Постанова Харківський апеляційний суд № 646/6730/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 646/6730/23 Номер провадження 22-з/818/124/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 646/6730/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року в складі судді Глоби М.М. по справі № 646/6730/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, В С Т А Н О В И В : Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/12 частини його заробітку (доходу), щомісячно. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 357,87 грн на користь держави. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 715,73 грн віднесено на рахунок держави. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн. На вказане судове рішення 25 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Петренко Оксана Василівна до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу. Постановою Харківського апеляційного суду від 16 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року в частині задоволення позову та стягнення судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері залишено без задоволення. Компенсовано ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесений у зв`язку з поданням апеляційної скарги судовий збір у розмірі 429 грн 44 коп за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 20 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Петренко Оксана Василівна подала заяву про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції скаржником понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн які мають бути відшкодовані ОСОБА_4 . Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заявленого клопотання, колегія вважає, що клопотання про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частина 1 цієї статті). Заяву про стягнення понесених судових витрат було подано через систему «Електронний суд» 20 березня 2026 року, тобто у встановлений п`ятиденний строк після ухвалення 16 березня 2026 року рішення у справі по суті, а отже з дотриманням вимог частини 8 статті 141 ЦПК України. Розглядаючи по суті заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Оксана Василівна про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне. До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених під час апеляційного провадження було надано наступні документи: Договір про надання професійної правничої допомоги від 24 липня 2025 року, відповідно до якого адвокат Петренко О.В. з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони домовились, що громадянин доручає, а адвокат приймає на себе обов`язки, пов`язані з наданням правової допомоги громадянину у якості представника законних прав та інтересів в порядку ст. 59 Конституції України, з усіма правами наданими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в суді апеляційної інстанції користуватися всіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі у тому числі з правом підписання та подачі позову, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, давати усні та письмові пояснення, змінювати підстави, предмет позову, збільшувати та зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятись від позову, робити заяви, заявляти клопотання, визнавати позови повністю або частково, укладати мирові угоди, оскаржувати рішення та ухвали, пред`являти виконавчі документи та довідки, підписувати всі необхідні документи, здійснювати розрахунки, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими чинним законодавством України. Представляти інтереси громадянина у справі № 646/6730/23 на стадії апеляційного розгляду. Сторони домовились про фіксований розмір гонорару у сумі 7000,00 грн. Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 20 березня 2026 року, відповідно до якого адвокатом були надані ОСОБА_5 на виконання договору відповідні послуги, які передбачені договором про надання професійної правничої допомоги від 24 липня 2025 року. Юридичні послуги (роботи) надані адвокатом Петренко О.В. належної якості, сплачено ОСОБА_6 суму гонорару у розмірі 7000,00 грн. Таким чином, загальна сума витрат на правничу допомогу становить 7000,00 грн. Частиною 1 ст. 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За положенням ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з проведенням експертиз. Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Зі змісту ст. 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною 4. ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі суперечить принципу розподілу таких витрат. Враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Керуючись ст. 270 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 06 липня 2026 року Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова