовує встановлених місцевим господарським судом обставин щодо неналежного виконання покладеного на постійного лісокористувача обов`язку забезпечити охорону і збереження лісу. Зміст оскаржуваного рішення свідчить, що місцевий господарський суд встановив факт незаконної порубки дерев на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні відповідача. Саме невиконання такого законодавчо визначеного обов`язку лісокористувача і становить протиправну бездіяльність відповідача. Відтак бездіяльність відповідача щодо належної охорони лісових насаджень перебуває у причинному зв`язку із заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу. Разом з цим, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про вжиття ним належного комплексу заходів із охорони лісу. Здійснення окремих організаційних або контрольних заходів не свідчить про належне виконання відповідачем своїх обов`язків, якщо результатом його діяльності стало вчинення незаконної рубки на ввіреній йому території. Відповідач не надав належних доказів того, що ним було забезпечено ефективну охорону спірної лісової ділянки та вжито всіх можливих заходів для недопущення незаконної порубки. Отже, доведеними є всі елементи складу цивільного правопорушення, а тому колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову. Щодо розміру завданої шкоди колегія суддів зазначає таке. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17). Під час досудового розслідування кримінального провадження номер 12022141300000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС. На вирішення експертизи поставлено таке питання: «

1. Який розмір шкоди завдано навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення незаконної порубки 11 дерев породи «Смерека», виявленої у лісовому масиві у кварталі №38 виділі №3 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ» в межах с. Верхня Рожанка Стрийського району Львівської області ?» Відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта зазначається, зокрема що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У висновку експерта №СЕ-19/114-24/26562-ФХЕД від 29.07.2025 вказано, що відповідно до ст.70 та ч.2 ст.102 КПК України експерт Артишко М.В. про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та за ст.385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків попереджений. Таким чином, дотримано необхідні вимоги, що визначені у ст. 101 ГПК України, а тому апеляційний господарський суд погоджується з тим, що висновок №СЕ-19/114-24/26562-ФХЕД за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 29.07.2025 є належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності. За результатами проведення зазначеної експертизи, експерт дійшов висновку, що: «

1. Розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, 11 дерев породи «Смерека», виявленої у лісовому масиві у кварталі №38 виділі №3 Рожанківського лісництва ДП «Славське ЛГ» в межах с. Верхня Рожанка Стрийського району Львівської області, становить 125 465,58 грн (сто двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень 58 коп.).» При цьому розмір завданої шкоди визначений експертом на підставі «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», що є додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» Окрім цього, колегія суду зазначає, що відповідачем в акті огляду місця вчинення правопорушення від 05.10.2022 розраховано завдану шкоду в розмірі 119 491,02 грн. Колегія суддів звертає увагу, що вказаний розрахунок представниками відповідача було здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів №541 від 24.07.2013 (про що зазначено в самому розрахунку), яка на момент виявлення незаконної рубки та на момент здійснення такого розрахунку втратила чинність, у зв`язку з чим експерт обґрунтовано застосував постанову Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Згідно із ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні інші належні докази, якими підтверджено вихідні дані, необхідні для визначення розміру шкоди, зокрема: акт огляду місця правопорушення від 05.10.2022, польовий перелік відомостей самовільно зрізаних дерев, відомості матеріально-грошової оцінки, акт обміру лісопродукції від самовільної рубки. За таких обставин місцевий господарський дійшов обґрунтованого висновку про можливість врахування висновку експерта №СЕ-19/114-24/26562-ФХЕД від 29.07.2025, незважаючи на відсутність у ньому відомостей про натурне обстеження, оскільки в цій справі іншими доказами підтверджено існування об`єкта порушення та вихідні дані для належного розрахунку, зокрема точну кількість пнів, їх ознаку та діаметри, встановлені внаслідок незаконної рубки (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №907/278/25). Разом з цим посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №907/449/22 колегія суддів відхиляє, з огляду на відмінність установлених фактичних обставин і доказової бази. Відтак, доводи апелянта про те, що висновок експерта не може бути належним доказом через відсутність безпосереднього натурного обстеження, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до положень процесуального закону експерт має право проводити дослідження на підставі наданих йому матеріалів кримінального провадження, якщо такі матеріали містять достатні вихідні дані для проведення відповідних розрахунків. Оскільки філія не є юридичною особою, а відтак, не наділена цивільною процесуальною правосуб`єктністю, і, як наслідок, за її зобов`язаннями відповідає юридична особа, до якої належить відокремлений підрозділ, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з ДСГП «Ліси України» шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 125 465,58 грн. Щодо посилань скаржника на відсутність спеціаліста Держекоінспекції при проведені огляду місця події Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, навколишнього природного середовища здійснюється уповноваженими законом органами в порядку державного нагляду (контролю), що здійснюється шляхом вжиття планових та позапланових заходів у формі перевірок, обстежень тощо . Згідно із п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування). Оформлений відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища. При цьому, акт органу державного нагляду (контролю) не є єдиною підставою для стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, і у випадку, коли перевірка контролюючим органом не проводилась, положення закону про організацію проведення перевірок не застосовується (аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16). Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, місцевий господарський суд, керуючись вимогами ст. 86 ГПК України, належним чином дослідив та оцінив усі подані сторонами докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному з них окремо та їх взаємному зв`язку. При цьому висновок суду про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності ґрунтується не виключно на матеріалах огляду місця події, а на сукупності належних і допустимих доказів, перелічених вище, зокрема актів огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, актів обміру лісопродукції, висновку судової інженерно-екологічної експертизи, а також документах, що підтверджують статус відповідача як постійного лісокористувача. Відтак, незалучення спеціаліста Державної екологічної інспекції під час проведення огляду місця події не свідчить про недопустимість чи недостовірність зазначених доказів та не спростовує правильності висновків місцевого господарського суду. При цьому колегія суддів враховує, що польовий перелік відомостей самовільно зрізаних дерев, відомості матеріально-грошової оцінки та акт обміру лісопродукції від самовільної рубки були складені безпосередньо працівниками відповідача одразу після виявлення незаконної порубки та містять ті самі відомості щодо кількості, породи, діаметрів пнів і обсягів незаконно зрубаної деревини, що й протоколи огляду місця події, складені у межах кримінального провадження. Зазначені докази підписані представниками відповідача, зокрема помічником лісничого Рожанського лісництва Чепеняком І.Ф., лісним Сурановичем Л.Л. та майстром лісу Леляком М.І. Наведене свідчить про узгодженість зазначених доказів між собою та виключає обґрунтованість доводів скаржника щодо недостовірності встановлених обставин. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач, допустивши протиправну поведінку, яка призвела до незаконного вирубування дерев, має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконного вирубування дерев, у зв`язку з чим обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 125 465, 58 грн Висновки апеляційного господарського суду. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України). В порядку положень ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін. Судові витрати. Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За результатами розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про покладення сплати судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, на скаржника. Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» б/н від 22.05.2026 (вх. №01-05/1622/26) залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 у справі №914/601/26 залишити без змін. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Головуючий суддя Іванчук С.В. суддя Ржепецький В.О. суддя Міліціанов Р.В.