Постанова 4814 № 538/1525/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 538/1525/24 Номер провадження 22-ц/814/772/25Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л.Г. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Кузнєцової О.Ю., Одринської Т.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на додаткове рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»), третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. У поданій позовній заяві позивач вказуючи на порушення порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, прохав суд: визнати виконавчий напис, вчинений 30 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. та зареєстрований в реєстрі за №54478 таким, що не підлягає виконанню; визнати виконавчий напис, вчинений 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та зареєстрований в реєстрі за №18522 таким, що не підлягає виконанню. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 30 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., що зареєстрований в реєстрі за № 54478 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором 389270-А від 10 жовтня 2018 року, таким, що не підлягає виконанню. Визнано виконавчий напис, вчинений 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., що зареєстрований в реєстрі № 18522 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором 415148647 від 26 грудня 2018 року, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені при сплаті судового збору в сумі 1937,92 грн. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 09 жовтня 2024 року на 15 год. 30 хв. Надано представнику позивача - адвокату Бердару С.В. строк для подання доказів щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до 08 жовтня 2024 року. Щодо клопотання про долучення доказів 08 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Бердар С.В. подав до місцевого суду клопотання про долучення доказів, у якому прохав суд: долучити до матеріалів справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу; стягнути з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, представник позивача вважає, що понесені судові витрати останнього на професійну правничу допомогу, які підтверджуються наданими доказами, зокрема: договором про надання правничої допомоги, актом наданих послуг, квитанцією про оплату наданих послуг, - мають бути покладені на відповідача. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції Додатковим рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2024 року клопотання ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені при сплаті правничої допомоги в сумі 5000,00 грн. Позиції учасників справи Короткий зміст вимог апеляційної скарги З додатковим рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2024 року не погодилося ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та оскаржило його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохає суд оскаржуване судове рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат за надання правничої допомоги на користь ОСОБА_1 з особи, яка подала апеляційну скаргу. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що під час оскаржуваного судового рішення місцевим судом в неповному обсязі з`ясовано обставини справи та неправильно досліджено подані докази, що мають значення для справи. Зауважено, що справа, яка перебувала на розгляді у суді першої інстанції, є відносно простою, не потребує спеціальних знань, а представник позивача використовує шаблонний позов. Також представником позивача не вказано час, який було використано останнім під час надання послуг клієнту позивачу по справі, який є об`єктивно неадекватним до затрачених адвокатом зусиль, з огляду на те, що практика у даних справах є незмінною. Щодо відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Бердар С.В. прохав суд залишити апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» без задоволення, а додаткове рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2024 року без змін. Представник позивача наголошує, що вартість наданих юридичних послуг має фіксований характер, а також ним до суду першої інстанції було подано всі необхідні документи для підтвердження витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, тому апеляційна скарга ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» є безпідставною. Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції Адвокат Бердар С.В. подав до Полтавського апеляційного суду заяву, в якій прохав суд здійснювати розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1 , відмовивши у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у повному обсязі. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Позиція апеляційного суду Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносяться витрати на професійну правничу допомогу, за правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно частин першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювалось адвокатом Бердарем С.В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 07/06/02 від 07 червня 2024 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1220019 (а.с. 05, 67). Слід зауважити, що за умовами укладеного договору про надання правничої допомоги, сторонами узгоджено, що вартість правничої допомоги встановлена у фіксованій сумі у розмірі 5000,00 грн (пункт 4.3 договору). Оплата за цим договором здійснюється протягом 5-ти днів з дня проголошення рішення у справі (пункт 4.8 договору). Згідно акту наданих послуг №1 від 04 жовтня 2024 року, виконавець надав замовнику правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №07/06/02 від 07 червня 2024 року, а саме: розробка правової позиції, підготовка і подання до суду позовної заяви, участь в судовому засіданні, - загальна сума наданих послуг складає 5000,00 грн (а.с. 66). З наданої до суду першої інстанції квитанції вбачається, що ОСОБА_1 07 жовтня 2024 року було здійснено сплату отриманої професійної правничої допомоги за договором №07/06/02 від 07 червня 2024 року у розмірі 5000,00 грн (а.с. 65). Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем, підтверджена належними доказами, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Колегія суддів погоджується із доводами місцевого суду та не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Для цілей розподілу таких судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи суд враховує, що: 1) розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були понесені фактично, а їхній розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення «Лавентс проти Латвії» («Affaire Lavents c. Lettonie»), заява №58442/00 § 154). Водночас за змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України). Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Факт понесення судових витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції доводиться копією договору про надання правничої допомоги №07/06/02 від 07 червня 2024 року, копією акту наданих послуг №1 від 04 жовтня 2024 року, копією квитанції про оплату наданих юридичних послуг. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, які понесені останнім під час розгляду справи в місцевому суді. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суд від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17). Саме на сторону, яка подає клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а не на суд, покладено обов`язок доказування неспівмірності таких витрат. Доказів неспівмірності судових витрат позивача у зв`язку із наданням правничої допомоги стороною відповідача не надано і обставин, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, суду не доведено. Натомість звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, відповідач, як на підставу для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, вказав лише власне суб`єктивне бачення наданих позивачу юридичних послуг (рівень складності справи, відсутня потреба спеціальних знань, відсутність втрати репутації позивача), що не ґрунтується на принципах цивільного судочинства та не віднайшло підтвердження у матеріалах цивільної справи. Оцінивши надані докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат, врахувавши задоволення позовних вимог, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування позивачеві понесених витрат на правничу допомогу адвоката Бердара С.В. у розмірі 5000,00 грн. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Отже, апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2024 року - без змін. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» залишити без задоволення. Додаткове рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 лютого 2025 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді О.Ю. Кузнєцова Т.В. Одринська