Ухвала Велика Палата ВС № 1-1048/11

УХВАЛА 01 липня 2026 року м. Київ справа № 1-1048/11 провадження № 13-60зво26 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , розглянула заяву ОСОБА_19 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2012 року за виключними обставинам з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, і ВСТАНОВИЛА:

1. ОСОБА_19 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2012 року, якою кримінальну справу щодо нього об'єднано з кримінальною справою № 1-1048/11, призначено до судового розгляду колегіально у відкритому судовому засіданні та обрано щодо ОСОБА_19 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що вказана ухвала постановлена незаконним складом суду, у звязку із чим просить її скасувати та постановити нове рішення або передати кримінальну справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. Обґрунтовуючи наявність виключних обставин, заявник посилається насамперед на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 02 квітня 2026 року у справі «Аленгоз та інші проти України» (заява № 14500/25 та п`ять інших заяв, зокрема заява ОСОБА_19 № 23310/25), яким щодо нього встановлено порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв`язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту.

3. На підтвердження своїх доводів заявник також наводить рішення ЄСПЛ від 03 травня 2018 року у справі «Красюков та інші проти України» (заява № 64181/09 та дев`ять інших заяв, зокрема заява ОСОБА_19 № 66440/11), яким Суд установив порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв`язку з надмірною тривалістю його тримання під вартою без належної правової підстави.

4. Крім того, заявник посилається на правові висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», вважаючи, що вони мають значення для оцінки законності тримання особи під вартою, ефективності судового контролю за таким триманням та можливості оскарження судових рішень, які стосуються права особи на свободу.

5. Велика Палата, перевіривши заяву ОСОБА_19 , дійшла висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з огляду на таке.

6. Згідно з пунктом 2 частиною третьою статті 459, частиною третьою статті 463 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом є виключною обставиною і заяви про перегляд судового рішення за такою обставиною розглядаються Великою Палатою.

7. При цьому, системне тлумачення положень глави 34 КПК дає підстави для висновку про те, що перегляд за виключними обставинами є екстраординарною процедурою перегляду, коли після завершення розгляду кримінального провадження встановлені виключні обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення.

8. Відповідно до наведених у Рекомендації № R (2000) 2 орієнтирів рішення національного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у разі встановлення ЄСПЛ фактів того, що воно суперечить Конвенції по суті, або в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи недоліки, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні. Підстави для втручання в судові рішення в означений спосіб виникають у разі, коли потерпіла сторона і далі зазнає значних негативних наслідків рішення, ухваленого на національному рівні, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше ніж через повторний розгляд або поновлення провадження.

9. В інших випадках з урахуванням Рекомендації № R (2000) 2 засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення допущених порушень, вжиття інших заходів загального характеру. Виконання цих заходів покладається на компетентні органи державної влади.

10. Водночас із матеріалів заяви вбачається, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції кримінальну справу щодо ОСОБА_20 об`єднано із кримінальною справою № 1-1048/11, призначено до судового розгляду та обрано стосовно ОСОБА_19 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За своїм змістом така ухвала є процесуальним судовим рішенням, яким не вирішується питання про винуватість особи чи інші питання по суті кримінального провадження, а її дія є вичерпаною у зв`язку з реалізацією передбачених нею процесуальних наслідків.

11. З урахуванням Рекомендації № R (2000) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року (далі - Рекомендації № R (2000) 2), встановлене ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише в тому випадку, коли можна досягти на національному рівні restitutio in integrum (повного відновлення), тобто відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції.

12. За таких обставин перегляд оскаржуваної ухвали не може бути ефективним засобом відновлення порушеного права заявника, оскільки її процесуальна дія є вичерпаною, а саме судове рішення не породжує триваючих правових наслідків, які могли б бути усунуті шляхом його скасування чи призначення нового розгляду.

13. Загальні принципи, якими керувався ЄСПЛ при розгляді заяви, оцінка та аналіз наведених ним фактів, констатований характер (зміст) порушень Конвенції, конкретні обставини даного кримінального провадження, а також присуджена у зв`язку із цим грошова компенсація дають підстави вважати, що щодо заявника були допущені такі порушення Конвенції, які наразі неможливо відновити у вигляді того ж стану чи становища, що існували до вчинення порушень.

14. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_20 ЄСПЛ присудив заявнику справедливу сатисфакцію - 7 200 євро.

15. Про необхідність вжиття інших, ніж виплата коштів, заходів індивідуального характеру в зазначеному рішенні Суду не йдеться; не міститься в ньому й висновку про те, що в основі констатованих порушень Конвенції були такі недоліки, які б ставили під сумнів майбутній результат кримінального провадження.

16. Виходячи з наведеного скасування оскаржених рішень національних судів не може бути належним способом захисту конвенційних прав ОСОБА_20 , за порушення яких було визначено справедливою сатисфакцією виплату присуджених коштів.

17. Крім того, рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», на яке посилається заявник, ухвалене не за його заявою та не встановлює порушення Україною міжнародних зобов`язань щодо нього. Відтак це рішення не може бути підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами у цій справі.

18. Що стосується процесуального строку звернення, то він не впливає на ситуацію в цій справі, оскільки навіть за умови його додержання не виникає підстав для відкриття провадження. Натомість принцип правової визначеності в аспекті legitimate expectations вимагає не створювати для заявника невиправданих очікувань щодо позитивної перспективи вирішення вимог по суті заяви у разі поновлення пропущеного строку.

19. У зв`язку з цим, Велика Палата не вважає за доцільне розглядати клопотання заявника щодо поновлення строку на подачу заяви.

20. З урахуванням наведеного відсутні правові підстави для відкриття Великою Палатою провадження за заявою ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2012 року.

21. Отже у відкритті провадження слід відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 459, 462, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: Відмовити у відкритті провадження за заявою заяву ОСОБА_19 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2012 року за виключними обставинам з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Заяву з усіма доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_19 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18